Про це в ефірі 24 Каналу заявив російський політолог Аббас Галлямов. Він відзначив, що тоді умовно "підмочили репутацію" очільника Кремля протести опозиції на Болотній. Хоча Путіну й вдалося їх придушити, його рейтинг на докризовий рівень не повернувся.

Дивіться також Ордер для Путіна: всі нюанси щодо затримання й покарання агресора

"Потім відбувся Крим. Він перемкнув народ із внутрішньої на зовнішню повістку. Його електоральний рейтинг в 2014 – 2015 роках доходив до 76%", – відзначив спікер.

Аббас Галлямов про рейтинги Путіна серед населення: дивитись відео

Двократне падіння

Утім, вже у 2020 році цифра з 76% стрімко впала до 45% – майже двократне падіння, оцінив політолог. Після цього російські соціологи взагалі припинили публікувати будь-які дослідження. А особливо електоральні – найоб’єктивніші в плані підтримки очільника Кремля.

"Завдяки війні Путін хотів консолідувати біля себе громадян, як це було в Криму. Але Криму не вийшло. Швидкої перемоги теж. І зараз поразки делегітимізують Путіна. Вони б’ють по його базі", – пояснив експерт.

Не сильний і не могутній

Аббас Галлямов відзначив, що путінська легітимність базується на припущенні сили, безперечної перемоги і неспроможності йти проти нього. Це своєрідний фаталізм, який робить росіян лояльними. Але й він розбивається.

"Путін не такий сильний. Не завжди знає, що робити. Тому делегітимізація пришвидшується", – описав процеси політолог.

Він навів приклад історії шестикласниці, яка зробила антивоєнний малюнок. Її батька, який теж виступає проти війни, відправляють за ґрати, а сама дівчинка може опинитися у дитбудинку.

Внутрішня ерозія йде на повну. І буде момент, коли він ослабне, бо він програє війну. Колись це все вибухне. Путін, якщо не вигадає якогось розумного маневру (наприклад, висуне наступника), то він реально може закінчити, як Микола ІІ,
– резюмував Аббас Галлямов.

Як Путін втрачає довіру: факти