У 96% випадків регулювання у галузі електроенергії не досягає цілей. Якість електропостачання в Україні в 14 разів гірша, ніж в ЄС, втрати – у 2 рази вищі, а ціни на електроенергію постійно зростають. Аби підключитися до електромережі, українському малому та середньому бізнесу потрібен 281 день, а подекуди це взагалі неможливо.

Перед бізнесом і державою стоїть завдання: знайти відповіді та розробити шляхи вирішення проблем, щоб прибрати бар’єри для ефективного регулювання галузі,досягти конкурентного балансу за умов монополізованого ринку, і навіть – зробити можливою в Україні smart-енергетику.

Електроенергія і закон

У квітні Верховна Рада прийняла законопроект про ринок електроенергії. Але проблема в тому, що цей ринок фактично треба створити. Станом на сьогодні маємо таку систему постачання електроенергії, яка функціонує не за ринковими методами, не на конкурентній основі, а просто зобов'язує споживачів прийняти те, що дають. Якщо не подобається постачальник електроенергії – ти можеш відмовитися від електроенергії. Інакше ніяк. Натомість закон про ринок електроенергії передбачає можливість для споживачів обирати постачальника.

Але створення ринку має бути прописане у більш ніж 50 актах вторинного законодавства, кажуть нардепи; саме у "підзаконці" мають бути розроблені і продумані механізми втілення закону.

За інформацією народного депутата Лева Підлісецького, запрацює закон про електроенергію у повній мірі у липні 2020 року, коли мине перехідний і підготовчий період. Тоді кожен споживач зможе вибирати того постачальника електроенергії, який запропонує найкращі умови.

Але до того потрібно створити підґрунтя для застосування комплексного та системного підходу до розробки вторинного законодавства. А для цього потрібно визначити, що не так з функціонуванням галузі.

Читайте також: Електроенергія як товар: що обіцяє закон про ринок електричної енергії

Проблеми регулювання

Керівник сектору "Енергетика" Офісу ефективного регулювання Олексій Оржель представив результати системного перегляду якості регулювання роздрібного ринку електричної енергії на предмет ефективності, корупційних ризиків, сприятливості для бізнесу та доцільності. Експерт відзначив, що серед найголовніших проблем маємо: складне приєднання до електромереж, відсутність конкуренції та природні монополії. Існує конфлікт інтересів між природними монополіями та споживачем. Отримання високого прибутку проти якісних і дешевих послуг з постачання електроенергії. Досягти балансу інтересів має держава, енергетичний регулятор, відзначив експерт. Але поки що це регулювання вкрай неефективне.

Кожен четвертий з 94 законодавчих актів, що визначають правила роботи на ринку обсягом 152 мільярди гривень, є незаконним або неактуальним. У 96% випадків державне регулювання галузі електроенергії не досягає своїх цілей. Ринок має працювати за системними нормами та інструментами, вплив яких можна математично прорахувати, незалежно від лобістських преференцій,
— наголосив Оржель.

Отже, кожен четвертий регуляторний акт, який був прийнятий задля належного врегулювання ринку та забезпечення виконання чітких цілей, не містить правого підґрунтя чи мети регулювання, або, щонайменш, є неактуальним. За даними дослідження, якість електропостачання в Україні в 14 разів гірша, ніж в ЄС, втрати – у 2 рази вищі. Чинне законодавство не здатне забезпечити баланс інтересів на роздрібному ринку електроенергії, забезпечити безперешкодний доступ до електропостачання і прийнятну ціну на електроенергію для споживачів, а також ефективність діяльності для енергокомпаній.

До всього — багатьом існуючим регуляторним нормам ринку роздрібної торгівлі електричної енергії притаманна стихійність та неструктурованість, що породжує двозначність та невизначеність. А тому природні монополії, зважаючи на великі фінансові та адміністративні ресурси, використовують прогалини в законодавстві і часто нехтують інтересами будь-кого, окрім власних.

За вирішення питань візьмуться гуртом

Експерти взялися за підготовку "Білої книги", метою якої буде означити можливі способи вирішення питань з роздрібною торгівлею електроенергією. До цього процесу долучаться також Міністерство економічного розвитку та торгівлі, Державна регуляторна служба, Антимонопольний комітет і представники бізнесу.

Голова Державної регуляторної служби Ксенія Ляпіна переконана, що поточна ситуація на ринку – свідчення того, що правильна модель взаємодії досі не була знайдена.

Спроби точкових змін – щось дорегулювати, підправити – не вирішують проблем, адже не дають нової якості процесу. Потрібен комплексний системний підхід, з врахуванням балансу інтересів усіх учасників ринку, якісної оцінки регулювання. Тільки такі рішення дадуть можливість бізнесу розвиватися, а отже, зростати українській економіці,
– відзначила Ляпіна.

Заступник Міністра енергетики та вугільної промисловості з питань європейської інтеграції Наталія Бойко також наголосила на важливості спільних зусиль з реформування галузі та висловила підтримку запропонованому підходу: "Ми підтримуємо ініціативу BRDO, що ефективні рішення мають ґрунтуватися на чітких розрахунках. Тільки маючи змогу оцінити регуляторний вплив, можливо якісно імплементувати стратегію розвитку енергетичної галузі у бік ринкових конкурентних відносин".

Споживачу ж поки що залишається дочекатись результатів цієї роботи.

Читайте також: Закон про ринок електроенергії: що він нам готує