Справа про напад на ветерана АТО Вербича

Читайте також: Чубаров назвав реальну явку в Криму на виборах президента Росії

У Службі безпеки України намагатимуться докласти максимум зусиль, аби доправити з території Польщі до України організатора нападу на захисника Донецького аеропорту Дмитра Вербича. За даними відомтва, саме він бив ножем учасника АТО. Про це на брифінгу заявив очільник СБУ Василь Грицак.

Один із тих безпосередніх фігурантів, які брали участь у нападі, – громадянин РФ, якщо я не помиляюсь, 4 травня виїхав до Польщі. У цьому напрямку ми взаємодіємо з Нацполіцією і будемо взаємодіяти з нашими партнерами. Саме він, за нашими даними, бив ножем учасника АТО. Ми будемо робити все можливе, щоб все-таки доправити його до України,
– зазначив Грицак.

Додамо, що в центрі Києва на Подолі кілька невідомих напали на ветерана війни на Донбасі та захисника Донецького аеропорту Дмитра Вербича. Чоловікові зловмисники завдали удар ножем у спину, забризкали обличчя газом та хотіли добити молотком. 6 травня у Харкові співробітники СБУ затримали групу нападників. Підозрювані позиціонують себе, як "антифашисти", про що і розповіли силовикам. Серед нападників є і дівчина, яка з молотком кидалася на Вербича. Їй не сподобалась футболка із національною символікою, в яку був одягнений Вербич, і вона вирішила "покарати бандерівця".

До слова, "кіборг" досі перебуває у лікарні. Вербич внаслідок нападу отримав колото-різану рану спини – ніж наштовхнувся на кістку й не дійшов до нирок чи інших важливих органів. Удари молотком не завдали йому значної шкоди, адже чоловік відбивався та ухилявся, використовуючи навички, які отримав під час участі у бойових діях.

Потроху приходжу в себе. Оскільки рана глибока, мені ще важко ходити та сидіти. Досі я перебуваю у лікарні. Тут я перебуватиму, очевидно, ще мінімум тиждень, може більше,
– розповів Вербич у коментарі 24 каналу.

Окрім цього, 7 травня у столичній прокуратурі оголосили про підозру двом нападникам. Першу – дівчині, яка з молотком накинулася на "кіборга". Її звати – Катерина Лапінська і вона, як стверджує сайт "Миротворець" та українські націоналісти, є членом анархістської ліворадикальної організації. Там же зазначають – вона донька чиновника міністерства оборони. Другу – заочно, громадянину РФ, який переховується у Польщі.

Читайте також: "Це потрібно Україні": У ПАРЄ пояснили, чому Росія має залишатися у Раді Європи

Кривдника Найєма в Азербайджані відпустили на волю

Магомеда-Аміна Саітова, співзасновника промоутерської компанії BoomBox Promotions і одного із підозрюваних у побитті народного депутата Мустафи Найєма, правоохоронці Азербайджану 7 травня відпустили на свободу. Про це розповів адвокат Ігор Синиченко, що представляє інтереси чеченських молодиків, які, імовірно, здійснили напад на нардепа.

Правозахисник зазначив, що раніше Саітова дійсно затримували, проте потім відпустили. За його словами, це сталося ще "два-три дні тому", і інформацією про це адвокати підозрюваних у хуліганстві чеченців володіли ввечері 5 травня.

"Дійсно, Магомеда-Аміна було затримано. Причому зроблено це було на особисте прохання одного з провідних українських політиків, який подзвонив першому заступнику міністра МВС Азербайджанської Республіки Вілаєту Ейвазову", – переконує юрист.

Водночас він додає, що ніякого засідання суду щодо обрання запобіжного заходу Саітову в Азербайджані не було.

Його відпустили у зв'язку з відсутністю відповідних документів з української сторони. Зараз Саітов перебуває на волі. Але це не означає, що Магомед-Амін збирається тепер ховатися. Ми хотіли, щоб він приїхав сам, але тепер йому буде складно виїхати з Азербайджану до завершення екстрадиційної процедури. Фактично, вітчизняні силовики самі завадили прискорити його повернення,
– зауважив Синиченко.

Окрім цього, 7 травня, розглядаючи справу про напад на народного депутата Мустафу Найєма, Шевченківський райсуд Києва на засіданні схвалив рішення про обрання запобіжного заходу для четвертого підозрюваного у скоєнні злочину Магомед-Аміна Саітова. Відомо, що слідчий суддя ухвалив доставити Саітова до Шевченківського районного суду Києва для розгляду питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м’який запобіжний захід після затримання підозрюваного, однак не пізніше, ніж через 48 годин з часу його доставки до місця кримінального провадження.

Нагадаємо, 30 квітня у центрі Києва народного депутата Мустафу Найєма побили молодики, із якими у нього стався конфлікт через небезпечне порушення останніми правил дорожнього руху. Нападники завдали політику кілька ударів і втекли. Трьох із вдалось затримати, ще один устиг виїхати за кордон.
2 травня у Шевченківському райсуді Києва трьом нападникам на Найєма було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Читайте також: Супрун прокоментувала претензії від Нацагентства з питань запобігання корупції

Бразильця-бойовика Лусваргі взяли під арешт

7 травня Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для бразильця Рафаеля Лусваргі, який воював на стороні проросійських бойовиків на Донеччині.

Зазначимо, що раніше на підготовчому засіданні у справі Лусваргі головуюча суддя погодилася на свій відвід. Водночас адвокату Лусваргі відмовили у відводі колегії суддів. Так, Лусваргі взято під арешт терміном на 60 діб.

Такий запобіжний захід оголосив головуючий суддя Панченко.

Колегія суддів вважає виправданим тримання обвинуваченого під вартою. Домашній арешт чи застава не можуть застосуватися до осіб, обвинувачених за такою статтею, як ст. 258 Кримінального кодексу (терористичний акт),
– зачитав рішення суддя.

Нагадаємо, 2 травня колишнього бойовика, який воював на стороні проросійських бойовиків "ДНР", Рафаеля Лусваргі помітили у Свято-Покровському Голосіївському монастирі УПЦ МП у Києві. Цей факт викликав чималий резонанс у соцмережах.

Хто такий Рафаель Лусваргі? Це військовий найманець із Бразилії, який воював на стороні терористів "ДНР". Він приїхав до України восени 2014 року. У Бразилії був працівником поліції. Слідство встановило, що до травня 2015 року Лусваргі перебував у складі так званого 1-го мотострілецького батальйону "Вікінг" 1-ї бригади "ДНР".

В інтерв'ю терористичним ЗМІ Лусваргі неодноразово хизувався тим, як "відпрацьовував" по блокпостах українських військових і отримав поранення під Донецьким аеропортом.

6 жовтня 2016 працівники СБУ затримали Лусваргі в аеропорту "Бориспіль". У січні 2017 року він був засуджений до 13 років в'язниці, проте 18 серпня 2017 року Апеляційний суд Києва скасував вирок бразильцю.

Інавгурація Путіна

Володимир Путін учетверте став президентом Росії. У Великому Кремлівському палаці відбулася церемонія інавгурації нового старого господаря Кремля. На захід Путін відправився з робочого кабінету в Першому корпусі Кремля. Зауважимо, що інавгурація розпочалася о 12:00, а в 11:50 російський президент ще сидів у своєму кабінеті. До самого палацу він їхав на російському лімузині "Кортеж" з номером номером В776УС, 77 регіон. До слова, політик уперше сів у цей автомобіль, передають російські інформаційні агенції.

Згодом, пройшовши анфіладою через Георгіївську та Олександрівську зали, він опинився в Андріївському залі, де за традицією проходить інавгурація.

Присягаюся під час здійснення повноважень президента РФ поважати та охороняти права та свободи людини і громадянина, дотримуватись і захищати Конституцію РФ, захищати суверенітет і незалежність, безпеку і цілісність держави, вірно служити народу,
– зачитав Путін текст присяги.

Підкреслимо, що клятва президента Росії складалася з 33 слів, включно зі сполучниками та прийменниками. Примірник конституції, на якій прийняв присягу Путін, був спеціально виготовлений для інавгурації в 1996 році і з тих пір використовується на всіх церемоніях вступу на посаду президента.

На урочистостях були присутніми близько п'яти тисяч осіб. Нововведенням інавгурації у 2018 році є той факт, якщо раніше на захід пускали лише журналістів, то цього разу разом із президентом на парад запрошено і частина гостей церемонії.

Читайте також: 8-9 травня для українців — це …

Окрім цього, 7 травня уряд Російської Федерації на чолі з прем'єр-міністром Дмитром Медведєвим пішов у відставку у зв'язку з початком нового президентського терміну Володимира Путіна. Відповідне розпорядження підписав прем'єр-міністр Росії Дмитро Медведєв одразу після інавгурації Путіна.

Пізніше, на засіданні російського кабміну "новоспечений" президент Росії вніс на розгляд Держдуми кандидатуру того ж таки Дмитра Медведєва для отримання згоди депутатів призначити його головою уряду.

Під час інавгурації нового старого господаря Кремля Володимира стався цікавий конфуз, пов'язаний з державним прапором Росії. Відповідне відео з’явилось у мережі.

На кадрах можна помітити, що відповідальні за підняття стягу військові так і не зуміли це зробити вчасно.

Зауважимо, що організатори трансляції всіляко намагалися відволікти увагу глядачів від конфузу, проте невдалий момент опісля ще кілька разів потрапляв на екрани.

У підсумку кинули цю справу, зосередившись на великих планах так званого "триколору" та на заздалегідь піднятому прапорі на іншому золотому шпилі.

Як відреагували соцмережі?

Користувачі соцмереж уважно слідкували за процесом інавгурації Путіна і сказали своє "гостре слівце" у мемах, карикатурах та дописах. У соцмережі висміяли і "царя" Путіна, і процес інавгурації і "гірку" долю росіян.

Окрім цього, додамо, що відомий астролог астролог Влад Росс передбачає, що четвертий термін правління російського президента може стати й останнім.

"Наразі все вказує на те, що новоспечений президент Росії Володимир Путін не протримається на своїй посаді до кінця терміну, а відійти він може несподівано – зокрема, і внаслідок вбивства. Якщо господар Кремля все ж керувати країною 6 років, то це президентство однозначно стане для нього останнім", – заявив астролог.

За словами Влада Росса, для інавгурації Володимира Путіна було обрано вкрай несприятливий день.

Читайте також: Екс-бойовика Лусваргі взяли під арешт

У Великобританії долучаться до створення єдиної армії ЄС

Велика Британія, попри вихід країни з Європейського Союзу, підтримує французький план створення європейських сил швидкого реагування, адже це сприятиме ефективній системі безпеки й оборони в Європі.

Про це заявив міністр із закупівель в оборонній сфері в британському уряді Фредерік Курзон.

Зазначимо, у вересні минулого року президент Франції Еммануель Макрон запропонував до наступного десятиліття підготувати європейські сили реагування, що матимуть спільну доктрину та спільні бюджетні інструменти, і фактично стануть силами швидкого багатонаціонального розгортання для протидії викликам та загрозам.

Ми дуже зацікавлені в підтримці президента Макрона у цій ініціативі. Ми з нетерпінням чекаємо зустрічі зі своїми французькими колегами для опрацювання ідей, які вони сформулювали для більш ефективної та об'єднаної системи безпеки й оборони в Європі. Ми вважаємо, що це грає свою роль,
– наголосив Курзон.

Він зауважив, що ініціатива Франції із започаткування європейських сил реагування (European Intervention Initiative) допоможе Великій Британії досягти "глибокого та особливого партнерства з європейськими колегами з питань оборони та безпеки".

Зокрема, пропозиція Франції передбачає, що європейські сили реагування будуть відокремлені від іншого оборонного співробітництва в рамках ЄС, відповідно, вихід Британії з ЄС не стане перешкодою для участі в проекті.