Що не так із президентським законопроектом про Вищий антикорупційний суд, який 1 березня Верховна Рада прийняла в першому читанні, розібрались журналісти сайту "24".

Про що цей законопроект?

Про створення Вищого антикорупційного суду в Україні. У президентському законопроекті якраз прописано: яким він буде, чим займатиметься, як працюватиме, як формуватиметься і хто буде забезпечувати його роботу.

Для чого потрібний Антикорупційний суд?

Для того, аби зрештою гучні корупційні справи почали доходити до судового вироку. Поки що жоден з топових держслужбовців, затриманих за підозрою у корупційних діяннях, так і не отримав належного покарання. Взяття на поруки мера Одеси Геннадія Труханова – один з найсвіжіших тому прикладів.

Читайте також: Які пункти про Антикорупційний суд можуть змінити: думка експерта

Крім того, створення Антикорупційного суду є однією з вимог міжнародних партнерів – Міжнародного Валютного Фонду, Світового банку та Євросоюзу.

Як він працюватиме?

Цей суд розглядатиме зараховані до його відання справи як суд першої та апеляційної інстанції.

За документом Вищий антикорупційний суд складатиметься з суддів, слідчих суддів та суддів апеляційної палати. Їх кількість на даний момент не визначено.

Читайте також: Громадськість та опозиціонери критикують президентський законопроект про Антикорупційний суд

Документ також передбачає створення на 6 років Вищої кваліфікаційної комісії суддів та Громадської ради міжнародних експертів. Серед функцій цієї ради – збір, перевірка та аналіз інформації про кандидатів на посаду суддів Вищого антикорупційного суду; надання Вищій кваліфікаційної комісії суддів відомостей про кандидатів. Якщо Громадська рада вирішить, що кандидат не є відповідним на посаду судді, кваліфікаційна комісія може "подолати" це рішення та призначити його на посаду. Але лише за умови, що 11 членів комісії приймуть рішення про підтвердження здатності кандидата здійснювати правосуддя в антикорупційному суді. Крім цього, передбачено моніторинг доброчесності суддів.

Законопроект також передбачає, що судді Вищого антикорупційного суду, а у разі потреби за його заявою також членам його сім'ї, надається цілодобова охорона (забезпечує Служба судової охорони). Житло судді оснащується охоронною сигналізацією та кнопками тривожної сигналізації.

Хто може бути суддею Антикорупційного суду?

Ним може бути призначений кандидат не молодше 35 років зі значним досвідом професійної діяльності в міжнародних міжурядових організаціях або міжнародних судових установах за кордоном у сфері права з питань протидії та боротьби з корупцією. Кандидат має володіти знаннями і практичними навичками застосування сучасних міжнародних антикорупційних стандартів і кращих світових практик у сфері протидії та боротьби з корупцією, практики Європейського суду з прав людини. Такий кандидат має відповідати одній з умов: мати стаж роботи на посаді судді не менше 5 років; мати науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи в сфері права не менше 7 років; мати досвід професійної діяльності адвоката, зокрема із представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення, мінімум 7 років.

Для заняття посади судді Вищого антикорупційного суду проводиться конкурс, для участі у якому кандидат має подати до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України низку документів.

При цьому подавати документи можуть не всі. Не варто турбувати своїми заявками особам, які перед цим протягом 10 років працювали (проходили службу) в органах прокуратури, внутрішніх справ України, Національної поліції, Державному бюро розслідувань, інших правоохоронних органах, податкової міліції, Служби безпеки України, митних органах, Національному антикорупційному бюро України, Національному агентстві із запобігання корупції, Національному агентстві України із розшуку та управління активами, отриманими від корупції та інших злочинів, Антимонопольному комітеті України, Рахунковій палаті, та в органах виконавчої влади які забезпечували реалізації митної чи податкової політики, займались протидією відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму. Їх не можуть призначити суддями Вищого антикорупційного суду.

Читайте також: Чи можливо створити Антикорупційний суд в Україні: яскраві приклади

Також не можуть претендувати на посаду судді ті, хто обіймав політичні посади і мав представницький мандат; ті, які протягом останніх 5 років входили до складу керівних органів політичної партії або перебували в трудових чи інших договірних відносинах із якоюсь політичною партією.

Які справи розглядатиме суд?

За текстом документу, суду мають бути підсудні кримінальні провадження за корупційними злочинами тільки в тому випадку, якщо розмір предмета злочину або завданої шкоди у 500 і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Чому кажуть, що із цим законопроектом щось не так?

У західних партнерів України, які категорично наполягали на створенні суду, найгостріші питання викликають два моменти. Проголосований законопроект передбачає, що претендентів на посаду продовжить відбирати Вища кваліфікаційна комісія суддів, при цьому вона зможе затверджувати навіть тих, кого забракують міжнародні експерти із громадської ради. Це – перше спірне питання. У Міжнародному валютному фонді очікують від парламентаріїв розширення повноважень Громадської ради із наданням їй права вето на кандидатів, які, на їхню думку, не повинні стати суддями. Без виконання цієї умови виходить, що ми створюємо Антикорупційний суд, не створюючи його.

Проект закону від президента свідчить, що у раду експертів можуть увійти люди зі стажем роботи суддею або адвокатом і додатково мати досвід роботи в міжнародних антикорупційних організаціях. У ЗМІ пишуть, що із цим можуть виникнути складнощі, бо іноземці, з яких має бути сформована рада, можуть і не захотіти працювати в Україні.

Крім того, документ дає можливість зацікавленим особам відтягувати початок роботи Антикорупційного суду протягом року, а західні партнери наполягають на якнайшвидшому початку його роботи.

Як це вирішити?

Доопрацювати документ до другого читання, врахувавши всі вимоги західних партнерів та усунути ті недоліки, на які вони вказують. Це як – максимум. Як мінімум – домовитись про компроміс із західними партнерами. Та все одно виправити документ до другого читання з урахуванням всіх вимог.