Згода на лікування

Нещодавно COVID-19 офіційно було віднесено до особливо небезпечних інфекційних хвороб. Це дозволило ввести на території України правовий режим карантину. Власне, так зробили майже у всьому світі, який вперше за багато десятиліть має справу з пандемією. Як демонструє нинішня ситуація не всі, навіть розвинені країни, були готові до такого розвитку подій. Власне, й законодавство багатьом країнам доводиться змінювати буквально "з коліс" аби реагувати на виклики сьогодення.

Цікаво Коронавірус у світі: як Іспанія прожила перший тиждень надзвичайного стану

Так, в українських законах є норми, які мають регулювати життя в умовах карантину.

Денис Головін розповідає, що в законі "Про захист населення від інфекційних хвороб", а коронавірус є саме інфекційною хворобою написано, що люди, які хворіють на небезпечні інфекційні хвороби, є носіями збудників цих хвороб або перебували в контакті з такими хворими, якщо вони створюють реальну небезпеку зараження оточуючих, підлягають лікуванню, медичному нагляду та обстеженням у стаціонарах відповідних закладів охорони здоров'я чи наукових установ.

Денис Головіе, адвокат про примусове ушпиталення
Адвокат наполягає, що й під час карантину треба дотримуватись законів / фото Дениса Головіна

Водночас, українське законодавство зобов’язує лікарів отримати згоду пацієнта на лікування. Така вимога деталізується у "Порядку госпіталізації пацієнтів бригадами швидкої медичної допомоги у лікувально-профілактичні установи". В документі зазначено наступне: "Після огляду та надання медичної допомоги керівник бригади у разі наявності показань повинен отримати згоду пацієнта (його родичів або законних представників) на госпіталізацію".

Рекомендуємо Чи можуть зменшити зарплату через карантин, – думка адвоката

Денис Головін роз’яснює, що цей же порядок вказує на те, що у випадку виявлення чи підозри у пацієнта карантинної інфекції, бригада лікарів діє відповідно до закону "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" та нормативно-правових актів Міністерства охорони здоров'я.

Відповідно до цього закону лише хворі на особливо небезпечні інфекційні хвороби в разі відмови від госпіталізації підлягають примусовому стаціонарному лікуванню, а носії збудників зазначених хвороб та люди, які контактували з такими хворими, обов'язковому медичному нагляду і карантину у встановленому порядку. Це за своїм змістом є обмеженням волі. Проте говорячи про обмеження волі варто пам’ятати – таким чином можна врятувати не одне життя.

відповідальність за порушення карантину, увязнення за порушення карантину
Яка відповідальність передбачена за порушення карантину / Інфографіка 24 каналу

Хоч у вищенаведених законах не прописане покарання за відмову в шпиталізації, проте в ухваленому 17 березня законі "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" законодавець зазначив, якщо правоохоронці доведуть, що хворий порушив карантин, тоді йому доведеться виплатити 17-54 тисяч гривень штрафу.

У випадку, коли такі дії призвели чи могли призвести до поширення хвороби – порушникам загрожує арешт на 6 місяців чи обмеження або позбавлення волі на 3 роки. Водночас, якщо хворий порушив правила обсервації й це спричинило смерть чи інші тяжкі наслідки, тоді йому загрожує позбавлення волі від 5 до 8 років,
– роз’яснює Денис Головін.

Постає питання – чи можна відмову від шпиталізації вважати порушенням карантину чи обсервації? Відповідь – можна. Тож порушникам законів все ж доведеться відповідати за зневагу до безпеки оточуючих.

Змусити лікуватись

Щоправда, для примусової шпиталізації мають бути підстави. Тому не варто лякатись, що всіх, хто кашляне чи чхне ловитимуть на вулицях і запроторюватимуть до лікарень.

За загальним правилом, для підтвердження факту хвороби потрібні відповідні діагностичні лікарські документи встановленого зразка. Якщо їх немає, примусова шпиталізація є незаконною та свідчить про факт перевищення повноважень лікарів та інших осіб, наділених владними повноваженнями,
– додає Денис Головін.

Як пояснює адвокат, у такому випадку необхідно відповідно реагувати, як і на будь-які протиправні дії, спрямовані на обмеження конституційного права на свободу та недоторканість особи.

Як каратимуть порушників закону під час карантину, дивіться тут:

У випадку примусової шпиталізації чи спробі помістити до ізолятора, людина може:

  • викликати поліцію та скласти заяву про протизаконне обмеження (чи замах на обмеження) конституційних прав;
  • зателефонувати на гарячу лінію поліції та викласти всі обставини події із зазначенням усіх осіб, які брали в них участь;
  • офіційно повідомити головного лікаря про дії його підлеглих та про наслідки таких дій, скласти заяву про ознаки кримінального правопорушення.

Читайте також За умисне зараження коронавірусом в Україні загрожує 8 років в’язниці

До того ж, Європейський Суд з прав людини зазначив (актуально і для нашої країни): "При наданні медичної допомоги, навіть коли відмова від медичної допомоги може привести до летального наслідку, примусове медичне втручання, без згоди повнолітнього, дієздатного пацієнта є втручанням у його особисту недоторканість і посяганням на права, гарантовані Конвенцією".

Водночас, постає питання й про співмірність інтересів людини та інтересів усього суспільства.

Детальніше про захист своїх прав можна прочитати в Telegram-каналі Дениса Головіна.