Поки владні структури багатьох провідних країн (уже за традицією) висловлюють "глибоке занепокоєння" щодо подій у Білорусі, деякі ЗМІ без зайвих церемоній називають речі своїми іменами – зокрема, нарікають Олександра Лукашенка "диктатором", який "сфальсифікував результати виборів, аби зберегти владу".
Останні новини На вулиці Мінська знову стягують важку військову техніку: фото та відео
"Механізм фальсифікацій налагоджений добре"
Лукашенко гордиться результатом на виборах – 80,23%. Це середній показник п'яти його попередніх президентських перемог, – підрахувала французська Liberation. – І це пряма ознака того, що механізм фальсифікацій налагоджений добре, але ще не вистачає особливої гнучкості. Своїй суперниці Тіхановській влада подарувала лише нереальні і жалюгідні 9,9%…
В той же час, автор статті вважає, що такі результати голосування і подальші протести "нарешті привернули увагу до ситуації в Білорусі, де регулярно порушуються права людини". В матеріалі процитовано twit голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн: "Утискам і жорстоким репресіям проти мирних демонстрантів немає місця в Європі. Я закликаю владу забезпечити точний підрахунок голосів і оприлюднити правильні результати виборів".
Москва і Пекін, в залежності від яких знаходиться жалюгідна білоруська економіка, вже направили привітання диктатору Лукашенку, і це багато про що говорить, – резюмує Liberation.
"Лукашенко розчистив поле від головних конкурентів"
Масмедіа пишуть, що Лукашенко серйозно готувався до цих виборів.
Він розумів, що це будуть найжорсткіші перегони за всі 26 років його перебування при владі, – вважає Washington Post. – Тому напередодні спробував розчистити поле від головних конкурентів, посадивши двох у в'язницю і заборонивши ще одному балотуватися. При цьому Лукашенко заперечував утиски опозиції. "Ніхто не робив репресій з порушенням закону і не буде цього робити", – заявив президент.
WP нагадав, що 65-річний Лукашенко править Білоруссю з 1994 року – змінюючи конституцію, саджаючи у в'язницю опонентів, забороняючи суперникам балотуватися і придушуючи протести. За даними білоруської правозахисної групи "Весна", перед виборами протягом двох місяців було заарештовано понад 1300 прихильників опозиції, а також десятки журналістів, блогерів, активістів і незалежних спостерігачів.
Олександр Лукашенко готовий на все, аби зберегти владу / Фото Getty Images
"Москва у вигідному становищі"
Сфальсифікована перемога Лукашенка дала сильні додаткові козирі Росії, яка має постійний інтерес щодо Білорусі.
Вибори продемонстрували, що Лукашенко почав втрачати хватку, – сказав у коментарі Bloomberg директор Російської ради з міжнародних справ Андрій Кортунов. – Маючи в Мінську слабкого партнера, Москва виявилася у вигідному становищі. Але, щоправда, є й певний ризик, бо Лукашенко стає все менш передбачуваним…
Президент Білорусі обіцяє давати найжорсткіші відповіді на протести. "Але будь-яке закручування гайок зашкодить відносинам із Заходом, і саме цього хоче Росія, – відзначає експерт вашингтонського Центру аналізу європейської політики Брайан Вітмор. – Для Лукашенка це безсумнівно найважчі вибори, і вони перетворюються для нього на справжній кошмар".
Важливо Криваві протести у Білорусі: що відомо про перших жертв і стан травмованих
"Життя в Білорусії вже не буде таким, як раніше"
Про вигоди Росії від перемоги Лукашенка написав і французький Le Monde.
У Білорусі десятки тисяч демонстрантів вступили в протистояння з ОМОНом, – відзначає видання. – Як і після президентських виборів-2010, вони оскаржують офіційний результат голосування, вважаючи його маскарадом: заарештовані кандидати від опозиції, непрозорі скриньки і відкриті кабінки для голосування без фіранок, побиття і арешти спостерігачів, заборона іноземним журналістам з'являтися на виборчих дільницях... Незалежно від того, чим завершиться протистояння між громадянами, які розгнівані фальсифікаціями на виборах, і безпринципним авторитарним режимом, – життя в Білорусії вже не буде таким, як раніше. Ні погрози, ні залякування вже не можуть зупинити людей, головна мета яких – покласти край правлінню Лукашенка.
Le Monde нагадав, якими методами користується Лукашенко: "Вірний своїм звичкам диктатор спробував знайти ворога для залякування народу. Раніше його улюбленою мішенню був Євросоюз. Цього разу Лукашенко звинуватив Росію в прагненні дестабілізувати ситуацію. Але звиклий вміло маневрувати між Заходом і Сходом білоруський диктатор, все ж більше орієнтується на Росію. Кремль постачає в Білорусь газ і нафту за зниженими цінами, що є життєво важливою допомогою для ультрацентралізованої та дефіцитної економіки країни. Путін, звісно, усвідомлює, що Лукашенко дистанціювався від Москви, зважачи на приклад України і боячись, що його країну може спіткати та ж доля. Але революція в Білорусі точно невигідна президенту Росії".
"Саша 3%" так називають зараз Лукашенка протестувальники / Фото Getty Images
"Найкращий варіант для Кремля"
Такої ж думки дотримується й інше французьке медіа – Le Figaro.
Лукашенко, який вшосте балотувався в президенти, використовує старі навички і засоби боротьби з опозицією: залякування і арешти, – пише видання. – Він прямо заявив, що не бачить при владі недосвідчених "нещасних дівчат", і пообіцяв контролювати ситуацію. Лукашенко представляє себе як єдиного гаранта стабільності в країні і лякає всіх змовою, яка готувалася опозицією спільно з російськими найманцями з ПВК "Вагнер". У той же час, провладні ЗМІ і зараз постійно нагадують про розмову напередодні виборів між Лукашенком і Путіним, які начебто порозумілися між собою, зокрема, й щодо "справи вагнерівців.
На думку автора статті, такі нагадування мають на меті заспокоїти ситуацію: "Лукашенко, незважаючи на свої несподівані пориви, підозрілість і втому від влади, як і рніше залишається найкращим варіантом для Кремля".
Відверто Не побажаю вам такого: Тихановська пояснила, чому виїхала в Литву
"Лукашенко виграв вибори, а Путін виграв Білорусь"
З таким гучним заголовком вийшла стаття у чеській Seznam Zprаvy.
Відносини між Москвою і Мінськом напередодні виборів загострилися до межі. А потім все змінила одна ніч, – пояснює автор. – У голосуванні, що суперечить всім демократичним правилам, Лукашенко приписав собі переконливу перемогу. Протести невдоволених білорусів жорстко придушуються. Але влаштувавши фальсифікацію навиборах, Лукашенко з розгону стрибнув в обійми російського ведмедя. Він поставив все на одну карту – залишитися при владі будь-якою ціною. Кремль готовий цю ціну заплатити. Для російського режиму вона невисока: досить визнати Лукашенка обраним президентом.
У статті йдеться про те, що своїми геополітичними іграми влада Білорусі намагалася зберегти суверенітет. "Але не суверенітет країни як такої". Лукашенко хотів вичавити з мінливих відносин з ЄС, Росією, США і Китаєм якомога більше дивідендів для себе. У російське ярмо впрягатися йому ніколи не хотілося. Лукашенко не хоче бути лише "губернатором російського регіону" або нічого не значущим віце-президентом союзної держави. Але й до демократизації авторитарного режиму, чого жадає Євросоюз, Лукашенко теж не готовий.
Що буде далі? "Сфальсифіковані вибори і жорстке придушення протестів повертають відносини між ЄС і Білоруссю на п'ять років назад, – пише Seznam Zprаvy. – Знову постає питання про введення санкцій проти Лукашенка і його режиму, які зняли в 2016 році. Проте вкрай різкої реакції від Брюсселя також очікувати не варто. Для деяких країн-членів ЄС авторитарний Лукашенко краще, ніж "українська нестабільність" на кордонах ЄС або повне поглинання Білорусі Росією".
А що думають у Кремлі? "Там уже потирають руки, – відзначає автор і цитує вітальну телеграму Путіна. – "Розраховую, що ваша державна діяльність сприятиме подальшому розвитку взаємовигідних російсько-білоруських відносин у всіх сферах, поглибленню співпраці в рамках Союзної держави, нарощуванню інтеграційних процесів, а також військово-політичних зв'язків. Це, безсумнівно, відповідає корінним інтересам братніх народів Росії та Білорусі". Сказане потрібно розуміти приблизно так:
Ми визнаємо тебе президентом, але за це чекаємо поглиблення інтеграції і військових баз біля польських кордонів". З цієї пастки Лукашенко вже навряд чи вибереться…
На протестах у Білорусі вже ллється кров / Фото Getty Images
"З політичної точки зору Лукашенко – ходячий труп"
Ще жорсткіші оцінки подіям у Білорусі та діям Лукашенка дає британський Spectator.
Важко повірити, що Лукашенко збереже своє напівлагідне прізвисько "Бацька" після перемоги на цих виборах – сфальсифікованих, на межі фарсу, що спровокували жорстокі вуличні протести по всій країні, – пише видання. – Особистий контроль Лукашенка над країною базувався на класичному фундаменті диктаторів: на лояльності численних сил безпеки, на елітах, для яких його виживання вигідніше, ніж поразка, на населенні, якому запропонована стабільність в обмін на покірність. Все це пояснює його ганебне й необдумане рішення не просто сфальсифікувати вибори, а зробити це разюче відверто.
Spectator відзначає, що у Лукашенка на цих виборах був тільки один реальний суперник – Світлана Тіхановська, яка вирішила балотуватися після того, як її чоловік Сергій був заарештований за виступи проти чинного президента. Успіх Тіхановської пояснюється тим, що люди побачили шанс змінити хід історії. "Найбільшою загрозою для будь-якої диктатури є надія – білоруси уявили майбутнє без Лукашенка. У відповідь диктатор пішов на крайнощі", – наполягає автор. Після нічим не прикритої фальсифікації виборів, було оголошено, що Лукашенко не просто виграв, а здобув тріумфальну перемогу.
"Звичайно, це абсурд, – йдеться далі у статті. – Може навіть пряма протилежність реальному результату. Однак це остання ставка Лукашенка, і він діяв напевно. Йому необхідно було виглядати могутнім, щоб ставитися до виборів і, відповідно, до електорату з презирством і не нести за це покарання. В той же час, протести були передбачуваними. І зараз питання в тому, що буде через день і через тиждень. Якщо влада стримає протести, якщо силовики залишаться лояльними, а еліти – згуртованими, Лукашенко зможе поки втриматися. Однак це лише відтермінує неминуче. Лукашенко не зможе відновити легітимність, а трон з багнетів не просто незручний, він робить монарха залежним від тих, хто багнети тримає. З політичної точки зору Лукашенко – ходячий труп".
Політичні нюанси Лукашенко проти України: як зміняться відносини Києва і Мінська
"Білоруська держава – це режим Лукашенка"
Втім деякі експерти вважають, що при всіх очевидних мінусах Лукашенка, він на сьогодні – єдиний, хто може зберегти незалежність Білорусі. Про це, зокрема, в коментарі порталу Delfi заявив Імантас Мелянас – магістр історії Вільнюського університету.
Лукашенко не влаштовує Путіна, бо не хоче віддавати владу. Лукашенко розуміє, що, втративши владу, швидше за все, втратить і життя, – каже Мелянас. – Тому, яким би він не був диктатором, ми повинні розуміти: сьогодні білоруська держава – це і є режим Лукашенка. Немає іншої білоруської держави, немає серйозної опозиції, немає серйозного громадянського суспільства, хоча б на українському рівні. Крім частини населення, яка має ілюзії, що вони будуть жити краще, якщо приєднаються до Росії, і іншої частини, яка прозахідно орієнтована, є і більшість населення. І ця більшість дивиться в рот своєму президенту: як він скаже, так і буде – "аби не було війни". Якби Лукашенко сказав, мовляв, треба об'єднуватися з Росією, це пройшло б безболісно. Ніяка "демократична опозиція" цього не зупинила б. Але власні інтереси Лукашенка увійшли в протиріччя з путінськими, тому що більше чверті століття, будучи на цій території повновладним господарем, ставати просто намісником, якого Путін може зняти за 24 години, він не хоче.
На думку магістра історії, Лукашенко сьогодні – єдина реальна сила в Білорусі, яка володіє необхідним ресурсом протидії Путіну. "А три дівчинки – дружини і секретарки колишніх кандидатів у президенти – не мають за собою ніякого ресурсу, ніякого досвіду", – резюмує він.
Білоруси стоять стіною за свою свободу / Фото Getty Images
"Захід не наважиться на серйозні санкції"
У країн Заходу є свої засоби впливу на диктатора Лукашенка. Найпотужніший – запровадження санкцій.
Лукашенко заслужив санкції, – однозначно вважає The Telegraph. – Ця виборча кампанія була найжорстокішою і найбруднішою в історії країни. Але поки ЄС, Велика Британія і США обмежуються простими закликами до білоруської влади із засудженням її дій. Відмова від запровадження санкцій фактично стане ліцензією на продовження репресій. Але, незважаючи на це, Захід навряд чи наважиться на серйозні санкції. Цьому є кілька причин:
- По-перше, західні керівники побоюються, що санкції проти Лукашенка змусять його загравати з Росією, перестати поводитися з нею грубо…
- По-друге, Захід не хоче вводити санкції через те, що вже доклав певних зусиль для поліпшення відносин з білоруською владою. Покарати Лукашенка – значить поховати (за загальним визнанням, дуже скромні) досягнення розпочатого в 2014 році діалогу Білорусь – Захід.
- Третя причина полягає в сумнівах, що санкції дадуть ефект і вплинуть на процес демократизації в Білорусі. За цією логікою, якщо Захід введе санкції, білоруська влада продовжить кампанію жорстоких репресій, тому що їй нема чого втрачати".
Офіцерська честь Моя совість чиста: капітан міліції звільнився зі служби і викликав захоплення білорусів
"Європа недооцінила білорусів"
Це з прикрістю визнає польська газета Wyborcza.
З Білорусі, на жаль, прийшли повідомлення про перших убитих і поранених. Наскільки далеко зайде режим? – задає питання автор статті. – Судячи з масштабу протестних виступів, ціна, яку доведеться заплатити Лукашенку за утримання влади в своїх руках, виявиться високою і обчислюватиметься десятками, якщо не сотнями жертв.
Досі політика Лукашенка полягала в балансуванні між Росією і Заходом, пише далі газета. З диктатором, руки якого залиті свіжою кров'ю, Захід уже не буде вести діалог. Скоріше за все, проти Білорусі введуть нові жорсткі санкції, які ще сильніше похитнуть її економіку. Лукашенко не зможе відновити імідж міцного господарника, а Росія, яка теж переживає серйозну кризу, не буде активно йому допомагати.
"Чи скористається Путін ситуацією, щоб поглинути Білорусь, як він зробив в 2014-му, відірвавши від України Крим і Донбас? Чи він вирішить відмежуватися від зараженої вірусом свободи країни? – знову питає видання. – Адже у Кремлі нічого не бояться так сильно, як "кольорових революцій". Білоруський ОМОН і армія можуть стріляти в демонстрантів, але їм не зламати дух народного опору. З Білорусі він поширюватиметься на Росію, де теж стає все спекотніше".
І резюме від Wyborcza:
Європа недооцінила білорусів, а тому не була готова до їхнього протесту. Зараз Євросоюз має розробити план на випадок трагічної ескалації напруженості, щоб при необхідності надати гуманітарну допомогу, прийняти поранених і біженців. В умовах пандемії коронавируса, коли кількість заражених знову почала збільшуватися, це виявиться дуже складним завданням.