Ця ідея не дає спокою Гаранту ще з 2015, коли тоді ще голова фракції його імені в парламенті Юрій Луценко зареєстрував однойменний законопроект. З того часу бліцкриги із запровадження нульової декларації в Україні кілька разів зупиняли всім світом, але Президент із завидною наполегливістю продовжує продавлювати потрібне йому рішення. Що-що, а душити, поки не отримає свого, він вміє – саме так став олігархом і президентом.
Читайте также: Шах і мат: хто змусить українських можновладців позбутись корупції
От тільки проблема в тому, що результатом нульової декларації по версії Порошенка стане кінець боротьби із корупцією, яка в Україні його ж зусиллями ці роки рухається зі швидкістю один крок вперед-два кроки назад.
Більше того, нульова декларація за сценарієм Президента зацементує наскрізь корумповану систему, яку він з такою любов’ю і вірою в своє світле майбутнє всі ці роки зберігав і підлаштовував під себе. Зараз поясню.
Що таке це нульова декларація? По суті – легалізація незаконних статків. Діє за принципом: ви чесно говорите, що у вас є (тобто в тому числі все те, що приховували від податкової), платите з цього фіксований податок, держава при цьому гарантує відсутність покарання, тобто вам за щиросердне зізнання нічого не буде, і все починаємо "з чистого аркушу".
Цей інструмент не новий і використовувався в різних країнах світу з метою виведення бізнесу з "тіні". Але ж бізнесу, а не чиновників, які стали мільйонерами на державних посадах! У версії попередніх законопроектів, які розроблялися депутатами Блоку Петра Порошенка, передбачалось, що всі фізичні особи повинні будуть подати таку одноразову декларацію.
Зрозуміло, що обговорювати з громадянами таку ініціативу ніхто не збирався, їх би просто поставили перед фактом, бо справжня мета ініціативи – в іншому: подати таку нульову декларацію змогли би всі посадовці: від Президента до прокурора, від народного депутата до поліцеського, від судді до очільника місцевої адміністрації.
В ній треба було б вказати всі свої кошти і майно, при цьому їх походження, підстави набуття і вартість не треба було б пояснювати і ніякої відповідальності за їх незаконне походження не було б.
Тобто все, що було оприлюднено в електронних деклараціях, було б офіційно узаконене, а притягнути до відповідальності за незаконне збагачення – неможливо! Так а чим тоді займатиметься НАБУ? САП? НАЗК? В чому взагалі полягатиме антикорупційна реформа, якщо всі чиновники легалізують свої статки і стануть чистими перед законом?
Читайте также: Як Петро Порошенко обманув українців, щоб отримати безвізовий режим
Запровадити таку нульову декларацію хотіли ще під час першої хвилі е-декларування у 2016, однак бліцкриг, яким планувалось прийняти цей законопроект, вдалось зупинити. Але пройшов рік і от вже сам Петро Порошенко, а не депутати фракції його імені в парламенті, ініціює нульову декларацію.
У попередніх програмах я розповідала детально, як з самого запуску е-декларування саботували як її роботу, так і ефективну перевірку декларацій. Систему готувались вбивати під виглядом необхідності створення нової, для чого віддали її в руки спецслужб, блокували запуск автоматизованої перевірки і взяли під контроль НАЗК. Ці спроби й досі не полишають – зокрема, через проведення ручного аудиту, який має прийти до висновку, що треба створювати нову систему.
Однак зараз, коли ЄС дуже чітко сформулював, що однією з умов збереження безвізу і отримання 1 мільярду макрофінансової допомоги від ЄС, якими так пишається Петро Порошенко, Україна мусить забезпечити ефективну перевірку декларацій, вбивати її буде складніше. Набагато простіше – знецінити ці декларацій. Хочете автоматизовану перевірку? Будь ласка!
Тільки за результатами цієї автоматизованої перевірки буде неможливо нікого притягнути до відповідальності, бо все задеклароване вже буде легалізоване. Хочете переобрання керівництва НАЗК? Будь ласка! Тільки це керівництво буде власником реєстру, повного нікчемних даних, на підставі яких не можна буде нікого притягнути до відповідальності.
А значить – всі, абсолютно всі корупціонери при владі зможуть абсолютно законно і далі залишатись при владі. Вони зможуть бути депутатами, міністрами, керівниками органів виконавчої влади, податківцями, правоохоронцями, суддями, а правоохоронні органи ніколи не зможуть притягнути їх до відповідальності за корупційні статки, нажиті за роки на державній службі. То це і є результатом революції і чотирьох важких років боротьби із корупцією?
Захищати бізнес і створювати для нього комфортні умови і справді треба. Але найкращий спосіб це зробити – прибрати корупціонерів на всіх рівнях державної влади, які його душать і добивають: від парламенту до місцевої податкової і прокуратури.
Бо поки що на практиці виходить навпаки: під виглядом захисту інтересів бізнесу чомусь намагаються захистити лише інтереси державних чиновників, які цьому бізнесу не дають працювати.