Головні новини 8 липня: справи Порошенка, пожежі на Луганщині, спрощений в'їзд до Чорногорії

Найважливіші новини України та світу за середу, 8 липня:

Запобіжний захід для Порошенка

Детально Запобіжний захід Порошенку не обиратимуть: яка позиція у Генпрокуратури

Печерський суд Києва не обрав запобіжний захід п'ятому президенту України Петру Порошенку за клопотанням Офісу генпрокурора. Справа стосується призначення заступником глави Служби зовнішньої розвідки Сергія Семочка.

Клопотання слідчого про те, що Порошенкові потрібно обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, залишили без розгляду. Під час засідання під судом кількасот людей прийшли на підтримку Порошенка. Сам п'ятий президент прибув до суду ходою від ДБР.

На підтримку Порошенка зібрався мітинг / Фото Вікторії Покатілової, 24 канал

Розслідування справи завершене, – Новіков

За годину до оголошення про те, що клопотання не буде задоволене, захисник Порошенка Ілля Новіков повідомив, що розслідування цієї справи вже завершене. Відповідно, якщо слідство закінчилося, обрання запобіжного заходу не розглядають.

В ОГПУ – паніка. Вчора (7 липня – 24 канал) до 00:30 ночі вони переконували суддю Печерського суду Батріна про те, що їм необхідні ще три місяці для закінчення слідства про призначення Семочка. А сьогодні виявилось, що ще вчора вони це слідство завершили. Клопотання про запобіжний захід не підлягає розгляду,
– зазначив Новіков у фейсбуці.

Звинувачення Порошенка у призначенні Семочка:

• У жовтні 2018 року журналісти на чолі з Денисом Бігусом опублікували розслідування про Сергія Семочка.
• У розслідуванні мовилося про те, що Сергій Семочко володіє майном, яке неможливо пояснити офіційними доходами. Окрім того, родичі Семочка отримали громадянство Росії та мають бізнес в окупованому Криму.
• Петро Порошенко звільнив Семочка 12 квітня 2019 року.
• За тиждень до звільнення Семочка помітили на вході в Адміністрацію Президента Порошенка.
• Пізніше п'ятий президент підтвердив, що зустрічався із Сергієм Семочком і саме після зустрічі й розмови з ним підписав указ про звільнення.
• В Офісі генпрокурора вважають, що Петро Порошенко нібито схилив голову Служби зовнішньої розвідки до перевищення влади та службових повноважень.

Мінус одна справа проти Порошенка

Кримінальне провадження проти Порошенка щодо заводу "Кузня на Рибальському" закрили 8 липня. Документ про закриття справи оприлюднив адвокат Порошенка Ілля Новіков на своїй фейсбук-сторінці.

Цікаво За яку суму Порошенко продав Тігіпку завод "Кузня на Рибальському"

Що відомо про закриття справи проти Порошенка

Адвокат повідомив, що отримав відповідну постанову від керівника слідчої групи Олега Корецького.

Новіков стверджує, що Корецький начебто заявив про тиск на нього з метою порушення кримінальних проваджень проти Петра Порошенка.

Сам Олег Корецький заявив про тиск на себе з боку якихось "харківських" осіб.

Коли ти спочатку розслідуєш все нормально, по закону, а потім приходять ці люди якісь незрозумілі, "харківські", починають давати незрозумілі вказівки. Ти їм кажеш: Немає складу злочину. А вони кажуть, що ти "йди", бо для тебе немає місця. То звісно, що я готовий вийти на пресу,
– сказав Корецький.

Документ про закриття справи проти Порошенка / Фото Іллі Новікова

Відео звернення Іллі Новіка та Олега Корецького:

Коротко про "Кузню на Рибальському":

• Завод заснований у 1862 році на Рибальському півострові в Києві, раніше мав назву "Ленінська кузня". Головний вид діяльності – суднобудування, машинобудування та металообробка. Порошенко придбав цей завод у 1995 році і до 2017 року разом Кононенком був кінцевим бенефіціаром (власником) заводу.
• У 2018 стало відомо, що акції заводу придбала офшорна компанія Тігіпка. А журналісти-розслідувачі Bihus.Info з'ясували, що перед продажем з "Кузні на Рибальському" вивели понад 60 тисяч квадратних метрів нерухомості.
• З початком війни на Донбасі у 2014 році завод почав брати участь у багатомільярдних військових держзамовленнях, хоча до цього займався лише цивільними проєктами.
• Наприкінці вересня минулого року ДБР обшукало офіс Міжнародного інвестиційного банку, який належить Порошенку. Причиною називали можливе порушення закону під час операції купівлі-продажу заводу Кузня на Рибальському. ДБР також допитало Порошенка у цій справі.

Відпочинок Порошенка на Мальдівах: нові деталі

ДБР повідомило про підозру екскерівнику військової частини Держприкордонслужби в сприянні "незаконному переправленню осіб через державний кордон України". Мовиться про поїздку Петра Порошенка на Мальдіви у 2018 році. Сам Порошенко каже, що підозрюваного ніколи не бачив.

Актуально Справа про відпочинок Порошенка на Мальдівах: що каже сам політик

Чому експрикордоннику повідомили про підозру

• Слідство встановило, що підозрюваний у січні 2018 року надав незаконну вказівку підлеглим військовослужбовцям на незаконний пропуск через кордон України Петра Порошенка та його сім'ї, які вирушали на Мальдіви.
• За версією слідства, експрикордонник діяв всупереч існуючому порядку, поза пунктом пропуску.
• Якщо провину підозрюваного доведуть, то йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі терміном від 5 до 7 років із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю терміном до трьох років.

Експрикордоннику повідомили про підозру / Фото пресслужба ДБР

Яка позиція Петра Порошенка

Петро Порошенко повідомив, що він ніколи не бачив прикордонника, якому повідомили про підозру.

Прикордонника того зараз намагаються взяти у заручники. Я його ніколи в житті не бачив. Кордон перетинаю виключно в пунктах пропуску. Одна відома особистість, яка погано закінчила, колись з екранів телебачення закликала: "Астанавітєсь". Володимире Олександровичу, вас це стосується, щоб не піти його дорогою,
– сказав Порошенко.

Вогняна стихія на Луганщині

Дивіться також Масштабна пожежа на Луганщині: ситуація загострюється, залучили авіацію – відео, фото

Пожежа на Луганщині спалахнула 6 липня. Через пориви вітру вогонь з двох лісництв Новоайдарського району стрімко наближався до ближніх селищ. За попередніми оцінками, пожежа вже винищила близько п’яти тисяч гектарів лісу.

Ліквідація і наслідки пожежі поблизу Сєвєродонецька

• Місцевих мешканців довелось евакуювати. Вогонь перекинувся на житловий сектор селищ Вовче та Смолянинове. Полум'я впритул підібралося і до самого обласного центру – Сєвєродонецька. Під загрозою опинились селища Боброве, Капітанове, Муратове, Борівське.
• За даними голови ОДА, лише у Смоляниновому пошкоджені 69 будинків, з яких 23 повністю зруйновані. В уряді повідомили, що щонайменше 30 будинків згоріли вщент.

Зруйнований вогнем будинок на Луганщині / Фото ДСНС

• Понад тисяча абонентів перебувають без електропостачання у селищах Олександрівка і Смолянинове.
• З вогнем боролися понад 1200 осіб та 200 одиниць техніки, серед них – підрозділи Нацгвардії та ЗСУ. Стягнули також сили з чотирьох найближчих областей – Харківської, Донецької, Дніпропетровської та Полтавської.

Рятувальники приборкують пожежу / Фото ДСНС

​Знайте більше Дорога в пекло: жахливі відео очевидців та рятувальників з епіцентру пожеж на Луганщині

Причини пожежі в Луганській області

Наразі правоохоронці розглядають три основні версії лиха:

• умисний підпал;
• вплив аномально високої температури повітря та погодних умов;
• необережне поводження з вогнем.

Натомість в Офісі генпрокурора заявили ще про одну версію – загоряння внаслідок підриву боєприпасів.

Загиблі і постраждалі у пожежах на Луганщині

Наразі відомо про 5 смертей, розповів на засіданні Кабміну начальник Нацполіції Ігор Клименко:

• Чоловік у селищі Смолянинові 1957 року народження.
• Двоє осіб задихнулися в дорозі на трасі: їм було 67 і 61 років.
• Вранці 8 липня у лікарні помер чоловік, який отримав 70% опіків тіла.
• У селищі Вовче, де був дачний кооператив, чоловік намагався виїхати із зони пожежі на авто. Він не зміг виїхати з вогню, почав задихатися і помер заживо.

Загалом у лікарнях перебувають 32 потерпілих.

Реакція влади

Президент України Володимир Зеленський, який разом із главою МВС, ДСНС та Нацполіції терміново виїхав на Луганщину, пообіцяв відшкодування:

• по 300 тисяч гривень виділять кожній родині, яка втратила дім у вогні;
• по 20 тисяч гривень постраждалим людям;
• окремо допомогу виділять родинам загиблих під час пожеж.

Наразі ж переселенням постраждалих людей. Окрім того, заступники очільника Луганської ОДА за дорученням президента мають "пройтись по домівках", щоб з'ясувати, якої допомоги ще потребують люди.

​Важливо Що робити під час пожежі: правила, які врятують життя

На ТКГ домовились про "тишу" для ліквідації пожеж

Під час відеоконференції Тристоронньої контактної групи українська сторона попросила про гарантії безпеки для польотів цивільних літаків ДСНС. Таке прохання підтримав представник ОБСЄ. Про це повідомив віцепрем'єр-міністр — міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексій Резніков.

Те, що тепер можна використовувати авіацію для гасіння полум’я на Луганщині, підтвердив і командувач Об'єднаних сил ЗСУ Сергій Наєв.

Ми через ОБСЄ отримали такий дозвіл. Тобто, запроваджено режим "тиші", тому що гасіння пожежі безпосередньо розташоване на такій відстані, де ворог міг би застосувати зброю, і в тому числі проти літаків, які б здійснювали гасіння,
– пояснив Наєв.

Наєв зауважив, що спочатку бойовики були проти, проте за допомогою ОБСЄ підтвердження гарантій безпеки таки надійшло.

Дивіться відео пожежі на Луганщині:

Новий мовний омбудсмен

Кабінет Міністрів призначив мовним омбудсменом Тараса Кременя. На цю посаду його рекомендувала уповноважена з прав людини Людмила Денісова

1 липня на засіданні Кабміну виступали троє кандидатів на цю посаду: Святослав Літинський, Світлана Бронікова і власне Тарас Кремінь. Тоді вони представили свої програми та коротко розповіли про себе.

8 липня урядовці ставили кандидатам питання. Зрештою за голосуванням було обрано Тараса Кременя.

Новий мовний омбудсмен Тарас Кремінь / Фото з фейсбуку Тараса Кременя

Актуально В ОПЗЖ страшенно амбітні плани або Кому вигідне мовне питання

До Чорногорії – без тесту на COVID-19

Чорногорія включила Україну до "зеленого" списку країн. Це означає, що українським туристам не треба проходити обов'язкового тестування на коронавірус.

Які карантинні обмеження досі діють в Чорногорії:

• обмеження часу роботи розважальних і закладів харчування;
• перевезення пасажирів в громадському транспорті;
• обов'язкове носіння масок в усіх закритих публічних приміщеннях;
• дотримання соціальної дистанції.

У разі порушення цих правил можна отримати штраф на суму до 2 тисяч євро.

Як повернутися з Чорногорії до України

В Україні Чорногорія перебуває у "червоній" зоні. Громадяни України й іноземці, які прибувають в Україну з Чорногорії, мають пройти обов'язкову 14-денну обсервацію або самоізоляцію. Обсервація або самоізоляція припиняється в разі отримання негативного результату тестування на COVID-19 методом ПЛР після перетину державного кордону.

Як безпечно мандрувати під час пандемії / Інфографіка 24 каналу