Україна за крок до ЄС

"Я маю сказати, що ви досягли чудового прогресу. Наступного тижня ми це підтвердимо, коли Комісія презентує свій звіт про розширення", – заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн під час візиту до Києва, який відбувся 4 листопада.

Читайте також Путін так зациклився на Україні, що втрачає іншу "зону впливу"

Європейська високопосадовиця прибула до Києва напередодні звіту, в якому 8 листопада має бути представлена Єврокомісією оцінка прогресу України у її прагненні стати повноправним членом ЄС. Це ключовий крок в рішенні блоку щодо початку переговорів з Києвом про вступ.

Примітно, що візит фон дер Ляєн і звіт Єврокомісії припали на десяту річницю сумнозвісного для України саміту Східного партнерства у Вільнюсі. Тоді президент Віктор Янукович відмовився підписати Угоду про асоціацію між Україною та ЄС, що викликало гостру реакцію з боку українського суспільства і західних партнерів України. Після цього послідкували події, які кардинально змінили картину світу: криваві події Євромайдану, падіння режиму Януковича, війна Росії проти України, включно з її повномасштабною фазою тощо.

Фактично українці ціле десятиліття активно виборюють свою незалежність та європейський вибір, втрачаючи сотні й тисячі життів, критичну інфраструктуру держави, економічну та фінансову стабільність тощо.

Однак громадяни впевнені у своїй перемозі й рекордно високо підтримують прозахідний вектор країни, що можна побачити з багатьох соцопитувань, згідно з якими підтримка сягає понад 80%.

Особливо відчутно вона зросла після початку в лютому 2022 року повномасштабної агресії Росії та отримання у червні того ж року Україною статусу кандидата у члени ЄС. Останнє виявилося неабияким проривом для Києва, адже раніше годі було й мріяти про таке.

Цікаво Не постачання зброї: що потрібне Україні, щоб вийти з глухого кута

Втім, це була лише половина шляху. Адже разом із кандидатським статусом Україна задля подальшого руху до своєї цілі погодилася на виконання "домашнього завдання" – семи вимог, за підсумками виконання яких і звітуватиме Єврокомісія:

  • продовження судової реформи;
  • реформа Конституційного Суду України;
  • антикорупційна боротьба;
  • впровадження антиолігархічної реформи;
  • боротьба з відмиванням коштів;
  • ухвалення закону про медіа;
  • завершення реформи законодавства стосовно нацменшин.

Оскільки війна забирає величезні час та ресурси, породжуючи багато інших супутніх проблем, – це чималий виклик для Києва. Однак українське суспільство протягом майже півтора року ретельно працювало, щоб його подолати.

Початок складного процесу

Про великий прогрес, виступаючи у Верховній Раді України, наголосила й Урсула фон дер Ляєн.

"Ви досягли великих успіхів, набагато більших, аніж хтось очікував від країни, яка перебуває у стані війни. Ви проводите глибокі реформи, водночас ведете повномасштабну війну. Ціль справді досяжна. Продовжувати ще більше зміцнювати свої антикорупційні зусилля, прийняти закон про лобіювання, зміцнити рамки декларування активів у двох аспектах і звернутись до решти рекомендацій Венеційської комісії щодо національних меншин, включаючи освіту – це заходи, які необхідно повністю виконати. Сім кроків. Ви можете це зробити", – заявила фон дер Ляєн. При цьому вона зазначила, що Україна вже виконала понад 90% від необхідного обсягу "домашнього завдання", і запевнила у продовженні надання Євросоюзом всієї необхідної технічної та політичної підтримки нашій державі.

Важливо Що не так з ООН: чому захищати права людини доручили Ірану?

Як зазначає Politico, західні лідери наступного місяця готуються розпочати офіційні переговори про вступ з Україною і Молдовою. Вірогідно, мається на увазі саміт ЄС, який відбудеться 14 – 15 грудня, коли, власне, має бути прийнято рішення про відкриття офіційних переговорів про членство. Тож можна припустити, що 8 листопада Україна отримає позитивний сигнал від Брюсселю.

Втім, попри очікування позитивної рекомендації з боку Єврокомісії, ще не можна говорити про необхідну одностайність держав-членів щодо відкриття переговорів про вступ. Саме тому ситуацію слід вважати не лише випробуванням для Києва, а й перевіркою рішучості та здатності ЄС діяти в умовах багаторівневих геополітичних викликів.

Ба більше, навіть за імовірного надання Україні "зеленого світла", це буде лише початком складного процесу, який наша країна та Євросоюз мають пройти разом. Адже зараз багато говориться не лише про реформи в Україні, а й про необхідність реформування самого ЄС, яке може змінити його до непізнаваності. І, ймовірно, саме від цього залежатиме, чи готовий альянс до подальшого розширення (в "двері" якого стукають іще чимало країн), чи ні.

Хай там як, наразі важливо, щоб Україна перейшла до якісно нового рівня діалогу з Європейським Союзом, що відкриє значно ширші можливості. А далі, крок за кроком, ми досягнемо й давно омріяної мети.

Українці однозначно на це заслуговують. Вони неодноразово це доводили. А це означає, що навіть попри труднощі, все складеться належним чином.

Слава Україні! Слава Євросоюзу!