Для македонців Україна не лише воює, але й реформується, – посол України у Північній Македонії

Наталія Задорожнюк є Надзвичайним і Повноважним послом у Македонії (Північній Македонії) з 2017 року. Володіє англійською, македонською та болгарською мовами. Славіст-філологиня за освітою, кандидатка філологічних наук, магістриня зовнішньої політики.

Цікаво Не корупція, – експосол в США назвав найбільшу проблему України

Специфіка Балкан

Чому Балканський регіон є важливим для України?

Балканський регіон, зокрема країни Західних Балкан (Північна Македонія, Албанія, Чорногорія, Сербія і Косово, Боснія і Герцеговина), є найбільш подібний до нас за процесами, які тут відбуваються.

Мапа Західних Балкан / Фото Geopolitical Intelligence Services

Як і Україна, більшість країн Балканського регіону визначили європейську і євроатлантичну інтеграцію своїми зовнішньополітичними пріоритетами, проходять подібні інституційні трансформації та процеси реформ, мали або мають проблеми з сусідами, аж до військового протистояння, борються з таким спільним для всіх явищем, як корупція. На сьогодні ще додаються потужна російська дезінформаційна політика і посилення євроскептицизму. Цей список можна продовжувати.

Нам слід на шляху трансформації брати позитивний досвід і уникати можливих помилок, і тут досвід країн регіону є важливим насамперед щодо проведення реформ у контексті європейської та євроатлантичної інтеграції. Наприклад, Республіка Північна Македонія є країною, що виконала найбільшу кількість Планів дій щодо членства (з 1999 року по 2020 рік), є країною-кандидатом на вступ до Євросоюзу з 2005 року.

Пресконференція прем'єра Македонії Николи Груєвського та генсека НАТО Єнса Столтенберга 11 березня 2015 року: дивіться відео

Крім того, рівень підтримки населення вступу в ЄС і НАТО в Македонії був до 80 – 90%. І тут для нас важливо зрозуміти, які комунікаційні стратегії використовували урядові й неурядові структури для донесення переваг вступу до ЄС і НАТО для звичайного громадянина країни.

Більшість країн регіону пройшли через війни чи збройні конфлікти. Вивчення, але не "сліпе" переймання досвіду (не завжди він був успішним), також для нас є важливим у контексті війни з Росією.

Про Югославські війни 1990-х Конфлікти в Словенії, Хорватії та Косово: маловідомі історії про найкривавіші Югославські війни

Існує невикористаний потенціал і в економічній сфері, адже ми маємо подібні економічні моделі, спільні проблеми і виклики на цьому шляху, необхідність у проведенні ключових реформ.

Як я вже неодноразово наголошувала в попередніх інтерв'ю, пріоритетом для всіх країн регіону Західних Балкан є економіка і, зокрема залучення іноземних інвестицій. Якщо Україна буде економічно потужно представлена в Балканському регіоні, зокрема і в Північній Македонії, нам буде легше вирішувати і політичні питання. Тому Посольство визначило економічний напрям одним з пріоритетних.

Протягом останніх років маємо суттєву інтенсифікацію двостороннього економічного співробітництва, зокрема стабільне зростання показників двостороннього товарообігу. Вже другий рік уперше за весь час Північна Македонія виходить на третє місце серед восьми країн Балканського регіону (після Болгарії та Сербії) за об'ємом взаємної торгівлі з Україною.

Чому така назва в країни Республіка Північна Македонія: країна офіційно змінила назву

Пані посол України в Північній Македонії Наталія Задорожнюк / Фото Facebook Наталія Задорожнюк

Ми прагнемо також сприяти посиленню міжлюдських контактів. У 2019 році підписано Угоду про безвізові поїздки на постійній основі, у 2020 році запроваджено перший в історії двосторонніх відносин прямий авіарейс Київ – Скоп’є. Суттєвого поштовху отримала співпраця в сфері туризму. У 2020 році кількість українських туристів порівняно з 2019 роком збільшилася вдвічі.

Церемонія відкриття прямого авіасполучення між Україною та Північною Македонією / Фото МЗС України

Європейська інтеграція

Як процеси європейської інтеграції об'єднують наші держави?

Спільними можливостями і викликами. На моє переконання, вступ до Європейського Союзу не має альтернативи ні для країн Західних Балкан, ні для України. Республіка Північна Македонія має Угоду про стабілізацію і асоціацію з ЄС, ми маємо Угоду про асоціацію з Євросоюзом. Це дорожні карти наших реформ. І вони у нас подібні – реформування судової системи, державної адміністрації, безпекової сфери і, звичайно, боротьба з корупцією. Але це не тільки створення відповідного законодавства, але й більш важливий момент – його імплементація.

Але будь-який процес повинен мати результат. Ми повинні максимально якісно виконати наші домашні завдання, але після цього отримати заохочення. У разі виконання Північною Македонією існуючих критеріїв на вступ до ЄС, отримати можливість офіційно розпочати передвступні переговори. У випадку України – виконавши свої завдання, отримати статус країни-кандидата на вступ.

Прем'єр-міністр Північної Македонії Зоран Зоєв та президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн / Фото Twitter Zoran Zaev

На сьогодні, на жаль, процес розширення ЄС уповільнився. І треба відзначити, що затримка на євроінтеграційному шляху призводить до посилення євроскептицизму всередині суспільств, у т.ч. у Північній Македонії. І цим створює для Росії тло для ще більшого посилення своєї присутності в країні.

Росія та її сателіти активно поширюють в інформаційному просторі країн Західних Балкан і, зокрема Північній Македонії, свої наративи щодо слабкості ЄС та альтернативних шляхів розвитку на кшталт "ЄС не дотримується своїх обіцянок", "для співпраці з вами нам, на відміну від ЄС, не треба зміни назви вашої держави, зміни вашої мови…". Дуже ефективно росіяни також використали ситуацію з COVID-19 на початковому етапі, коли країни регіону, зокрема Північна Македонія, потерпали від відсутності вакцин. І деякі країни були просто змушені закуповувати російський "Спутник".

Отже, як Україна, так і країни регіону, зокрема Північна Македонія, зіштовхуються з потужними дезінформаційними кампаніями на євроатлантичному і європейському шляху. Важливо суспільству показувати переваги євроінтеграційної інтеграції. Це стосується не тільки демократичних процесів, а й конкретних переваг економічної інтеграції.

У нас є хороший приклад. Дуже довгий час тривали переговори щодо оновлення існуючої двосторонньої Угоди про вільну торгівлю. І ось нарешті завершено складний переговорний процес з лібералізації цієї Угоди. Плануємо найближчим часом підписати і ратифікувати ці зміни, які передбачають, що в торгівлі між Україною й Північною Македонією застосовуватимуться пан-євро-середземноморські правила походження товарів, які дозволяють вільно торгувати товарами, виробленими з компонентів, що можуть походити з усіх країн у цій системі. Перехід на ці правила об'єднає український і македонський режим торгівлі з ЄС в одну систему та має стати кроком назустріч "торговельній євроінтеграції" та переходу до ЄС-центричної економіки.

Міністр економіки Республіки Північна Македонія Крешнік Бектеші та торговий представник України Тарас Качка / Фото МЗС України

З підписанням цих змін будуть створені умови для розвитку додаткових експортних можливостей у трикутнику Україна – ЄС – Північна Македонія, що сприятиме залученню українських виробників до регіональних та міжнародних ланцюгів створення доданої вартості та потенційно розширює можливості преференційного експорту товарів на перспективні зовнішні ринки.

Публічна дипломатія

Яка роль публічної та культурної дипломатії в українсько-македонських відносинах?

Ми активно працюємо в інформаційній сфері та сфері публічної дипломатії. Прагнемо показати македонському суспільству, що Україна не лише воює, а й одночасно реформується, має серйозні здобутки в сучасному мистецтві, кінематографії, літературі, спорті. Широкого розголосу мали виставка Петриківського розпису, традиційні вечори української кухні (кулінарна дипломатія), виставка українських майстринь та майстер класи, організовані в Музеї македонської революційної боротьби, переклади української літератури на македонську мову, знайомлення македонського суспільства з нашими традиційними святами (Великдень, Різдво, Покрова, Святого Миколая), забезпечуємо участь наших музичних колективів у Македонії, використовуємо публічну спортивну дипломатію.

До 30-ї річниці незалежності України ми запустили аудіогід українською мовою в музеї Македонської визвольної боротьби. З керівництвом установи домовлено про налагодження співпраці з Національним музеєм історії України, а також про реалізацію спільних проэктів восени цього року.

За допомогою спеціальних іміджевих програм Міністерства закордонних справ України нам вдається організовувати публічні заходи, які мають широкий розголос у македонському суспільстві, висвітлюються в провідних македонських ЗМІ. Це і кінофестивалі, присвячені українським фільмам, тематичні заходи, виставки мистецтва тощо. Реалізуємо спільні проэкти в науковій та освітній сферах.

Пам'ятник Александру Македонському в Скоп'є / Фото Wikipedia

Я вважаю, що нам вдається підтримувати динаміку двосторонніх відносин на всіх напрямах – активний політичний діалог, відновлення міжпарламентської взаємодії (у червні успішно пройшов візит депутатської групи співробітництва ВРУ з Північною Македонією на чолі з Валерієм Зубом), інтенсифікація економічної співпраці, активізація туристичної сфери, активна робота в сфері публічної дипломатії. України в Північній Македонії стає більше.

Банер 1-ї конференції з туризму між Україною та Північною Македонією / Фото МЗС України

Енергетика та регіональна співпраця

Як, на Вашу думку, Україна може протидіяти російським впливам на Балканах, зокрема в енергетиці?

Варто відзначити, що, на жаль, Україна і раніше не мала вагомих важелів впливу на ситуацію на енергетичному ринку Балканського регіону, в т.ч. й Північної Македонії, та не має їх і зараз. Передусім це стосується джерел та шляхів постачання основних енергоресурсів до регіону (газ, нафта, нафтопродукти), де РФ відігравала й досі відіграє провідну роль в силу природних та історичних обставин. Втім, як відомо, це стосується не лише Південно-Східної Європи, куди входять країни Балканського півострова, а більшості держав європейського континенту. Потреби ж країн регіону у вугіллі та електроенергії практично повністю забезпечуються власними джерелами.

Про російську енергетику на Балканах Черговий інструмент Кремля: які ризики запуску "Балканського потоку"

До 2020 року газопостачання Північної Македонії та інших сусідніх країн здійснювалося через існуючий Трансбалканський газогін, яким російський газ надходив сюди транзитом через Україну. І хоча обсяги щорічних поставок до невеликих Балканських країн є доволі незначними, але й вони з 2020 року припинилися після запуску "Турецького потоку".

Трансбалканський газогін / Фото Natural Gas World

Вважаю, що наразі Україна все ж має певні можливості для протистояння, чи швидше регулювання впливу Росії на енергетичний сектор регіону. Передусім це стосується можливої підтримки та навіть певної участі у перспективних проэктах з диверсифікації постачання енергоносіїв до балканських країн. Це, зокрема, будівництво в Північній Македонії, Албанії, Греції інтерконекторів (з'єднувальних газопроводів), що сполучать газотранспортні системи цих країн з введеним в експлуатацію наприкінці 2020 року ТрансАдріатичним трубопроводом (ТАР).

Таким чином, буде надано пріоритет збільшенню постачання в регіон азербайджанського газу, до чого, на щастя, РФ не має відношення.

Нові шляхи постачання газу до Європи / Фото Geopolitical Intelligence Services

Також цікавими є можливості, що зараз відкриваються для українських підприємств галузі альтернативної енергетики в плані інвестування у перспективні проєкти сонячної й вітрової енергетики в країнах Балканського регіону. Зокрема, Уряд Північної Македонії наразі надає вагомого значення цьому напряму розвитку енергетики та заохочує відповідних інвесторів, тож і ми намагаємося залучати до цього процесу зацікавлені компанії з України.

Крім того, ми рекомендуємо вітчизняним підприємствам звернути увагу на інші перспективні сучасні проєкти, які підтримуються урядами Північної Македонії й іншими країнами, зокрема Грецією, і спробувати взяти участь у них. Вони передбачають використання додаткових можливостей й альтернативних шляхів забезпечення країн Південно-Східної Європи "блакитним паливом", зокрема скрапленим газом із США.

Енергетична карта Греції та сусідніх країн / Фото ENSO-G

В першу чергу йдеться про будівництво майбутнього плавучого терміналу скрапленого природного газу поблизу міста Александруполіс у Греції, призначеного для регазифікації та подальшого транспортування до країни Європи понад 5,5 мільярдів кубометрів природного газу на рік. Залучення українських відповідних компанії до таких проєктів відповідало б останньому рішенню Ради національної безпеки і оборони України від 30 липня 2021 року про заходи з нейтралізації загроз в енергетичній сфері, зокрема "залучення українських компаній до реалізації газотранспортних проектів у країнах Європи".

Система газогонів у Південно-Східній Європі / Фото Natural Gas World

Крім того, Україна може активно впливати на формування на теренах Балкан цивілізованих "правил гри" на нафтогазових ринках, зокрема через впровадження норм Енергетичного співтовариства. Тут ми вже успішно співпрацюємо з усіма країнами Балканського регіону в сфері лібералізації енергетичних ринків, впевнено рухаючись до інтеграції наших енергосистем до загального енергоринку Євросоюзу.

Які перспективи долучення України до регіональних балканських ініціатив?

Наразі найбільш ефективною ініціативою в регіоні є CEFTA (Центральноєвропейська асоціація (зона) вільної торгівлі). Зазначена торговельна угода вже біля 15 років об'єднує країни Південно-Східної Європи, що не є членами Європейського Союзу, але прагнуть до членства в ЄС. Використовуючи переваги цього об'єднання, передусім майже повну лібералізацію взаємної торгівлі товарами, держави регіону також адаптуються до умов торгівлі в Євросоюзі.

Карта Центральноєвропейської зони вільної торгівлі / Фото Maps of the Web

На сьогодні Україна має діючі угоди про вільну торгівлю (УВТ) з деякими балканськими країнами, зокрема з Чорногорією та Північною Македонією (до речі, зараз вже практично готові до підписання змін до цього договору, укладеного 20 років тому, щодо лібералізації умов взаємної торгівлі та їхньої адаптації до сучасних умов). Також розглядається можливість підписання УВТ з іншими державами регіону (Сербія, Албанія).

Проте, можливість майбутньої інтеграції України до регіональної угоди CEFTA залежить від низки чинників. Перш за все це наявність відповідного запрошення від самого об'єднання, а також результати вивчення українською стороною всіх переваг або наслідків такого приєднання. Сподіваюся, що коли дійде справа до цього, всі необхідні елементи можливого членства України у такій зоні вільної торгівлі будуть ретельно розглянуті відповідними урядовими органами та буде ухвалено оптимальне рішення. Зі свого боку ми, як посольство України в одній з держав-членів CEFTA, будемо цьому максимально сприяти.

Прапор CEFTA / Фото Wikipedia

Безпека

Яким є співробітництво України та Північної Македонії в сфері безпеки?

Україна і Північна Македонія зіштовхуються зі спільними безпековими викликами і відповідні національні структури мають налагоджені контакти.

Сфери, які цікаві для обох сторін, – це обмін інформацією щодо регіональної безпеки, досвідом у сфері антитерористичної діяльності, попередження зовнішніх загроз та інші питання.

Безпекова співпраця Скоп'є та Києва Історія однієї дружби. Як Україна боролася за єдність Північної Македонії

Перспективні напрямки співпраці – боротьба з кіберзагрозами, протистояння інформаційним загрозам з боку Російської Федерації та її сателітів.

Про кібербезпеку Кібервійна Китаю і Росії проти Заходу: хакери продовжують масштабні атаки

На сьогодні ми маємо конструктивне співробітництво на рівні правоохоронних структур, зокрема МВС України. Маємо активну взаємодію і в рамках профільних міжнародних структур, зокрема через Інтерпол.

Окремо варто зауважити, що українські та македонські миротворці активно взаємодіють у рамках місії НАТО в Косові (КФОР), забезпечуючи відповідний рівень безпеки в Косові та регіоні Західних Балкан у цілому.

Еволюція миротворчих сил КФОР: дивіться відео

Зокрема, в Скоп'є розташований логістичний центр підтримки сил KFOR NATO в Косові, український контингент і Посольство України в Скоп'є традиційно мають добрі зв'язки з ним.

На рівні міністерств оборони двох країн розвивається співробітництво в безпековій сфері, зокрема і в питаннях євроатлантичної інтеграції.

Крім того, обидві країни є членами Ради міністрів оборони країн Південно-Східної Європи, де питання регіональної безпеки є одним з провідних.

Турецький та Балканський потоки / Інфографіка 24 каналу