Як притягнути до відповідальності особисто Путіна, чи захистить його імунітет, хто сидітиме на лаві підсудних з-поміж оточення російського диктатора, чи буде медійна складова у провадженні, в який спосіб каратимуть російське суспільство – ексклюзивно сайту 24 каналу продовжує розповідати експертка Regional Center for Human Rights Катерина Рашевська.
Більше про це Чому злочини російських солдатів в Україні треба визначати, як геноцид: інтерв’ю з експерткою
Чому Путіну нічого не допоможе
Деталізуймо механізм притягнення до відповідальності Путіна особисто. Чи допоможе йому імунітет уникнути покарання?
Ні, йому нічого не допоможе, на щастя. Статтею 27 Римського Статуту прямо передбачено, що будь-які імунітети та привілеї посадових осіб не перешкоджають їхньому притягненню до відповідальності за міжнародні злочини.
Проблема може бути в тому, чи буде створено спеціальний трибунал для розслідування російської агресії. Чи буде в його рамках Путін володіти імунітетом і звідки цей імунітет буде походити. Там діятиме вже не Римський Статут, а спеціальний договір, укладений під цей судовий процес. Однак, навіть у такому випадку, як підтверджує більшість теоретиків міжнародного права, жодного імунітету в російського вождя не буде й там.
Ким би не була особа, яка вчинила міжнародний злочин, вона все одно нестиме за нього відповідальність. Нам потрібно лише, щоб кремлівський диктатор дожив до процесу над собою. Бо, в разі якщо він помре дочасно, рішення проти нього ухвалювати не зможуть. В історії було достатньо випадків, коли обвинувачена особа померла і цим самим звела нанівець усі судові процеси проти себе.
Рашевська пояснила, що уникнути покарання Путін може лише у випадку смерті / Фото Getty Images
Тоді вже можна буде закривати справу у зв'язку зі смертю винного. Юридична фіксація вини господаря Кремля вкрай важлива з точки зору української історичної пам'яті.
Важливо "Закриваючи очі сину, ніс його на руках повз трупи": болючі спогади про пекло в Маріуполі
А які кримінально-процесуальні перспективи в оточення президента Росії?
Наришкін буде віддуватися за них усіх на лаві підсудних. Шойгу, напевно, застрелиться, Путін помре просто так, а він буде сидіти на місці обвинуваченого в залі суду. Скоріш за все, компанію Наришкіну складе Матвієнко.
Кожна особа в Москві, яка відповідальна за дії диктатора, сидітиме на лаві підсудних окремо у своїй справі. Вони всі пройдуть через МКС. До того ж буде ще спеціальний трибунал, де їм до довгого переліку злочинів додадуть агресію. Якщо буде доведено вчинення геноциду, то вироки, дуже ймовірно, будуть пожиттєвими.
Путіну доведеться відповідати за геноцид в Україні / Фото Getty Images
А якщо не доведуть наявність геноцидного умислу (dolus specialis), то їм світитиме до 30-ти років за ґратами. З огляду на вік фігурантів, такий вирок можна ототожнити із пожиттєвим, фактично.
Доля пропагандистів
Що очікує російських медійників? Зокрема Скабєєву, Попова та інших відомих постатей кремлівського медіафронту?
З нетерпінням очікую медійної справи у процесі над Росією. Така вже була по Німеччині, Руанді, а тепер буде і по Росії теж. Її не бути просто не може, я в цьому абсолютно впевнена.
Врешті, це все вилилося у заклики жінок російських солдатів вчиняти ґвалт над українками, вбивати наших дітей та завдавати нашим громадянам інших нелюдських страждань. Слід згадати і про необхідність суду над російськими освітянами за те, в якому світлі вони подають Україну у своїх підручниках та на своїх уроках.
Всі медійники країни-агресора так само плакатимуть в залі суду, перебуваючи на відповідному місці. Вони будуть намагатися виправдатися, кажучи, що в них в країні немає свободи слова. А відтак, дії їхні були наперед регламентовані згідно з методичками.
Тим не менш, виконання злочинного наказу, відповідно до все того ж Римського Статуту, не звільняє від відповідальності.
Відповідальність росіян
А чи існує якийсь механізм, який би забезпечив притягнення усіх росіян до колективної відповідальності?
Річ у тому, що колективні репресалії заборонені з моменту підписання статуту ООН. Щобільше, зовсім нещодавно було опубліковано звіт спеціального доповідача ООН з прав людини. Цей звіт стосувався того, що не просто колективна відповідальність неприпустима, а навіть колективні санкції. Оскільки вони не діють на верхівку, а на всю державу загалом.
Тож колективна відповідальність, як така не має юридичного оформлення. Разом з тим, цим питанням усі цікавляться. Бо якщо населення і досі толерує дії Путіна, якщо воно саме привело до влади таку людину, якщо вони всі його й досі терплять, то чому ми повинні до них ставитися з якимось пієтетом?
Це, якщо дивитися на ситуацію крізь призму моральну, а не міжнародно-правову. В міжнародному кримінальному та гуманітарному праві не існує принципу "ти мені, а я – тобі". Тобто, ти мені накапостив і я з тобою так само вчиню. Око за око, зуб за зуб не діє у сучасному міжнародному праві. Як би нам цього не хотілося.
За словами експертки, за звірства в Україні дістанеться не лише Путіну / Фото Getty Images
Одначе, час від часу міркування на цю тему випливають на поверхню у дискусіях між правниками. При чому, колективної кримінальної відповідальності саме народу.
Буквально 10 років тому відомий у кримінальному праві юрист Герхард Верле запропонував концепцію міжнародної кримінальної відповідальності народу, яку підхопив український юрист-міжнародник Володимир Антипенко. Якщо максимально спростити, суть в тому, що весь народ буде нести тягар репарацій та продовжить потерпати від санкцій, дію яких буде продовжено.
В міжнародному праві немає такої категорії, як народ. Так само як не існує чітко визначеного поняття нації. То кого і за якою ознакою ми будемо притягувати до відповідальності в такому разі? Всіх, хто проживає у Росії, чи, до прикладу, горезвісного Нурлана Сабурова, який за національністю казах. Він же буде апелювати до того, що за походженням не є росіянином.
Тому доходимо висновку, що така відповідальність неможлива з юридичної точки зору. А піднявши питання про необхідність її введення, ми спричинимо бурхливі дискусії та тривалі пошуки консенсусу, які можуть врешті-решт ні до чого не призвести.
Ми вже маємо категорію міжнародної відповідальності, яка стосується держави. А оскільки такого поняття, як держава фізично не існує, це будуть ті самі росіяни, що нестимуть міжнародну відповідальність. Остання не називається кримінальною, просто міжнародна відповідальність за російську агресію та злочини, які вона спричинила.
Формою міжнародної відповідальності в цьому випадку є секторальні санкції та репарації. Народ РФ в будь-якому разі буде притягнутий до відповідальності. Просто вона називатиметься міжнародною відповідальністю держави.
Настання такої відповідальності буде прослідковуватися в тому, що все більша кількість держав зніматимуть юрисдикційні імунітети з російського майна. Як це вже починає робити, наприклад, США, а Канада знаходиться на шляху до цього рішення.
Актуально "Мы этого не хотели": під Києвом окупанти лишали цинічні послання в будинках українців
За їхнім прикладом подібне зробить ЄС. А Україна – вже зробила. Надання Росії статусу держави-терориста теж дуже важливе в контексті колективної відповідальності. Це дозволяє знімати юрисдикційний імунітет з майна держави-терористки.
Денацифікацію суспільства РФ можливо провести, як це було з Німеччиною після її капітуляції?
В міжнародному співтоваристві вже існує консенсус щодо потреби провести денацифікацію якраз таки Росії. Якщо війна завершиться капітуляцією агресора, то я не виключаю, що буде створено якусь наглядову раду або надано функцію нагляду за денацифікацією Московії Раді Європи. Можливо, здійснення процедури денацифікації буде умовою зняття частини санкцій чи поновлення російського членства в Раді Європи.
Критерії денацифікації я для себе бачу наступним чином:
- Вимога дотримуватися свободи слова.
- Неприпустимість мови ворожнечі відносно інших країн.
- Проведення політики відновлення та збереження історичної пам'яті. В тому числі пам’яті про міжнародні злочини під час війни проти України.
Як бачимо, жодних паралелей із денацифікацією Німеччини чи її демілітаризацією ми провести не можемо. Бо якщо Росія збережеться як держава після своєї поразки, її нове керівництво просто не погодиться на класичну денацифікацію у договорі про капітуляцію.
Хоча, я б на цьому дуже наполягала. Завдяки цьому ми б могли отримати додаткові гарантії неповторення агресії, які нам повинна буде надати Росія. При цьому, ми як держава, маємо цілковите право надиктувати форму цих гарантій.
Також цікаво – У Польщі закликали "демілітаризувати" Калінінград: дивіться відео