Про це 24 Каналу заявив кандидат політичних наук, експерт з Центральної та Східної Європи Іван Преображенський. Він зауважив, що максимальне ослаблення Росії може бути досягнутим завдяки зовсім різним факторам.

Дивіться також Як Сі Цзіньпін тролить світових лідерів

"Насправді вже при пізньому Борису Єльцину, чого вже там того Владіміра Путіна, це все трапилося ще понад 20 років тому, всі ці трансформації в реальності", – зазначив він.

Мовиться про те, що Росія економічно нічого не може дати КНР, окрім сировини. А технології, які китайці хотіли від неї взяти, Китай отримав ще в 90-ті роки.

Росія – нуль

"На технологічному світовому ринку Росія – нуль. На ринку товарообігу Росія – насправді нуль. І навіть насичувати її ринок своїми товарами, – для Китаю не так велика та важлива історія", – розказав експерт з Центральної та Східної Європи.

За його словами, споживання в Росії не таке велике, як багатьом би хотілося. Відповідно, Китай зацікавлений в економічному послабленні країни-агресорки, що відбувається через санкції. І що буде продовжуватися, якщо вона утримає за собою хоча б тимчасово окуповані з 2014 року території.

Чим більше санкцій будуть вводити додатково, нових бажано, проти Росії – тим краще. Тим більше вона буде залежати від жалкої, насправді, дуже незначної китайської допомоги. Китай, найімовірніше, закриває очі на контрабанду, чим допомагає,
– зауважив Іван Преображенський.

При цьому, єдина цінність Росії з кінця 90-х років для Китаю – це військовий союз. Зрозуміло, що головна її цінність – це ядерний потенціал. І тут КНР упевнена, що з ним найближчі 1 – 3 роки, найімовірніше, нічого не станеться. При цьому, ніхто не знає, наскільки він може працювати, але перевіряти це, напевно, ніхто не наважиться.

"Якщо лише Путін остаточно не поїде глуздом і не застосує ядерну зброю. Взагалі-то, Китаю потрібна була б і російська армія", – наголосив він.

Навіщо Росія треба Китаю: дивіться відео

Показові невдалі навчання

Одразу після приїзду китайського лідера Сі Цзіньпіна, до Москви приїхав міністр оборони КНР. І за день до цього Кремль намагався продемонструвати, що російська окупаційна армія як і раніше "друга армія світу". Тож російський Тихоокеанський флот вивели на навчання.

"Навчання, судячи з усього, з ганьбою провалили. Те, про що китайський міністр не забув повідомити російським колегам, перебуваючи ще в Москві. У відставку був відправлений голова Тихоокеанського флоту, негайно", – розповів кандидат політичних наук.

Він пішов на пенсію "за вислугою років по досягненню певного віку". За словами Преображенського, його відправили створювати певні "напіввійськові гуртки".

Ну звісно, не розстріляли, не посадили. Але, кажучи, зрозуміло, що провалив все, що можна. Відповідно, Китаю хотілося б, щоби не провалив все, що можна,
– зауважив він.

Інтереси КНР

Усе через те, що у випадку військового конфлікту, йому треба, аби російська армія, навіть, якщо не зможе повноцінно воювати, але змогла б хоча б сковувати сили союзників США. Мовиться, зокрема, про Японію та Південну Корею.

"Щоби російський флот вийшов і стояв десь в акваторії тих територій, на які Китай претендує в Південнокитайському морі чи інших сусідніх морях. Йому треба, аби на території Росії повернулася російська армія", – наголосив експерт з Центральної та Східної Європи.

Тоді, переконаний кандидат політичних наук, на Далекий Схід можна буде знову повернути повноцінні бойові підрозділи, а не полки, які записані лише в реєстрі.

"І скільки там реально живих людей з автоматами або з танками – в реальності нікому невідомо. І ця б сила сковувала противника в Китаї", – додав він.

Російські ракети в інший бік

На думку експерта з Центральної та Східної Європи, через це вся історія полягає в тому, що Китай хотів би припинення інтенсивного військового конфлікту, який називається "нормалізацією війни" та різкого зниження інтенсивності бойових дій.

"І переходу всього цього в дійсно історію, схожу на ту, яка тривала як мінімум останні 6 років перед новою російською повномасштабною агресією проти України. Коли ніби й війна є, і конфлікт продовжується, і люди гинуть", – сказав він.

Однак при цьому немає інтенсивних бойових дій зі швидкими переміщеннями фронту, з бомбардуваннями та з ракетними обстрілами.

"Що називається просто кажучи – Китаю потрібні російські ракети зовсім для іншого, в інший бік", – підсумував Іван Преображенський.

Які відносини Китаю та Росії

  • Захід неодноразово засуджував КНР через співпрацю з країною-агресоркою у розпал повномасштабної війни Росії проти України. Натомість посол Китаю в ЄС Фу Конг заявив, що співпраця Пекіна з Європою та іншими країнами така ж "необмежена", як і зв'язки з Росією. Дипломат засудив "спроби" використати відносини КНР та Росії, щоби "посіяти розбрат між Китаєм та Європою".
  • Громадський і політичний діяч із США Юрій Рашкін переконаний, що війна Росії проти України створює можливості для дипломатії та економіки КНР. Мовляв, китайці зацікавлені, аби російський диктатор воював якомога довше. Усе через те, що це суттєво ослаблює Росію, а також відволікає Захід.
  • Китайський лідер Сі Цзіньпін уперше від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну поговорив із Володимиром Зеленським. Директор програм практичної політики Інституту політичної освіти Олександр Солонтай вважає, що КНР намагається бути різносторонньою. Але тут може бути й позитивний момент для України.