Архів
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS СТРІЧКА
      Загальний RSS

      Топ новини

      Відео новини

      В Україні вшановують пам’ять жертв Великого терору: що треба знати про масові політичні репресії

      1524
      81 роковини Великого терору / History.ru/statyi/bolshoj-terror

      В Україні 5 серпня вшановують пам’ять жертв Великого терору – масштабної кампанії масових репресій, розгорнутої СРСР у 1937-1938 роках з ініціативи вищого керівництва та особисто Йосипа Сталіна. Метою терору була ліквідація реальних і потенційних політичних опонентів, залякування населення, зміна національної та соціальної структури суспільства.

      Внаслідок терору в Україні знищили політичну, мистецьку та наукову еліти, деформували суспільні зв’язки, зруйнували традиційні ціннісні орієнтації та поширили суспільну депресію і денаціоналізацію.

      Читайте також: На Житомирщині знайшли братську могилу часів радянського терору: відео

      Скільки людей стали жертвами Великого терору?

      За 2 роки терору партійна верхівка арештувала 1,5 мільйона людей, 680 тисяч із них були вбиті. На території тодішньої УРСР, за оцінками істориків, засудили 198 тисяч 918 людей, з яких близько двох третин – до розстрілу. Решту відправили до в`язниць і таборів.

      Як почався Великий терор?

      Хвилю Великого терору, ініційовану Сталіним, пов’язують з іменем Миколи Єжова. Останній у вересні 1936 року очолив Народний комісаріат внутрішніх справ (НКВС) СРСР. Фактично Єжов прийшов до НКВС з готовим планом репресивних дій, насамперед проти діячів-опозиціонерів Сталіна.

      Так, Єжов розпочав масштабну "чистку" партійних, військових і чекістських кадрів. Суттєво розширили систему ГУЛАГу, в якій опинялися мільйони засуджених політв’язнів. Тільки навесні 1937 року внаслідок різних операцій НКВС у радянських таборах опинилося 700-800 тисяч людей.

      Що таке ГУЛАГ? Російською – Главное управление исправительно-трудовых лагерей, трудовых поселений и мест заключения. Це підрозділ НКВС, який керував системою виправничо-трудових (концентраційних) таборів.

      Читайте також: "СССР" – деспотия без права выбора

      Сталін і Єжов Великий терор
      Сталін і Єжов / Фото news.rambler.ru

      "Єжовщина" в Україні

      У січні 1937 року ЦК ВКП(б) ухвалив постанову "Про незадоволене партійне керівництво Київського обкому КП(б)У та недоліки у роботі ЦК КП(б)У". Відповідно до цієї постанови, почалася кампанія чисток серед київських комуністів. Загалом 46 членів Київського обкому було виключено з партії, 32 з них заарештували як "ворогів народу".

      Зокрема, у лютому 1939 року розстріляли екс-соратника самого Сталіна, голову Київського та Харківського обкомів КП(б)У Павла Постишева.

      У червні 1937 року розпочалася ескалація ворогоманіії та шпигуноманії. Тоді наркомом внутрішніх справ УРСР став Ізраїль Леплевський. Він був палким реалізатором "єжовської" репресивної політики в слухняно проводив "масові операції" щодо куркулів та "кримінальних злочинців", щодо поляків, німців, румунської та харбінської ліній, щодо латишів. Леплевський завжди просив центр збільшити "ліміти", тобто кількість визначених кандидатів у "вороги народу".

      Читайте також: Битва на Курській дузі: "перемога" Червоної армії насправді була поразкою, – Die Welt

      Пошук "ворогів народу"

      У серпні 1937 року Сталін підписав директиву про проведення у 2-3 районах відкритих процесів над шкідниками у сільському господарстві. Ця директива стимулювала пошук "ворогів народу" на селі, в тому числі в Україні. Тоді слідчим дозволили видобувати необхідні зізнання фізичним впливом на тих, кого підозрювали у ворожих діях. Такі засоби називали "припустимим і правильним методом".

      У партійному середовищі виникла ситуація політичної істерії та наклепів. Так, пленум ЦК КП(б)У виклював з партії і вивів зі складу низку членів ЦК як "викритих ворогів народу". Погром кадрів партійно-державної номенклатури засвідчив, що зі 102 членів і кандидатів у члени ЦК КП(б)У були репресовані 100 осіб.

      До кінця 1937 року було заарештовано понад 200 працівників Управління державної безпеки, 134 працівників міліції, 38 командирів і політпрацівників прикордонних військ, 45 працівників Управління шосейних доріг. Усіх звинуватили у причетності до "троцькістської терористичної організації".

      Протягом 1938 року арешти охопили і керівні структури Компартії України та УРСР. Тоді заарештували 261 "зрадника, учасника правотроцькістської організації, інших антирадянських формувань та шпигунів іноземних розвідувальних органів". Всього в Україні заарештували 994 працівників НКВС.

      Читайте також: Правда о рабском труде в СССР

      радянський плакат
      Радянський пропагандистський плакат часів Великого терору

      Кампанія проти євреїв

      У грудні 1937 року стартувала антисіоністська кампанія. В НКВС із 40% євреїв до 1940 року залишились працювати всього 4%. Тільки у першій половині 1938 року було заарештовано 279 учасників "сіоністського підпілля", ліквідовано "бундівські комітети" у Києві, Харкові, Одесі, Дніпропетровську, Вінниці і Молдовській АСРР.

      Тривало викриття "контрреволюційних організацій", серед яких були "Національна спілка німців на Україні", "Контрреволюційна троцькістська диверсійно-шкідницька організація", "Антирадянська націоналістично-латиська контрреволюційна організація" та багато інших.

      Восени 1937 року на Донбасі була викрита "шкідницька" організація. Тоді арештували 140 керівних працівників Донецького басейну – директорів заводів.

      Читайте також: Як вигнати орду з Донбасу: перевірений історією спосіб

      "Чистка" Соловецької тюрми

      1937 рік став переломним у долях багатьох в’язнів-українців на Соловках. Тоді була проведена "чистка" Соловецької тюрми особливого призначення. Серед тих, кому винесли смертний вирок, була велика група в’язнів-українців з-поміж творчої інтелігенції: Зеров, Куліш, Курбас, Крушельницький, Ірчан-Баб’юк, Рудницький, Яворський. 1 тисячу 116 в’язнів вивезли в урочище Сандормох у Карелії, де протягом тижня фактично знищили 1 тисячу 111 осіб.

      Соловецький табір
      Соловецький табір / Фото homsk.com

      Репресії серед військових

      У 1937 році арештували командувача Київським військовим округом Йону Якіра. Він був "вписаний" до так званого заколоту військових. Відразу після його арешту було репресовано велику групу вищих командирів та політпрацівників Київського військового округу.

      Після Всеармійської наради політпрацівників, у серпні 1937 року репресії серед військових спалахнули з новою силою. Невдовзі після цієї наради було заарештовано командувача військами Харківського військового округу Дубового та члена військової ради округу Блуашвілі.

      З 25-ти делегатів з’їзду КП(б)У, яких обирали від партійних організацій військових частин та з’єднань, знищили 23. З 17 членів ЦК КП(б)У представників військових інтелігенції, які працювали в Україні до початку масових репресій та арештів, до травня 1940 року живими не залишилися жодного, 15 з них знищили фізично.

      До початку війни з нацистською Німеччиною радянські репресії забрали життя понад 40 тисяч професійних військових, з них 15 тисяч – в Україні.

      Великий терор розстріл
      Масовий розстріл під час сталінських репресій / Фото levitan.su

      Злочини Єжова обернулися проти нього

      У квітні 1939 року Єжов був заарештований та оголошений шкідником і ворогом народу, що використав масові репресії для того, щоб розпалити ненависть населення до Сталіна і радянської влади, а ще підготувати державний переворот. Також до звинувачень входили шпигунство і антипартійна діяльність.

      Сталін розумів, що Єжов зробив свою справу. Масштабні "чистки" завершені. Тепер на нього можна повісити відповідальність за більшість розстрілів, представивши їх як самоуправство.

      Весь процес суду над Єжовим пройшов таємно – в газетах не з'явилося навіть інформації про арешт і вирок. Після арешту Єжова на свободу вийшли близько 150 тисяч осіб. Це не означало, що репресії закінчені. Трохи вщух тільки Великий терор. Амністія мала пропагандистський ефект: демонструвалося, що правосуддя в СРСР все-таки є і "невинних у нас не садять".

      Читайте також: Друга світова війна 1939-45: історія, як почалася і закінчилася

      У лютому 1940 року Єжова розстріляли.

      powered by lun.ua
      Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
      Коментарі
      Більше новин

      Читай новини навіть без інтернету

      Завантажити

      Читай новини навіть без інтернету

      Залиште відгук