Про це у статті для Atlantic Council пише президент Американської торговельної палати в Україні Енді Хундер.
Читайте також: "Драматичні наслідки": у Польщі запанікували через імовірну втрату українських заробітчан
Трудова міграція – явище не нове. Протягом минулого століття в Україні відбулося принаймні чотири хвилі політичної та економічної міграції, що призвело до утворення великої української діаспори, переважна більшість якої проживає в Канаді та США. Світовий конґрес українців, міжнародний координаційний орган для українських громад за кордоном, стверджує, що представляє інтереси 20 мільйонів громадян.
У 2018 році українці відправлять додому до 11 мільярдів доларів США грошовими переказами, що становить 10% валового внутрішнього продукту країни, зауважує автор статті.
"Але чи є реалістичним переміщення людського капіталу з більш розвиненої країни до менш розвиненої? Індія, країна з найбільшою в світі діаспорою, була однією з перших держав, в якій відбувся зворотний процес – "приплив мізків" додому. Щоб заохотити людей повертатися, уряд підтримує центри досліджень і розвитку, особливо у сферах технологій, охорони здоров'я та фармацевтики", – розповідає Хундер.
Китай також переживає "приплив мізків": повертаються китайські вчені, лікарі, професори та технічні фахівці. Деякі вважають, що причиною цього є досягнення КНР у створенні провідних науково-дослідних інститутів та університетів, продовжує фахівець.
Отже, що потрібно, щоб українці поверталися додому? Очевидними факторами є безпека, верховенство права, сильна економіка, доступне житло, низький рівень злочинності, доступна та якісна медицина та освіта. Але всього цього не досягти за кілька років,
– зазначає експерт.
Читайте також: "Драматичні наслідки": у Польщі запанікували через імовірну втрату українських заробітчан
Проте існують інші ініціативи, які варто розглянути. По-перше, на думку Хундера, потрібно ініціювати програму спільно з науковцями, неурядовими організаціями та діаспорними організаціями, а також бізнесом, щоб запропонувати матеріальні стимули, які зменшать "відтік мізків" та заохотять мігрантів повернутися додому.
"Молоді українці, які навчалися або працювали за кордоном, а потім повернулися додому, вже змінюють свою країну, працюючи у державному та приватному секторах, і їх треба підтримувати", – закликає аналітик.
По-друге, впроваджувати та розвивати програми з підтримки малих і середніх підприємств, заохочуючи українців, які вже повернулися, вкладати накопичені заощадження у місцевий бізнес, таким чином використовуючи навички та досвід, які вони набули за кордоном.
По-третє, ділитися історіями успіху міжнародних і вітчизняних компаній, що працюють в Україні. Національна інвестиційна рада та UkraineInvest – великі агенції, спрямовані на просування України як інвестиційного пункту.
По-четверте, вивчити можливість вибору подвійного громадянства. Україна не дозволяє своїм громадянам мати два паспорти, в основному через потенційний ризик для безпеки. Цей ризик потрібно розглядати серйозно. Проте до тих, хто вже має два паспорти, і до членів діаспори, варто вжити комплексний підхід.
Зрештою, залучати до вирішення проблеми трудової міграції діаспору. В цьому напрямку можна, наприклад, запустити кампанію із заохочення українців діаспори розглянути можливість переїзду на Батьківщину. Це може сприяти просуванню можливостей у таких сферах, як освіта, бізнес, державне управління та волонтерство, робить висновок автор публікації.
Читайте також: Навчання за кордоном: чому молодь обирає західні виші і як змінити ситуацію?
Нагадаємо, що з 2019 року німецький уряд планує відкрити ринок праці для осіб з держав, які не є членами ЄС, що спричинить масовий відтік українських заробітчан з Польщі далі на Захід.
Нагадаємо, Євростат оприлюднив статистику, згідно з якою минулого року саме українці отримали найбільше дозволів на проживання на території країн ЄС (понад 660 тисяч) і майже 90% з них були видано з метою працевлаштування.