Про це Кулеба розповів під час спільної пресконференції з Федеральним міністром закордонних справ Німеччини Гайко Маасом, передає 24 канал.
Тим часом Протести у Білорусі тривають: скільки порушників виявили силовики
Україна зацікавлена у незалежній, демократичній Білорусі. Тому подальше зміцнення позицій Росії в Білорусі не відповідає національним інтересам України. У нас дуже довгий кордон з Білоруссю. І ми маємо знати, що ця ділянка залишається для нас безпечною та дружньою,
– наголосив український міністр.
Про різницю між Революцією Гідності і подіями в Білорусі
Кулеба наголосив, що ситуація у 2014 році в Україні та нинішні події зовні можуть здаватися подібними, але між ними насправді є фундаментальна відмінність.
У 2014 році українці повстали за розвиток своєї держави як європейської. Це було питання вибору: повернення в простір, контрольований Росією, або продовження руху в велику європейську родину. Ми не бачимо цього вибору зараз в Білорусі,
– уточнив він.
За його словами, білоруси насамперед висловлюють своє невдоволення правлячою елітою, яка десятиліттями утримує свою владу в країні. Втім, зараз в Білорусі не йдеться "про вибір напрямку, яким ця країна збирається рухатися", тому на це слід зважати.
Про підтримку Заходу
За словами дипломата, справжню дієву підтримку Заходу Україна почала відчувати після перемоги Революції Гідності.
"Під час – ми відчували політичну підтримку, але по-справжньому машина підтримки розгорнулася після того, як була підписана Угода про асоціацію між Україною та ЄС. Вважаю, що вибір має зробити білоруський народ, і на цій основі ЄС буде ухвалювати рішення, як далі підтримувати Білорусь", – уточнив Кулеба.
Це цікаво Чому Росія проводить паралелі між Білоруссю та Україною: пояснення експерта
Про насильство в Білорусі та що важливо в цій ситуації Україні
"Ми категорично не підтримуємо насилля проти протестувальників. Україна – держава, у якій право на протест є практично священним. Нам надзвичайно важлива незалежна демократична Білорусь, а прізвище того, хто стоятиме на чолі цієї держави – питання другорядне", – підсумував Кулеба.