Піротехніка – розваги не лише не для дітей, а подекуди й не для дорослих. Часто після запуску салюту люди опиняються в лікарнях: хтось через недотримання правил безпеки, інші страждають від неякісних підробок. Є й такі, у кого ці вибухи можуть спровокувати загострення психічних реакцій.

Читайте також: Заборона феєрверків: чому, де і як довго

Мораторій на салюти

Після початку російської агресії, такі розваги мали б піти в небуття. Кілька років тому заборону за несанкціонований запуск феєрверків та салютів запровадили декілька міських рад. Це робилось на виконання Указу Президента про введення в дію рішення Ради безпеки та оборони. Діє така заборона й у Києві.

Відповідно до рішення Київської міської ради від 17 травня 2018 року на території міста Києва заборонено проведення заходів та видовищ з використанням піротехнічних виробів. Термін дії цього рішення поширюється на час проведення в Україні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі й стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях,
– зазначив начальник Управління з питань цивільного захисту КМДА Роман Ткачук.


Феєрверк красива розвага, але чи доречна?

Щоправда, всі, хто був присутній на відкритті головної ялинки країни змогли наочно переконатись – заборона на салюти не виконується. Навіть, на найвищому рівні, тому не дивно, що в ніч з 31 грудня на 1 січня на вулицях міст і містечок лунатиме канонада із салютів та феєрверків.

Читайте також: "Ні" феєрверкам: українців закликали відмовитися від піротехніки на свята

Тк відбувається через те, що заборона є, а покарання фактично немає. Адже до Кримінального, Кримінально-Процесуального й Кодексу про адміністративні правопорушення зміни, які б стосувались відповідальності за запуск феєрверків, не вносились. Хоч у поліції можуть фіксувати адмінправопорушення, але насправді це робиться неохоче.

Хочеш салют – їдь на Схід

Загалом, в країні, де вже котрий рік поспіль тривають бої за Незалежність, а в декількох областях запроваджено воєнний стан, така розвага виглядає неетичною. У військових, які повернулись зі Сходу, вибухи піротехніки можуть викликати негативні асоціації. Психологи вважають, що у ветеранів такі розваги цивільних можуть спровокувати не лише психологічну травму, а й напад агресії.

В учасників бойових дій, які перебували під обстрілами, гучні звуки асоціюються з втратами й трагічними подіями. Звісно, вони реагуватимуть на такі речі. В одних реакція проявлятиметься зовні, в інших – ні. Приміром, почувши постріл ветеран може впасти на землю. Інколи людина зовні залишається спокійною, але всередині у неї точно щось йокне. Такі розваги можуть спровокувати конфліктні ситуації: тому, хто запускає салюти можуть "нахлопати" по голові,
– розповідає військовий психолог ГО "Побратими", Андрій Козінчук.


Всіх любителів феєрвекрків військові запрошують на Схід

Щоправда, не варто думати, що піротехніка негативно впливає на всіх військових, більшості все ж вдається пристосуватись до мирного життя.

Насправді, ми не говоримо – всі ветерани страждають від вибухів феєрверків. Статистичних даних з цього питання у мене немає. Але з численних розмов із ветеранами можу сказати – більшість все ж пристосовується до мирного життя, зокрема, й таких моментів. Однозначно, що нічого хорошого військовим це не приносить. Неодноразово з ветеранами обговорювали запуск феєрверків, і вони сходяться на думці – хочеш таких розваг, підписуй контракт і їдь на буремний Схід. Тоді феєрверки й салюти стануть буденною "розвагою",
– додає психолог.

Читайте також: Як бойовики з феєрверками та обстрілами відсвяткували псевдовибори: репортаж з передової

Турбує військового психолога й ставлення ветеранів до свята: одні військові готуються та чекають, інші – сумують за рідними, які в цей час будуть далеко.

Я проводив невеличке опитування – як ви хочете провести Новий рік. Більшість відповіли, що з сім'єю. Для тих, хто не брав участі у воєнних діях сім'я – дружина, діти. Для ветерана це поняття дещо інше. Для них сім'я це, зокрема, й побратими. Адже сім'я – це там, де людина відчуває себе у безпеці. Уявляєте, наскільки несправедливо, коли ти відчував себе у більшій безпеці, перебуваючи на Сході ніж вдома? Так відбувається через те, що вдома ветерани не завжди можуть контролювати ситуацію,
​– розповідає Андрій Козінчук.

Тож, вирішуючи запускати чи ні феєрверк, варто згадати про тих, хто нас захищає. Адже такі веселощі можуть зашкодити їхній адаптації до мирного життя. Чи співставні розваги з наслідками кожен вирішує для себе.

Читайте також: У Києві продовжили заборону піротехніки

Нагадаємо, що рішення щодо заборони запуску феєрверків та використання іншої піротехніки вперше було прийняте 25 рудня 2014 року. Таке рішення ухвалили вважаючи, що запуск салютів та проведення інших розважальних заходів з використанням піротехніки суперечить нормам моралі й викликає суспільне напруження.