Про позитивний вплив візиту Джонсона на переговорну позицію України, військовий аспект очної ставки двох лідерів та британський фактор у лобіюванні українських інтересів на Заході – в ексклюзивному інтерв'ю сайту 24 каналу розповів політичний аналітик Інституту Євро-Атлантичного співробітництва, експерт із питань зовнішньої та внутрішньої політики України Володимир Горбач.
Читайте Україна отримає австралійські бронетранспортери Bushmaster: як вони допоможуть у війні з Росією
Деталі візиту Джонсона
Пане Володимире, суботній візит Джонсона справді був несподіваним?
Цей візит був утаємничений зовнішньо, але внутрішньо він був підготовлений. Приїзд Джонсона готували обидві сторони. Це мені нагадує певні візити американських чи інших лідерів до Афганістану. Вони теж не оголошувалися заздалегідь. Про них говорили вже постфактум.
Все це робиться з міркувань безпеки. Україна зараз за безпечністю відвідування для лідерів західного світу стала такою ж, як колись Афганістан.
Чи очікуваним був візит Джонсона? Враховуючи те, що попередня зустріч двох лідерів була напередодні війни – буквально за тиждень до її переходу в нову гарячу фазу, то, власне кажучи, нинішні відвідини очільником британського уряду Києва, були до певної міри продовженням спілкування між лідерами держав. Думаю, що їм було про що поговорити, що згадати, не обійшли увагою і попередню розмову.
Володимир Горбач розповів деталі візиту Джонсона / Фото надано автору
Теми зустрічі з Зеленським
Які теми обговорювалися?
Тематика розмови охоплювала війну та необхідну нам допомогу. Звичайно ж, включаючи воєнно-безпекову компоненту, тобто постачання нашій країні зброї. Що проголосив у своїй заяві Борис Джонсон. Гадаю, що візит цей відбувся в той момент, коли зброя, про яку було оголошено, вже була на нашій території. Так вчинити було б правильно. Сподіваюся, що саме так і зробили.
Не менш важливою була частина політико-дипломатична. Очевидно, що обговорювався хід переговорів у Стамбулі. Говорили, на моє переконання, про необхідність посилення переговорної позиції шляхом посилення нашого становища на полі бою.
Джонсон міг приїхати в тому числі й щоб вплинути на позицію нашого керівництва після зустрічі Зеленського з Негаммером?
Так, якщо проаналізувати інформаційне поле, то саме таке враження і складається. Дуже впадає в очі синхронність цих подій: спочатку відбувається зустріч нашого керманича з австрійським канцлером. Одразу ж після обіду в той же день прибуває Джонсон.
Джонсон таємно приїхав до Києва / Фото Офісу Президента України
За підсумками розмови з Негаммером, Зеленський починає говорити про невідворотність потреби вести переговори з росіянами. Далі відбувається зустріч із прем'єром Великої Британії, прогулянка Києвом і геть інше повідомлення радника Єрмака Михайла Подоляка.
То Джонсону вдалося достукатися до Зеленського та "настукати по голові" Офісу, щоб запобігти необдуманим діям з нашого боку у майбутньому?
Не знаю, чи були контакти з представниками Офісу, щоб він міг їм "настукати", але мала місце дуже цікава історія з фотографіями, які були пізніше оприлюднені. Спершу виклали фото розмови Зеленського і Джонсона, де вони сидять удвох за столом. І там немає жодних інших представників Офісу.
Можна зробити висновок, що в тій частині візиту, яка відводилася під так звану "очну ставку" двох лідерів, в приватній розмові між ними були озвучені якісь речі, котрі повинні були б укріпити впевненість Зеленського в тому, Україна може виграти цю війну. Потрібно тільки менше вагань. Обов'язковою умовою цієї впевненості буде посилена збройна допомога від західних союзників.
Джонсон і Зеленський мали ромову тет-а-тет / Фото Офісу Президента України
Питання санкцій проти Росії
Санкції обговорювалися?
Ця тема не могла не прозвучати на під час зустрічі. Вона однозначно підіймалася. Борис Джонсон в довірливому стилі міг розказати, в якому ключі відбувалися переговори з європейцями щодо санкцій. Інформація про контакти з американцями та німцями була озвучена, я так гадаю.
Німці поки що не хочуть відмовлятися від купівлі російських енергоносіїв, але це лише питання часу, коли ми всі разом все-таки "вкатаємо" Берлін в цьому плані. До цього все йде. Вже навіть Франція вголос заявила про свою готовність відмовитися від російських енергоресурсів. Залишилася Німеччина – як найбільший споживач та спонсор російського бюджету через оплату вуглеводнів.
Німцям цього не хочеться робити, як і, до речі, австрійцям. Однак подальші поразки Росії на полі бою підштовхуватимуть Європу до цілковитої економічної ізоляції останньої й пришвидшення краху путінської економіки.
Також цікаво: Магда заявив, що Джонсон міг мати інформацію про пропозиції Путіна для Зеленського: дивіться відео