Міністерка з питань реінтеграції окупованих територій звернулась до гостей благодійного вечора "Free Ukraine" у Давосі. Вона зазначила, що 24 лютого весь світ здригнувся від невиправданої агресії Росії проти України.

До речі Якщо ми впадемо, Росія піде далі, – Зеленський виступив в Українському домі у Давосі

Вже є тисячі жертв. Найстрашніше, що серед них багато цивільних – жінок, дітей та літніх людей, які назавжди втратили шанс просто жити.

Що слід затямити Путіну

Путін має зрозуміти та усвідомити, що ніколи не можна нападати на суверенну й незалежну державу. Є світовий порядок, міжнародне гуманітарне право, цінності та принципи. Мовиться про принципи непорушності кордонів, суверенітету держав, демократичності та справедливості, права на життя та на свободу.

Верещук наголосила, що ми маємо право самі вирішувати своє майбутнє. Зокрема, в які альянси вступати та куди приєднуватись. За це право ми будемо боротись.

Ми будемо вбивати наших ворогів, будемо робити все, аби вони зрозуміли: їм тут не раді,
– наголосила міністерка.

Україна кров’ю виборює своє членство в ЄС

Верещук наголосила, що залізна завіса, яка опускається на територію Росії, пройде на східному кордоні України, а не на західному. Наша держава зараз виборює своє право бути членом родини європейського та цивілізованого вибору. Україна воює на всіх фронтах: зі зброєю в руках, а також політично, економічно, дипломатично. За словами міністерки, українці кров’ю виборюють своє членство в Євросоюзі і право на життя та самостійний вибір.

Разом із цивілізованим світом маємо змусити Путіна припинити війну,
– наголосила Верещук.

Міністерка подякувала усім, хто допомагає Україні. Вона бачила, як іноземці виходили й спонукали влади своїх країн ставати на наш захист. Слід пам'ятати, що це захист усього цивілізованого світу. Тому Верещук додала, що наша армія повинна отримати потрібне важке озброєння. Окрім мотивації та шаленого бажання перемогти, треба мати, чим вигнати окупанта з нашої землі.

Може зацікавити – Що означають слова Зеленського у Давосі? "Я поки не бачу єдності. Чи справедливо це":