Архів
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS СТРІЧКА
      Загальний RSS

      Топ новини

      Відео новини

      Законопроект про середню освіту: які зміни чекають на вчителів, учнів та їхніх батьків

      Закон про середню освіту 2019 - зміни нового закону про освіту
      Реформа середньої освіти / 24 канал

      Верховна Рада ухвалила в першому читанні проект закону "Про повну загальну середню освіту". Цей документ дозволить дітям реально обирати предмети та запроваджує додаткові доплати вчителям. Які ще зміни пропонує законопроект і що варто було б допрацювати до другого читання – в матеріалі 24 каналу.

      Індивідуальна учнівська траєкторія

      Проект закону "Про повну загальну середню освіту" містить чимало новацій, які загалом позитивно сприймаються суспільством.

      Приміром, учням пропонують реальні механізми визначення власної освітньої траєкторії. Передбачається, що для учнів з особливими освітніми потребами її побудова – можливість успішно інтегруватись у звичайне школярське життя.

      Читайте також: ВР підтримала проект закону про загальну середню освіту

      Діти, які серйозно навчаються за межами середньої школи (музична чи спортивна школа) отримають можливість зарахування їхніх оцінок у загальноосвітньому закладі. Для учнів, які перебувають на домашньому навчанні, цей механізм дозволить зарахувати свої навчальні досягнення для отримання документу про повну загальну середню освіту.

      законопроект про середню освіту, реформа школи
      Оцінки, отримані у спортивні школі, зараховуватимуться і в середній школі

      Для бажаючих займатись за індивідуальною траєкторією учень та його батьки повинні будуть звернутись із заявою у школу. Потім батьки, педагоги та дитина складуть індивідуальний план, який схвалюватиме педрада та затверджуватиме директор. Підтверджувати знання з предметів, які здобуваються поза закладом, будуть шляхом проведення звичайного річного оцінювання чи державної підсумкової атестації. Для засвідчення результатів за домашньою формою школяру потрібно буде здавати семестровий контроль двічі на рік.

      Батьки дітей з особливими освітніми потребами отримають право супроводжувати їх у школі.

      На думку головного експерта групи РПР "Реформа освіти та науки" Володимира Бахрушина, незважаючи на те, що законопроект хороший, до другого читання деякі речі все ж варто доопрацювати.

      В законопроекті передбачено – учні мають право на індивідуальну освіту, але з дозволу школи, тобто якщо педагогічна рада вважає, що є достатньо ресурсів та можливостей реалізувати таку траєкторію. Але, за задумом, індивідуальна освітня траєкторія передбачає, що учень може частину предметів вивчати в інших закладах, приміром, музичній чи спортивній школах. Тоді це потрібно зарахувати до його шкільної програми. Це не дуже пов’язано з тим – мають чи ні школи ресурси, чи мають можливість забезпечити таке навчання,
      – пояснює експерт.

      На його думку, варто звернути увагу й на те, що школа, за іншими неосвітніми законами, має відповідати за дитину, поки вона перебуває на навчанні. Тому вчителі не дуже хочуть, щоб у учнів з'явився вільний час, який незрозуміло де вони б проводили.

      "Можливо, варто скоригувати відповідні норми таким чином щоб з одного боку учень не був без нагляду, а з іншого – він дійсно вчився на результат, який можна було б зарахувати", – додає Володимир Бахрушин.

      Освітній простір

      В законопроекті передбачений також розвиток освітнього простору. Йдеться про ресурсні кімнати та медіатеки, які ефективні не лише для навчання дітей з особливими освітніми потребами, тому найближчим часом вони мають стати нормою для шкіл. Завдяки цій новації діти, які перебувають на тривалому стаціонарному лікуванні, отримають захищене законом право здобувати освіту в медзакладах.

      Читайте також: Вартість навчання в університетах має бути економічно обґрунтована, – експерт

      Прописали в законопроекті й два адаптаційні цикли навчання – 1-2 клас та 5-6 клас. Це дозволить надати додаткову підтримку дітям у найбільш вразливі періоди шкільного життя.

      Ще один важливий механізм, прописаний в законопроекті – реальний, а не декларативний вибір предметів.

      реформа освіти, діти в школі
      Дітям хочуть дозволити самостійно вибирати предмети 

      Зараз все впирається в нестачу годин, тому де-факто вибір робить школа, а не учень. Законопроект дає можливість формувати групи з учнів різних класів для вивчення вибіркових предметів. Завдяки цьому діти зможуть справді вибрати, який із запропонованих предметів їх цікавить. Особливо це актуально для старшої профільної школи,
      – зазначає Міністр освіти і науки Лілія Гриневич.

      Інтернатура для педагогів

      Позитивні норми цей законопроект містить не лише для учнів, а й для вчителів. Серед його новацій – запровадження педагогічної інтернатури. Йдеться про надання молодому вчителю наставника, який консультуватиме, скеровуватиме та опікуватиметься його благополуччям й розвитком. За це наставнику передбачається 20-відсоткова доплата. Також доплачуватимуть вчителям 10-20% до зарплати за завідування ресурсними кімнатами, кабінетами інформатики та спортивними залами. Водночас, педагоги зможуть отримувати додаткові доплати, які у випадку ухвалення законопроекту зможе встановлювати засновник закладу.

      Читайте також: Учням сільських шкіл Полтавщини подарували інтерактивні дошки

      Новація, що має сподобатись передовсім батькам, стосується обов’язкового проходження вчителями курсів підготовки з домедичної допомоги. Це робиться для того, щоб ще до приїзду швидкої чи приходу шкільної медсестри вчителі могли надати допомогу дитині. 

      Такий потрібний аудит

      Чергова новація законопроекту стосується надання можливості батькам ініціювати проведення позапланового інституційного аудиту освітнього закладу. Автори новації переконують, що вони змінили ідеологію такої перевірки. Відтепер вона направлена на підтримку школи та захист всіх учасників освітнього процесу.

      Що думають вчителі та батьки про нову українську школу, дивіться тут:

      Є моменти, які пов’язані з роллю громадського самоврядування в закладах освіти. Там теж є комплекс питань, де вчителі, батьки, адміністрація можуть мати і насправді мають різні думки щодо того, як це врегулювати,
      – додає Володимир Бахрушин.

      Очевидні переваги у випадку ухвалення законопроекту відчують, зокрема, й освітні управлінці. В законі "Про освіту" зазначається – директор може обіймати свою посаду лише 2 терміни по 6 років поспіль в одному закладі. Однак, щоб ці зміни були справді результативними, вибори директорів шкіл мають відбуватись чесно і прозоро. Для цього передбачили наступне: колектив школи та батьки відіграватимуть дорадчу роль під час виборів, але сам конкурс проводитиме незалежна комісія. Обов’язковою буде відеотрансляція та відеофіксація відбору. Це повинно мінімізувати використання адмінресурсу директором, а також вплив виборів на навчальний процес.

      Дискусійні новації

      Є певні суперечності між представниками комунальних і приватних закладів щодо деяких норм законопроекту. Так, у приватних закладах не дуже хочуть надмірного законодавчого регулювання норм, зокрема, громадського самоврядування. На їхнє переконання, для державних комунальних закладів закон це може регулювати, а приватні можуть самі встановлювати. В деяких випадках це виправдано, в інших – не дуже.

      Читайте також: Новий український правопис починає діяти

      "Деякі приватні заклади висловлюють бажання мати програму повного дня: щоб учень приходив на 8 чи 9 годину і до 19-20 вечора був занятий. Цей момент важко виписати так, щоб це відповідало єдиним нормам закону. Треба передивитись ці норми, щоб вони, з одного боку, забезпечували мінімальні вимоги до якості освіти, а з іншого – не дуже стримували приватні заклади в питаннях, коли вони хочуть дати більше, ніж вимагають державні стандарти", – вважає Володимир Бахрушин.

      Джерело: 24 канал
      powered by lun.ua
      Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
      Коментарі
      Більше новин
      Залиште відгук