Чи зможе Україна домовитись про мир з Росією: відверте інтерв'ю з Кривоносом

Про скандальні заяви Вітольда Фокіна, домовленості з Росією та вступ України в НАТО – в інтерв'ю програмі "Є питання" на 24 каналі розповів генерал Збройних сил України, перший заступник командувача Сил спеціальних операцій ЗСУ Сергій Кривонос.

Зверніть увагу Парадокс Фокіна: що відбувається у ТКГ та як на це впливає Росія

Про заяви Фокіна

Я, маючи досвід в Силах спеціальних операцій – я 32 роки в цій системі – розумію, як здійснюється інформаційна психологічна війна проти країни з боку РФ. Саме пан Вітольд використовується як маячок певних меседжів, які пишуться в Кремлі. Коли Фокін їх видавав, то водночас відстежувалась реакція нашого суспільства і надалі формувалась політика розхитування ситуації політичної нестабільності всередині нашої країни.

Тому його висловлювання для мене є дивними, не через те, що я військовий, що я воював чи мої хлопці разом зі мною захищали Україну, а тому що він, просидівши в тилу і все життя обіймаючи певні високі посади, відірваний від життя.

Фокін страшно далекий від реальності і народу. Він живе в своєму світі, зі своїми цінностями і далекий від реальності. Він, напевно, сам не розуміє, що його використовують політичні сили Кремля.

Таких людей не можна допускати. Вони роблять все замість того, щоб суспільство об'єднувалося в боротьбі за перемогу, тому що мир без перемоги не може бути. В нас зараз є розкол суспільства, і він достатньо чітко проглядається.

► Є ті, хто втомився від війни, але ніколи на ній не були та не допомагали армії. Але їм сформували погляди завдяки ЗМІ, які існують за російські гроші або за гроші проросійських олігархів.

Дивіться повне відео інтерв'ю з Сергієм Кривоносом:

► Ще одна категорія людей, яким все одно, живуть за принципом "моя хата скраю". Таке покоління виховав час. Бо відсутність національної ідеї та національних цінностей впродовж 30 років на рівні держави призвело до того, що виросло 2 покоління: перше – моє, друге – те, яке ми народили. Це покоління чистих споживачів, бо в них немає цінностей в цілому. Так, є люди з нормальних родин, де гарно їх виховали, вони мають ці цінності, але держава цим не опікується. Виховання молоді – це питання номер один в цій країні. Бо питання мови, навчання та забезпечення їх роботою на території України – це і є майбутнє нашої країни.

► І наостанок – ті, хто є чистими ворогами. Бо вони живуть своїми думками в "совку", де було все "добре". Їм нав'язали цю думку, їм нема з чим порівняти, вони не можуть порівняти, наприклад, навіть з РФ. В мене дитинство пройшло в РФ і мені є з чим порівняти, і мені абсолютно не хочеться жити за цими правилами.

"Інформаційна політика в ОП – провальна"

І ось ці групи населення, які одне одного дзьобають. А пан Вітольд своїм меседжем починає їх рухати, замість того, щоб всіх об'єднати. Це намагається зробити президент, але інформаційна політика в ОП – провальна. Нами маніпулюють росіяни в повному обсязі і ми завжди пасемо задніх.

Інтерв'ю з Сергієм Кривоносом / Фото 24 каналу

Навіть на прикладі ТКГ є проблеми, тому що росіяни нав'язують нам свої ініціативи, а ми завжди виправдовуємось. Але перший принцип пропаганди каже, що правий той, хто говорить перший, бо другий завжди виправдовується. Тому треба міняти подання меседжів під час перемовин. До прикладу, питання Шумів: коли РФ вимагала, щоб ми проводили разом з ними перевірку. А що заважало нам запропонувати перевірку ділянки в Докучаєвську чи Дебальцевому? Це наші міста, за мінськими домовленостями, ми маємо їх забрати. Ми самостійна країна, яка має підтримку на міжнародному рівні, маємо бути також вимогливішими та чіткими в своїх баченнях ситуації.

Про домовленості з РФ

Чи можемо ми взагалі домовитись з Росією?

Про мир з РФ ми можемо домовитись, коли буде цілий комплекс, проведений з керівництвом держави і з нашим народом, який поставить РФ перед фактом, що намагання розхитати ситуацію в країні ні до чого не призведе. Ці фактори полягають в декількох напрямках:

► Міжнародному – треба продовжувати наростати співпрацю з США, Великою Британією, Канадою, Японією та іншими країнами, які дозволять підіймати питання підвищення і збільшення санкцій проти Росії. Дехто каже, що вони вже звикли до санкцій. Але ні, в них є намаганнях їх скасувати.

► Чітка робота влади щодо підняття економіки. Без цього не буде сильної країни. Економіка – це якраз і майбутнє, і сьогодення. Тому питання стосується розвитку певних напрямків нашої промисловості – які ми саме спроможності будемо розвивати, де ми можемо робити це коштом інвестицій або самим виділяти напрямки, які доцільні і недоцільні. Політиків треба виховувати і цього навчати, і це завдання також держави. Якщо люди приходять до влади і не мають певної підготовки, то вони не можуть чітко керувати державою. Вони експериментують у власному житті, але потім і експерименти виходять боком державі.

► Це посилення спроможності України по наданню спротиву. Коли росіяни будуть розуміти спроможності ЗСУ і взагалі спроможності сектору територіальної оборони як такі, то захід на нашу територію буде коштувати рубль, а вихід – 100 доларів. Чому? Тому що не проблема зараз росіянам намагатись окупувати територію. Вони чітко розуміють, що контроль над такою великою територією потребує утримання величезної кількості збройних сил РФ, міжнародний спротив буде зашкалювати і вони розуміють, що в разі правильної організації територіальної оборони, вони не зможуть цього зробити. Бо територіальна оборона прибере бажання в росіян лізти сюди як практично, так і теоретично.

Про вступ України в НАТО

Чи можливий взагалі в найближчих перспективах вступ України в НАТО?

В моєму розумінні, це треба робити якомога швидше. І наразі навчання, які були проведені на території України разом з американськими, литовськими і британськими колегами показали, що ми вийшли на той рівень, коли ми можемо співпрацювати.

До теми Масштабні військові навчання "Об'єднані зусилля-2020" на Херсонщині: залучили авіацію

До прикладу, створення Сил спеціальних операцій моєю командою. Ми змогли пролобіювати це питання і примусити керівництво країни до прийняття цього рішення, зокрема, завдяки нашим іноземним партнерам. Бо тоді ЗСУ були категорично проти, вони не хотіли цього. Але за 5 років нова частина, яка була створена напередодні війни, якраз досягла показників сумісності в системі Сил спеціальних операцій НАТО щодо бойового чергування.

Справді, за останні 5 – 6 років створено дуже багато, але завжди в тіні. Що відбувається зараз в Силах спецоперацій?

Те, що вони роблять, можна було побачити і у Вінниці, і в Кропивницькому, і в Бердичеві і так далі. Тоді якраз проводилось сумісне десантування "зелених беретів" США і наших підрозділів. Крім того, були навчання, що стосувались роботи штабів, організації обмінів інформації, це були об'єднані штаби, які відпрацьовували питання за стандартами НАТО. Ми не афішуємо, що робимо, ми тихо приходимо і тихо повертаємось. Але я дуже радий, що прийшло призначення в кінці серпня нового командувача. В мене великі на нього (Георгій Галаган – 24 канал) сподівання, що він зможе змінити систему Сил спецоперацій. Тому що попереднє керівництво не так активно працювало. Працювали просто для галочки.

У Георгія Анатолійовича підходи зовсім інші. Він – вихованець ще 50-го навчального Центру спеціальної підготовки в місті (ще тоді) Кіровограді. І це одна з найкращих сучасних частин і в Радянському Союзі, і в нашій незалежності. Йому заклали там чудовий мур добросовісного ставлення до виконання завдань, і навіть з фантазією. Фантазія не просто для галочки. Тому зараз в певному керівництві також іде заміна, підбираються інші люди, вичищається той непотріб, той баласт, який був натягнутий попереднім керівництвом. Важливо те, що багато тих людей, які пішли з операцій, розчарувавшись у роботі пана Леньова, можливо, повернуться.

Збройні сили готові стати частиною спільних сил НАТО. Питання в політичній ролі України, чи питання в тому, що НАТО наразі не готове до України?

Якраз більше питання не в політичній волі України. Питання в готовності НАТО нас прийняти. Тож це, насамперед, цілий комплекс питань, на які нам потрібно відповідати. Це стосується не військового напрямку, а політичного напрямку: державного устрою і певних питань, що стосуються взаємовідносин всередині держави. Все можна, але треба чітко розуміти – до чого і що робити.

Безпосередньо повинен бути опрацьований план, і щоб кожен на своєму місці розумів, що він повинен зробити, щоб ми пришвидшили свій вступ в НАТО. Тому що ми розуміємо, що за військово-економічним потенціалом ми самі не спроможні довгий час боротися у відкритій війні.

Так, ми можемо боротися, якщо Росія буде окуповувати наші території дуже довго до останнього патріота. Але завядки підтримці наших союзників просто цієї окупації може не бути.

Якраз надійне плече наших натівських партнерів дозволить нам створити отой щит, який захистить нашу Україну. Деякі речі ми можемо наразі пропонувати. Треба політичне рішення. Наприклад, ми зараз бачимо програму, в якій американці виводять свої бази з території Німеччини: частину вони заводять на територію Румунії, частину заводять на територію Польщі і трохи в Литву та Естонію. Ми також можемо завдяки роботі наших депутатів прийняти рішення. Зараз поки що ми, відповідно, це не можемо робити. Але для того існують закони, щоб з часом їх переглядати.

Запропонувати американцям завести певну частину…

Спочатку треба нашим депутатам запропонувати переглянути ці питання, щоб змінити наші закони. А потім запропонувати американцям. Тому що в них є зацікавленість в розвитку і створенні баз на території нашої країни: як і авіаційних баз, так і морських, так і сухопутних. І не є проблемою це зробити. Це якраз той щит, який ми самі для себе створюємо. Не треба собі брехати, якщо, наприклад, в тому ж Маріуполі буде якась невеличка простенька база американців і британців. Прохід через Керченську затоку, відповідно до міжнародного морського права, не буде проблематичним. Тому ми розв'язуємо у багатьох питаннях собі руки.