Кадрові ротації, початок розведення військ, перемир’я
Одним із перших призначень президента Володимира Зеленського була зміна начальника Генштабу. Замість Віктора Муженка Генштаб очолив Руслан Хомчак.
Читайте також: Завершення війни на Донбасі і повернення Криму: програми партій, які пройшли у Раду
Згодом було погоджено розведення військ у районі Станиці Луганської, а також домовлено про демонтаж фортифікаційних споруд і відновлення зруйнованого мосту. Тристороння контактна група в Мінську домовилась про так зване "хлібне перемир'я" з 21 липня.
Окуповані райони Донеччини та Луганщини / Інфографіка 24 каналу
Зеленський призначив і нового керівника ООС. Замість Олександра Сирського військовою операцією на Донбасі керуватиме генерал-лейтенант Володимир Кравченко. За словами волонтера Романа Доніка, "офіцер грамотний. Простий у спілкуванні, в хорошому сенсі. Війни не боїться. З росіянами свої рахунки. Син і племінник з початку на війні. Племінник загинув".
Читайте також: Україна просить США продати їй більше "Джавелінів"
Законами війну не завершити
Лідер партії "Слуга народу", обраний народний депутат Дмитро Разумков переконаний: повернути мир на Донбас ухваленням будь-яких законів не вдасться. За його словами, у новій Верховній Раді розглядатиметься законодавчий аспект врегулювання війни на Донбасі. Але основним моментом є питання бажання закінчити війну. І таке бажання повинно бути у всіх сторін, а не лише в української.
Тут більше питання дипломатії, санкційного тиску, питання внутрішньої політики, пов'язані з боротьбою з корупцією, з інформаційною політикою, з економікою, інфраструктурою, соціальною політикою. Це цілий комплекс завдань, які потрібно буде виконати і які дозволять швидше повернути тимчасово окуповані території,
– резюмував Дмитро Разумков.
У Станиці Луганській розвели сили і планують відновити міст / Фото Getty
Політичний експерт Валерій Клочок погоджується: лише на законодавчому рівні питання завершення війни із Росією і деокупації територій врегулювати неможливо. Експерт нагадує: частина законів, необхідних для адаптації країни в умовах війни, ухвалені попередньою владою. Інше питання: хороші ці закони чи ні. Але до певної міри ці закони окреслили і заморозили збройний конфлікт на Донбасі. На його переконання, вирішення питання війни на Донбасі повинно розвиватися в площині відносин із Радбезом ООН.
Треба взяти ухвалені ПАРЄ і ОБСЄ резолюції щодо анексії Криму і окупації частини Донбасу Росією і звернутися в ООН. Почати вирішувати, як формуватиметься порядок денний щодо направлення моніторингової місії ООН на територію конфлікту, щоб визначити формат введення миротворців. Тільки так можна говорити про перспективи припинення війни. І далі – повернення Криму,
– вважає Валерій Клочок.
Президент Зеленський здійснив низку кадрових ротацій у ЗСУ / Фото Офісу Президента
Політолог відзначає: з одного боку, без бажання Росії нічого не буде. Є зрушення в питанні припинення вогню по лінії зіткнення, хоча не настільки бажані, як би того хотілося. Але акцент треба робити на Радбезі ООН.
Читайте також: Польща нагадала в Радбезі ООН про агресію Росії проти України
"Можна не рахуватися з Росією. А наполягати на зміні правил ухвалення рішень у Радбезі ООН – позбавити Росію права голосувати за питання, що стосуються України. Іншого шляху немає", – наголошує Клочок.
Порушення "хлібного перемир’я" і відповідь Зеленського
Через 17 днів від початку "хлібного перемир'я" Кремль і підконтрольні йому бойовики порушили режим тиші. 6 серпня бойовики обстріляли позиції українських захисників в районі населеного пункту Павлопіль (Донецька область), в результаті чого загинули чотири військовослужбовці.
За словами співголови ГІ "Права справа" Дмитра Снєгирьова, порушення перемир’я бойовиками, ескалація напруженості на Донбасі – сплановані і прогнозовані. Путін хоче перевірити президента Зеленського, наскільки жорсткою буде його реакція.
Це дзеркальна відповідь Кремля. Ескалація напруженості відбулася після заяв представників "Слуги народу" про те, що Україна ніколи не погодиться на зміни до Конституції щодо особливого статусу Донбасу. Що президент Зеленський не піде на такий крок,
– вважає Дмитро Снєгирьов.
Зеленський вимагає від Путіна припинити вбивати українців / Фото Офісу Президента
Президент Зеленський терміново зателефонував президенту Росії Путіну і наголосив, що ситуація, яка виникла, не наближує сторони до миру та попросив російського лідера вплинути на бойовиків, аби вони припинили вбивства українців. Зеленський заявив про намір якнайшвидше зв'язатися з лідерами "нормандської четвірки", аби обговорити ситуацію на Донбасі. Володимир Зеленський скликав термінову нараду силовиків через загострення на Донбасі.
Втім, зауважує політичний аналітик Микола Бєлєсков, є сумніви, що "нормандська четвірка" збереться на найвищому рівні. На його думку, Берлін, Париж і Москва розуміють, що немає сенсу збиратися. Бо нічого не буде принципово нового. Щоправда, додає фахівець, останні події на Донбасі дають Києву гарні аргументи – "ми то миру хочемо, чого не можна сказати про той бік".
Два важливі стратегічні кроки
На переконання військового експерта Олега Жданова, новій владі треба чітко зрозуміти, що мета війни – не розповсюдження "руского міра". Путіну треба втримати Україну в політичній орбіті Росії.
По-перше, треба на законодавчому рівні назвати війну війною. Те, чого не зробив Порошенко. Не можна закінчити те, чого офіційно немає. По-друге, бути готовим до проведення військової операції. Хочеш миру – готуйся до війни. Ці істини ніхто не відміняв. Коли Путін зрозуміє, що Україна в короткі терміни зачистить окуповані території від російських військ і бойовиків, тоді можна розраховувати на успіх переговорного процесу,
– підкреслює Олег Жданов.
Військовий нагадує: у резолюції Генасамблеї ООН у 2015 році було рекомендовано анексію Криму назвати збройним конфліктом між Україною і Росією. У зв'язку з тим, що анексія здійснювалася за допомогою збройних сил Росії. На жаль, Порошенко маніпулював резолюцією, заявляючи, що ООН визнала війну війною, і Україні цього робити не треба. У реальності це була лише рекомендація. Визнай ми війну, наголошує Жданов, то мали б право на гуманітарну допомогу Червоного Хреста, на миротворців ООН. Цим би ми самі відкрили дорогу до миру.
Наразі, на його думку, робляться точкові кроки. Хоча й Хомчак пропонував оптимізувати чисельність Збройних сил. Поки немає конкретного бачення військової реформи і моделі ЗСУ, яку Україна хоче отримати в результаті, календарного плану. На жаль, зауважує Олег Жданов, у першому півріччі 2019 року чимало контрактників звільнилися з армії. Причина – тяжка спадщина "царського режиму" – президентства Порошенка. Важкі умови служби, психологічна установка, неукомпектованність, відсутність соцпакету.
Петро Порошенко залишив важку спадщину / Фото Getty
При цьому експерт наголошує: нещодавно один з українських порталів опублікував розвідувальні дані, згідно з якими від Мурманська до Ростова-на-Дону – це величезна територія – боєздатних російських військ – усього двісті тисяч. За словами Жданова, в Україні тільки двісті тисяч людей розташовані уздовж лінії фронту протяжністю тисячу кілометрів. А в Росії не вистачає людей.
Валерій Клочок додає: будуть мінський і нормандський формати. Але остання інстанція – Радбез ООН. Хоча швидкого вирішення питання в ООН не буде. Не менше п’яти років. Тому треба залучати побільше іноземних грошей в Україну. Щоб Німеччина, США, Китай були зацікавлені, аби в нас був мир і порядок.