Про те, з чим пов'язані масові "замінування", хто за ними стоїть, для чого все це робиться та як каратимуть зловмисників – експерти розповіли сайту 24 каналу.
Читайте "Анонімних терористів" притягнуть до відповідальності, – СБУ про фейкові замінування
Гібридна війна та загострення відносин з Росією
Такий сплеск фейкових замінувань пов'язують із загостренням відносин між Україною та Росією. Адже вже не перший тиждень поширюють новини про те, що Росія готується до вторгнення чи ескалації конфлікту з Україною. Тому псевдозамінування – це один із елементів гібридної війни, яку веде Російська Федерація.
Богдан Петренко, заступник директора Інституту дослідження екстремізму, впевнений, що сьогоднішній сплеск замінувань варто пов'язувати з двома факторами:
- Перший – це зовнішній чинник, тобто спроби Росії нав'язати українцям роздратування діяльністю правоохоронців та державних органів в цілому. Логіка така: псевдомінування не лякають, як про це говорять сьогодні, вони дратують. І часто дратування спрямовується не на тих, хто замінував (їхні обличчя ніхто не бачить), а на тих, хто обмежує людей та примушує їх ламати свої плани. Тобто на поліцію, на школи, на владу (як місцеву, так і центральну).
- Другий фактор – це початок навчання у школах після канікул і після довготривалих дистанційних уроків.
Дітям не хочеться ходити до школи й тому вони підхоплюють хвилю псевдомінувань (схожа ситуація відбувається наприкінці навчального року під час екзаменів),
– зазначив Петренко.
Експерти назвали кілька причин масових псевдомінувань в Україні / Фото "Еспресо"
Він додав, що є фактор наслідування. Публічні вчинки досить часто мають своїх послідовників. Це стосується не лише псевдомінувань, але й, наприклад, суїцидів. Не виключено, що частина дорослих людей з метою "досягти чогось" просто наслідувала перші мінування і "мінувала" то школи, то інші установи.
Водночас медійний ефект демонстрував успішність злочинців – перші кілька днів взагалі не було повідомлень про затримання, що формувало уявлення про безкарність, про відсутність покарання, що також стимулювало злочинців до таких дій. Все це може бути комплекс заходів – з одного боку є зовнішнє замовлення, яке створює першу хвилю, – каталізатор. А потім вже наслідувачі формують другу і третю. І як тільки хвилі йдуть на спад, знову задіюється каталізатор.
Богдан Петренко
Заступник директора Інституту дослідження екстремізму
Микола Волківський, президент Першого міжнародного фонду розвитку України та Артем Олійник, президент "МАСПН" Україна, зауважили, що тактика залякування повідомленнями про мінування споруд по Україні не нова – навіть столиця добре пам'ятає періодичні "нальоти", коли починали перевіряти адміністративні будівлі, школи, університети та інше.
Масовий характер цих дій не дає нам підстав сумніватися – це виконуються замовлення чи завдання, котрі ставляться перед агентурними групами. Для їх здійснення треба: відповідна апаратура, яка плутатиме сліди на початку і видаватиме різну реєстрацію джерел; навчений куратор, який розподіляє пріоритети й спостерігає за оперативністю реакції та результативністю дій правоохоронних органів (ця інформація може знадобитися для того, щоб справді замінувати важливу споруду і здійснити терористичний акт, який викличе паніку),
– пояснили експерти.
Вони додали, що це може бути як звичайна житлова будівля, так і станція (центр) телекомунікацій. Головна мета – короткостроковий сильнодійний ефект, який неможливо досягти жодним іншим засобом, окрім нагнітання наочного страху і поширення небезпеки смерті та руйнувань.
Мета псевдозамінувань – створити навколо паніку / Фото Unsplash
Також мета у створенні вірусного (такого, що поширюється сам) контенту, новини, які підсилюватимуть хвилювання у суспільстві, яке і так важко назвати спокійним. Після завершення операції іде підготовка іншої, в іншому регіоні і з використанням інших ресурсів (оновлених). На практиці такі групи розміщаються на прикордонних територіях, або таких, які не мають загальновизнаного юридичного статусу – як тимчасово окуповані території Донецької та Луганської областей,
– уточнили фахівці.
Волківський та Олійник впевнені, що за агентурними мережами стоять фахівці з РФ – вони мають багатий досвід і постійно тестують сприйняття та реакцію – як влади, так і громадян.
Поряд з тим діє пропаганда, боти в мережах, інформаційне поле кишить інформацією про вторгнення, часто лунають некомпетентні заяви представників влади, що сіють паніку, – тоді одиничні атаки ефективні, і можуть бути застосовані під час диверсії чи спроби реального захоплення (пошкодження) стратегічно важливих об'єктів і адміністративних будівель, щоб ускладнити вчасну й ефективну реакцію на напад.
Проте наголошуємо: таке тестування триває роками, і спроба реалізації зазнає своєї поразки одразу як громадянське суспільство відмовляється піддаватися на провокації – тоді прогнозований успіх диверсійно-розвідувальної групи чи агентурної мережі, по факту, падає до мінімуму,
– зазначили аналітики.
Які будуть наслідки мінувань
Богдан Петренко заявив, що блокування роботи, комунікацій та навчання веде до негативних наслідків – як соціальних, так і економічних. Але є більші проблеми. Перше – існує переконання, що ніколи вибухівку під час таких мінувань не знаходили. Але це не правда. У 2020 році так була виявлена вибухівка біля станції метро "Мінська" в Києві, тому дії правоохоронців виправдані.
Станція метро "Мінська" у Києві / Фото metro.kyiv.ua
Може наступити такий момент, що перевірки будуть здійснюватися формально і, коли вибухівка спрацює в нібито перевіреному приміщенні, це накладе ще більший негатив на правоохоронців. Тому нам не варто звикати до криків "вовки", як у відомій притчі, бо вони можуть прийти. Друге – це необхідність мінімізувати обмеження для людей. Бо для злочинців – це найбільше задоволення. Наприклад, точно не зупиняти потяги, або не блокувати роботу торговельних центрів. Але попереджати людей про потенційну вибухівку,
– зазначив Петренко.
Також він додав, що високий рівень псевдомінувань у нас спостерігатиметься доти, доки триватиме війна з РФ, тому необхідно готуватись, що ці хвилі надовго. І, звичайно, відсутність повідомлень про затримання робитиме хвилі наслідування значно довшими.
Інфографіка 24 каналу
Микола Волківський та Артем Олійник впевнені, що далі нам слід чекати фейків на теми: викрадення всіх персональних даних і злиття їх російським спецслужбам; можливості повторення "Чорнобиля" на одному із 16 ядерних об'єктів України; морський десант у міста Причорномор'я; використання Донбасу як полігону із застосуванням забороненої зброї, яку ми нібито використаємо у відповідь на допомогу з іноземним постачанням й багато іншого.
Все це відкрита брехня, яка немає під собою підстав, а ЗСУ, наші спеціальні служби й територіальна оборона, негайно дадуть адекватну відповідь всім силам, які спробують відкрито дестабілізувати Україну. Зараз немає чого панікувати, а готуватися ніколи не завадить. До слова, лише наша готовність діяти зупинила їх у 2014 році і не дає здійснити заплановане 2022 року,
– підсумували експерти.
Що кажуть в СБУ
- В СБУ зазначили, що впродовж 2021 року зафіксовано понад 1100 завідомо неправдивих анонімних повідомлень терористичного характеру. Найбільша кількість повідомлень стосувалась мінувань об'єктів у Києві, Харківській, Запорізькій, Одеській областях, здебільшого із використанням електронної пошти.
- З початку 2021 року встановлено 313 осіб, які здійснили псевдомінування.
- У січні 2022 року вже зафіксували близько 300 неправдивих повідомлень про мінування. Але за цей час жодне з повідомлень про мінування не підтвердилось.
- Повідомлення про фейкові мінування чи теракти надходять на електронну пошту СБУ, поліції та безпосередньо конкретних об'єктів.
- Анонімним терористам загрожує покарання та позбавлення волі до 12 років з конфіскацією майна.
Як російські найманці провокують українських військових: дивіться відео