Про це 24 Каналу розповів російський публіцист та опозиційний політик зі США Андрій Піонтковський. ​Він вважає, що після потужного сигналу від адміністрації Байдена Конгрес буде змушений досягти до компромісу, необхідного для виділення допомоги Україні.

Дивіться також Зеленський звернеться до сенаторів США напередодні голосування за допомогу Україні, – ЗМІ

Безпрецендентне послання Білого Дому

Адміністрація Байдена просить Конгрес пришвидшити схвалення $106-мільярдного проєкту, з яких $60 млрд мають надійти Україні. У листі Білого дому наголошено, що без ухвалення підтримки від США до кінця 2023 року, Україна може зазнати поразки на полі бою.

Фактично, на думку Піонтковського, адміністрація Байдена оперує українськими тезами про те, що відмовившись від допомоги Києву, Конгрес візьме на себе відповідальність за історичну поразку Сполучених Штатів.

"Це питання національної безпеки США, адже Путін не зупиниться на Україні, і якщо дати йому перемогти, Вашингтону доведеться вже не витрачати кошти, а платити кров’ю своїх солдатів. У випадку безвідповідального рішення Конгресу, наслідки від цього будуть відчутні десятиліттями", – переконаний публіцист.

Андрій Піонтковський про погодження в Конгресі допомоги Україні: дивіться відео

Чому допомогу Україні не можуть погодити

Цей вкрай серйозний тон листа не залишає опонентам цього рішення простору для маневру. Після цього дуже важко уявити, що Конгрес не відповість на прохання Байдена і прирече США не зовнішньополітичну невдачу.

"Ще ніколи Білий дім не говорив так різко, і республіканці мусили на це відреагувати. Наприклад, той же (спікер Палати представників – 24 Канал) Майк Джонсон розуміє, що невдача України відкриє Путіну дорогу в Європу. Тому він говорить, що (республіканці – 24 Канал) не проти України, але (запитує – 24 Канал), чому ці прокляті демократи не хочуть одночасно прийняти закон про захист кордону з Мексикою", – переказав перипетії боротьби в Конгресі Піонтковський.

В чому полягає дискусія щодо кордону з Мексикою

Питання щодо будівництва муру на південному кордоні США є предметом політичної боротьби вже десяток років. Розбіжності полягають у тому, що демократи виступають за більш м’який підхід до міграції, тоді як республіканці прагнуть її максимально обмежити.

Нелегальна міграція до США через кордон із Мексикою посилилась через наслідки Covid-19. Це створює додатковий негатив щодо традиційної для демократів політики та суттєво посилює позиції республіканців, адже 63% американців незадоволені теперішньою ситуацією.

Через це в останній рік терміну Джозефа Байдена демократам, імовірно, доведеться пристати на вимогу республіканців поновити будівництво муру на кордоні, яке чинний президент скасував після обрання на посаду.

Це стандартна для американської політики практика: під час кожного ухвалення бюджету демократи та республіканці шантажують одне одного "шатдауном", щоб просунути в такий спосіб важливі для них рішення. Однак тепер, на тлі важливої історичної битви, ці політичні торги є недоречними й безвідповідальними.

Затримка із ухваленням законопроєкту на $106 млрд: хронологія подій

  • Джозеф Байден вніс на ухвалення Конгресу $106-мільярдний пакет для України, Ізраїлю, Тайваню та будівництва на кордоні з Мексикою ще 20 жовтня. Однак республіканці нижньої палати Конгресу відхилили це рішення, наполягаючи, щоб голосування за допомогу Україні було винесено окремо.
  • Далі республіканці, маючи більшість у Палаті представників та спікера, прихильного до Трампа, вирішили проголосувати свій законопроєкт про підтримку Ізраїлю, урізавши для цього фінансування у Податкової. Байден, звичайно ж, цей закон пообіцяв ветувати.
  • Задля того, щоб усе ж наблизити прийняття важливого рішення, над цим законопроєктом почали працювати у верхній палаті Конгресу, де демократи мають більшість, а республіканці є менш залежними від Трампа. Мета Сенату – якнайшвидше погодити таку версію закону, яка б влаштувала обидві партії.
  • На те, щоб дійти згоди, у сторін лишилося близько 2 тижнів, адже потім політики підуть у різдвяні відпустки. Водночас в Україні почастішали повідомлення, що ЗСУ бракує артилерійських снарядів, які США могли б оперативно надати у випадку схвалення законопроєкту.