На польський "антибандерівський закон" чекають зміни
Читайте також: Україна – Польща: як змінять "антибандерівський" закон та що це означає
Конституційний суд Польщі врешті визнав неконституційними положення оновленого Закону про Інститут національної пам’яті із визначеннями "українські націоналісти" та "Східна Малопольща".
Ці положення на перегляд ще у лютому 2018 року опротестував президент Польщі Анджей Дуда, проте Сейм та генеральний прокурор країни мають іншу думку.
Однак судді підтримали позицію президента Польщі – вони стверджують, що визначення "українські націоналісти" та "Східна Малопольща" є неточними. Зі свого боку, це перешкоджає точному визнанню забороненого діяння і, таким чином, це порушує конституційний принцип точності права.
Рішення Конституційного трибуналу Польщі привітав Президент України Петро Порошенко.
Спасибі президенту Польщі Анджею Дуді за ініціювання виробництва, і щиро вітаю рішення Трибуналу. Працюємо далі на зміцнення українсько-польського партнерства,
– написав глава держави у Facebook.
Коментуючи довгоочікувані зміни, політолог Валерій Димов зазначив, що провокація Москви не вдалась.
Конституційний суд Польщі засвідчив, що територіальні претензії з боку поляків, перекладання відповідальності за те, що відбувалося під час Другої світової війни в Польщі з єврейською меншиною або на Волині з поляками – не можна тлумачити такими, що здійснював цілий народ чи організації, на які поклали відповідальність без суду,
– зазначив Димов.
Політолог наголошує, що поляки і українці розуміють, що не можна переносити складні історичні процеси на долю цілих народів.
Рада затвердила правила переходу релігійних громад до інших парафій
Читайте також: Зникнення цінностей з Києво-Печерської лаври: що вдалося повернути
У четвер, 17 січня, Верховна Рада схвалила законопроект про зміни до закону "Про свободу совісті та релігійних організацій". Свої голоси за законопроект віддали 229 народних депутатів. У законі прописані механізми переходу релігійних громад до інших парафій.
Зокрема, схвалені зміни до закону визначають, що релігійна громада на власний розсуд приймає нових та виключає існуючих членів громади у порядку, встановленому її статутом. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюють на загальних зборах релігійної громади – їх можуть скликати члени релігійної громади.
Для ухвалень згаданих вище рішень потрібні голоси не менш як двох третин кількості членів релігійної громади. Далі рішення про зміну підлеглості засвідчують своїми підписами члени відповідної релігійної громади, які підтримали таке рішення. Інші важливі положення закону перелічені у матеріалі.
До слова, частина громади, яка не згідна з рішенням про зміну підлеглості, має право утворити нову громаду та укласти договір про користування церквою і майном з їхнім власником.
І без "нечистого" у Верховній Раді 17 січня не обійшлося. Так, під час розгляду законопроекту про перехід релігійних громад спікер Верховної Ради Андрій Парубій обізвав опоблоківця Вадима Новинського "нечистю", коли той підійшов до президії.
Томос-тур Порошенка і автобуси з людьми
Президент України продовжує їздити з Томосом Україною. Ще 15 січня глава дежрави побував на Волині. Усіх охочих відвідати послухати Президента у Луцьку та Ківерцях привозили автобусами. Так, активісти зафіксували, як десятки людей після візиту Порошенка збиралися у групи та поверталися до автобусів, припаркованих на кількох вулицях
А ще були присутні і депутати Верховної Ради. Все відбувалося в робочий час, у момент проведення сесії парламенту.
Активісти уточнили, що у Луцьку вони помітили, як автобуси підвозили соті волинян до околиць міста. Звідти люди невеликими групами прибували на Театральний майдан до Свято-Троїцького собору.
Автобуси, якими людей організовано звозили та відвозили з Луцька//Фото: ОПОРА
Окрім того, зафіксували щонайменше 9 автобусів, які відвозили людей до райцентрів після того, як у місті завершилися заходи. Такі ж автобуси помітили й у місті Ківерці.
Автобуси, якими людей звозили на "Томос-тур" у Ківерці//Фото: ОПОРА
Читайте також: Через рекламу Порошенка розгорівся скандал: фото священика використали без його згоди
Проросійську пропагандистку зі Львова витурили з РФ – її чекає суд
Служба безпеки України затримала антиукраїнську пропагандистку Олену Бойко (Віщур), яку видворили з території Росії. Туди любителька РФ втекла у 2015 році зі Львова.
Читайте також: "Мене викинули, як брудну ганчірку": що сталося з пропагандисткою Бойко після видворення з РФ
Ще з 2014 року агітаторка розповсюджувала в інтернеті матеріали антиукраїнського характеру, пропагувала протистояння між українцями через політичні переконання, публічно закликала до порушення територіальної цілісності України.
Що відомо про Олену Бойко?Після втечі до Росії жінка неодноразово зверталась до російської влади з проханням про надання політичного притулку, однак їй відмовляли. 13 грудня суд Москви вирішив депортувати Бойко з Росії через порушення міграційного законодавства, а 16 січня її таки депортували.
Бойко відома регулярною участю у прокремлівських програмах на російському телебаченні, в яких критикує українську владу і з ненавистю говорить про саму Україну. Російські ЗМІ називають її "відомим критиком політики Президента України Петра Порошенка", хоча до своєї втечі зі Львова вона відзначалася радше провокативною, аніж журналістською діяльністю.
Бойко представлялася журналісткою комуністичного видання "Галицький яструб". Вони разом із Дмитром Лященком неодноразово намагалися влаштувати провокації із комуністичною символікою у Львові, попередньо афішуючи це у соцмережах. Зокрема, в один із Днів перемоги, 9 травня, обоє розгулювали у Львові із комуністичним прапором та "георгіївською стрічкою", після чого чоловіка побили.
У серпні 2015 року пропагандистка виїхала на тимчасово окуповані території України, а згодом і до Росії. Жінка у ЗМІ постійно закликала до зміни меж території або державного устрою України.
4 грудня 2018 року пропагандистку оголосили у розшук, а 15 грудня Галицький райсуд Львова дозволив її затримати, щоб обрати запобіжний захід – тримання під вартою. Тепер вона в Україні – і їй загрожує до 5 років в’язниці.
Знову час для пампухів – другий Святвечір на порозі
Читайте також: Водохреща близько: як підготувати організм до купання в ополонці за два дні
Другий Святвечір – це вечір 18 січня напередодні Водохреща. За традицією, ввечері сім'я сідає за стіл, який накривають тільки пісними стравами. Що можна приготувати на Другий Святвечір, крім традиційних страв, і як зробити кутю смачнішою – далі в матеріалі.