Ми утримуємо за власний кошт державний апарат, всі ті державні органи, щоб вони створювали нам рівні і комфортні умови для життя і роботи так, як це передбачено в основному законі — Конституції.

Читайте также: НАЗК міг перевірити мільйон декларацій за 12 годин, але...

Це і є функції держави — основна причина її існування. І якщо ці наші потреби не зодовольняються, це означає, що держава не виконує своїх функцій.

Зараз можна часто почути, що держави немає. Тобто державний механізм настільки неефективний і водночас такий громіздкий та невиправдано дорогий, що ми не отримуємо те, заради чого його утримуємо. Таким його зробили ті, хто багато років використовував державу у власних інтересах, розглядаючи Україну винятково як територію для заробляння грошей.


Ми утримуємо за власний кошт державний апарат, який не є ефективним

І корупція, про яку ми так багато говоримо, — це клей для цієї складної структури, яка приваблює тих, хто хоче наповнювати свої кишені, та відштовхує тих, хто прагне служити державному інтересу та людям.

За часів президента-втікача Януковича корумпована державна система досягла своєї вершини, але найгірше те, що, незважаючи на зміну облич після Євромайдану, нинішня політична еліта, як і раніше, залишається такою ж зацікавленою виключно у задоволенні власних інтересів. Це стає очевидним, якщо проаналізувати, як держава виконує чотири основні групи своїх функцій: політичну, економічну, безпекову та соціальну.

У цьому блозі та кількох наступних ми з вами проаналізуємо, як держава виконує ці функції, чи відбулися принипові зміни за останні чотири роки і що треба, щоб збудувати ефективну державу. Сьогодні ж поговоримо про політичні функції і спробуємо дати відповіді на ці питання, використовуючи показники авторитетних світових індексів.

Відповідно до Конституції, Україна є демократичною державою. Таким чином, політичні функції повинні бути спрямовані на побудову демократичного суспільства. Проте Україна не просто пасе задніх в рейтингу демократичних держав світу. Як показує Індекс Демократії, протягом останніх десяти років Україна не наблизилася до кращих стандартів демократії, а навпаки — перейшла з категорії "демократія з недоліками" до так званих "гібридних режимів", в яких присутні ознаки авторитаризму.

Читайте также: Кому вигідно перетворити війни з корупцією на війни антикорупціонерів

Зазначу, що цей індекс ґрунтується на 60 показниках, які вивчають, наскільки вільно і чесно відбуваються вибори і яка роль опозиції, чи забезпечуються громадянські свободи, як то свобода слова, самовираження і ЗМІ, право на справедливий суд; наскільки ефективно функціонують найвищі органи держави, наскільки вони здатні виконувати свої завдання, чи є на них зовнішні впливи і так далі.

За останні десять років показники України в цьому рейтингу різко падали після 2010 року, коли до влади прийшов Віктор Янукович. Але показово інше — за чотири роки після Євромайдану ці показники не досягли навіть рівня до Януковича. Виникає питання, а що ж заважало обраній після Євромайдану владі це зробити?


Петро Порошенко

Відповідь на це питання частково дають укладачі індексу "Свободи в світі". Як і в попередньому випадку, Україна значно погіршила свої позиції під час Януковича. Тоді Україна перейшла з категорії "вільні" в категорію "чатково вільні", і найнеприємніше — і досі там залишається.

У 2017-ому укладачі рейтингу зазначали, що швидкому відновленню України після вигнання Януковича перешкоджає не тільки окупація Криму та війна на Сході, але й збереження нинішніми політичними елітами спадщини своїх попередників. Тобто фактично — відсутність намірів змінювати систему, а навпаки — намагання її зберегти. Автори також вказували, що неспроможність нової влади покарати корупціонерів попереднього режиму не тільки підриває довіру до нового керівництва, але й реформи.

У 2018-ому вони вже прямо вказують, що корупція є серйозною проблемою, а політичної волі на її подолання немає, навіть незважаючи на сильний тиск громадянського суспільства. Зазначу, що для свого рейтингу автори використовують 25 показників, більшість з яких взята із Декларації прав людини, прийнятої ООН в 1948 році. Для формування рейтингу досліджуються всі основні політичні і громадянські права.

Ще в одному Індексі так званих "Показників врядування в світі" постмайданна українська держава залишається низькою за якістю управління, показників верховенства права та ефективності влади. Показовим у цьому рейтингу є критично низький рівень політичної стабільності, що створює ризик швидкого зростання незадоволеності та нових заворушень.

Але найголовніше — кожен із цих індексів вказує на корупцію як одну з ключових причин низького рівня виконання державою своїх політичних функцій. При цьому за результатами 2017 року Україна зайняла 130 зі 180 місць в рейтингу Індексу сприйняття корупції. Це гірше, ніж у деяких країн Африки, більшості країн Латинської Америки і азійських країн. Серед наших сусідів за рівнем корупції — Іран, Гамбія, М’янма, Папуя Нова Гвінея, Гондурас, Парагвай.

Читайте также: Чому 4 роки "рішучих реформ" в судовій системі коштували українцям шалених грошей

Прогресу у два пункти за останній рік вдалося досягти завдяки антикорупційній реформі, яка включала створення нових інститутів, запровадження нового законодавства, спрямованого як на збільшення прозорості і підзвітності публічної влади, так і на створення механізмів виявлення і покарання корупції. Однак такий позканик є надто низьким для країни, яка визначила боротьбу із корупцією одним із державних пріоритетів. Враховуючи масований саботаж антикорупційної реформи, ці низькі показники ефективності боротьби з корупцією є скоріше проявом не відсутності можливості, а бажання політичних еліт позбуватись корупції.

Іншими словами — корупція напряму впливає на те, в яку сторону рухається Україна. Чи в сторону демократії, для яких людина є найбільшою цінністю і тому все спрямовано на створення комфортних умов для її життя — і такими є європейські країни. Чи в сторону авторитарних режимів, де людина ніщо, лише біологічний ресурс для правлячої меншості — такою, як ви здогадуєтесь, є Росія.

Відповідно той, хто саботує боротьбу з корупцією, віддаляє нас від демокритичних цінностей і наближає до авторитарних. А отже, для створення ефективної держави необхідною умовою є подолання корупції. І першим кроком для цього є, звісно, вигнання з влади тих, хто намагається зберегти корупційну систему державного управління, яку вони самі ж і будували, перебуваючи десятками років на керівних державних посадах. Саме тому так важливо, щоб нікому з них ви не дали жодного шансу вже на наступних виборах — якщо, звісно, ви хочете жити в комфортній державі.