Однак виникла дискусія щодо попереднього рішення комітету, який підтримав заяву Клімкіна про звільнення за власним бажанням. Спочатку комітет хотів скасувати таке рішення, але через відсутність більшості голосів вирішив звернутися до відділу реєстрації парламенту для реєстрації проекту постанови щодо підтримки відставки Клімкіна за поданою ним заявою.
Читайте також: Клімкін розмовляв з Вакарчуком про приєднання до його партії "Голос"
30 травня президент Володимир Зеленський вніс до Ради подання про звільнення Павла Клімкіна з посади міністра закордонних справ, Степана Полторака – з посади міністра оборони, Василя Грицака – з посади голови СБУ.
Проте Клімкін ще 17 травня, до інавгурації новообраного президента, написав заяву про відставку за власним бажанням і заявив, що планує брати участь у дострокових парламентських виборах.
В інтерв'ю 5 червня Зеленський назвав Клімкіна "фаховим дипломатом" та зазначив, що пропонував йому залишитися на посаді міністра.
Які головні досягнення Клімкіна на посаді голови МЗС?
- На початку своєї роботи Клімкін лобіював визнання "ДНР" і "ЛНР" терористичними організаціями, а збиття пасажирського Boeing МН17 на Донеччині назвав "актом терору".
- Запровадження безвізового режиму з ЄС.
- Рішення про створення незалежної української церкви та отримання Томосу. Це – очевидна перемога української дипломатії, незалежно від того, наскільки вагомою була роль МЗС і особисто міністра у цьому питанні.
- У 2018 році Північноатлантичний альянс доєднав Україну до переліку "країн-аспірантів" НАТО. Цей статус означає, що Альянс офіційно визнав прагнення України стати його членом.
- Масштабний обмін заручниками 27 грудня 2017 року на Донбасі. Тоді Україна віддала РФ 233 засуджених в обмін на 73 українських заручників.
- Недопущення повернення російської делегації до Парламентської Асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) без виконання вимог резолюцій, які стосуються агресії Росії в Україні.
- Злагоджена робота української дипломатії на критично важливих для країни американському та німецькому напрямках.
- Певним досягненням можна назвати і те, що з 1 квітня 2019 року втратив чинність Договір про дружбу України з Росією.