Проголошення Дональдом Трампом митних бар'єрів на шляху європейських товарів в Америку призвело до справжньої паніки у столицях країн ЄС. Саме тому головною новиною минулого дня та, напевно, всього наступного тижня в Європі буде зустріч у Вашингтоні між керівником Єврокомісії Жан-Клодом Юнкером та Дональдом Трампом – зустріч, під час якої, як пишуть західні мас-медія, було "відвернуто торговельну війну".
Читайте також: Торговельна війна: Трамп і Юнкер вирішили, що будуть робити далі
Втім, насправді конфлікт не вирішено. Результат цієї зустрічі можна назвати хіба що "перемир'ям" або "припиненням вогню". І варто визнати, що заради цього, навіть такого непевного та тимчасового результату, європейцям довелося багато в чому поступитися.
Це можна було прочитати на обличчі президента Єврокомісії Жан-Клода Юнкера, коли на спільній пресконференції Дональд Трамп передав йому слово. Його виступу передували три години важких переговорів про нескінченні торговельні суперечки між Європейським Союзом та Сполученими Штатами Америки. І от, після важкого марафону, від якого, відверто кажучи, ніхто ніяких рішень взагалі не очікував, обидва лідери стояли перед кореспондентами у Рожевому саду перед Білим домом та розповідали, що все ж таки їм вдалося домовитися бодай про щось.
Юнкер пішов на поступки Трампу, аби досягти хоча б тимчасового "затишшя" у торговельній війні між США та ЄС
"Припинення вогню"
Коли мене запросили до Білого дому, я мав лише один-єдиний намір: досягти домовленості, і ми її досягли,
– запевнив Юнкер.
М'яко кажучи, це значне перебільшення. Незважаючи на несподівану згоду, статус-кво між Америкою та Європою залишається без змін. Основні американські "штрафні" мита – на європейський алюміній та сталеву продукцію – не скасовані, це ж стосується і європейських "антимит" на американські товари – скажімо, на віскі, джинси або мотоцикли Harley-Davidson.
Але Юнкер не припиняє наголошувати, що він дуже задоволений результатами переговорів. Лідерові Єврокомісії вдалося принаймні відвернути подальшу ескалацію торговельної війни – тимчасово, але, як той казав: буде хлібом й лобода, коли хліба нема. Замість цього обидві сторони вирішили ще трохи поговорити та подивитись, хто кому та чим може поступитися.
Задля цієї мети має бути створена група з представників великих американських та європейських компаній, разом із представниками Єврокомісії та уряду США. Тема переговорів: мита, торговельні бар'єри, державна підтримка індустріального виробництва (окрім автівок) – все це мають скасувати. Цей план отримав назву TTIP-light, за аналогією з назвою європейсько-американської угоди про безмитну зону, яка так обурила Трампа і спричинила цю торговельну війну. Трамп наголосив, що він все одно мріє про безмитну торгівлю з Європою – але на своїх умовах. America first.
Читайте також: У торговельній війні на поступки пішла Європа, а не Трамп, – Die Welt
"Наш газ – для вас"!
А допоки ці переговори триватимуть, сторони домовилися не впроваджувати ніяких додаткових штрафних заходів, які б могли "підкинути дров у вогонь". Фактично – конфлікт стає замороженим і в цьому немає позитивних змін: мита діятимуть, і незрозуміло, що з ними робити. Втім, принаймні для європейської (а надто – для німецької!) автопромисловості це – добрі новини.
Тому європейські автобудівники вже приготувалися, що в Америці будуть впроваджені драконівські мита на іноземні автівки – крок, про який майже рік говорив Дональд Трамп і який став би, в першу чергу, для німців страшним ударом. Чи буде його завдано – тепер незрозуміло, але поки що катастрофу відкладено.
Цікаво, одначе, що за невпровадження автомобільних мит Америкою європейці були змушені поступитися в позиції, яка, без сумніву, неабияк цікавить... Україну. А саме – заради, як заявив Трамп, "вирівнювання торговельного балансу" між Європою та Америкою вони зобов'язалися відтепер купувати в США значні обсяги зрідженого газу – того самого газу, яким американці готові просто завалити Європу. Нагадаємо, що під час останнього саміту НАТО в Брюсселі президент США "витяг цю тему з кишені", хоча вона взагалі-то не мала жодного стосунку до військових справ: він привселюдно запитав канцлера ФРН Ангелу Меркель, чому та будує разом із росіянами другу гілку газогону "Північний потік", що поставить Німеччину та Європу в економічну та політичну залежність від Росії, і водночас вимагає, аби війська США за гроші американських платників податків ту Німеччину та ту Європу від тієї Росії захищали?
Трампу невтямки, навіщо Німеччині потрібна співпраця з Росією в енергетичному плані, доки вся відповідальність за Європу "лежить на плечах США"
Тепер все буде по-іншому: якщо європейці й справді, як зобов'язалися, купуватимуть в Америки більше газу – то економічна цінність "Північного потоку-2", й без того сумнівна, дорівнюватиме нулю. Та й "Північний потік", схоже, не знадобиться: американці охоче продадуть Європі стільки газу, скільки їй буде потрібно не лише для життя, а й про запас. Яким чином німецький уряд намагатиметься виправдовувати необхідність отримання саме російського "політичного" газу – незрозуміло. А росіянам доведеться чухати потилиці та, можливо, готуватися до розмонтажування труб тим же робом, яким вони тихо, без галасу, розмонтажували свій нікому вже не потрібний "Південний потік"...
Якщо план Трампа спрацює і європейці почнуть купувати газ у США, то "Північний потік-2" уже нікому не знадобиться
Трамп та соєві боби
Окрім того, швидше за все, протягом наступних двох тижнів будуть скасовані торговельні бар'єри на шляху торгівлі хімікаліями і товарами фарміндустрії – до того ж, в обидва боки. А ще – і це було для Трампа чи не найголовнішим – Європа скасує мита на імпорт американських соєвих бобів.
Комусь зі сторонніх спостерігачів може бути незрозумілим – яким це чином банальні квасолини можуть бути важливішими за газ чи автівки, але саме на цьому фронті американському президентові доконче потрібна була перемога. Зрештою, він розв'язав торговельну війну не лише проти Євросоюзу, а ще й проти Китаю. Через що Пекін наклав на американські соєві боби дуже великі штрафні мита – захід у відповідь, який боляче вдарив, у першу чергу, по американських штатах, в яких проживає більшість "ядерного" електорату Трампа.
Трамп веде торговельну війну на два фронти: з ЄС та Китаєм
Зважаючи на те, що восени відбудуться довибори у Конгрес США, на яких республіканцям необхідна перемога, Трамп запровадив "надзвичайну програму", аби трохи пом'якшити для фермерів негативний ефект від китайських мит. Тепер, якщо Євросоюз дійсно швидко відкриє свій ринок для американських бобів – можна вважати, що глава Білого дому знайшов вихід із халепи і його виборці залишаться його виборцями.
Сам Трамп, схоже, вважає цю справу вирішеною.
Європейський Союз майже негайно розпочне купувати в наших фермерів соєві боби, особливо – на Середньому Заході,
– проголосив він під час прес-конференції.
Це, за його словами – "велика справа". Щодо Юнкера, то він також підтвердив, що Європа може імпортувати більше соєвих бобів зі США. Щоправда, коли вона справді розпочне той імпорт, він не сказав. У спільній декларації про це теж ані слівця. Всі ці пункти має обговорити спеціальна група, яку Трамп та Юнкер домовилися створити. Очолить її єврокомісар з питань торгівлі Сесілія Мальмстром.
Говорили-балакали?
Та чи зможе ця група вирішити всі суперечки та задовольнити всі сторони? Ніяких часових обмежень їй ніхто не ставить: переговори розпочнуться вже за декілька днів, а от коли закінчаться – невідомо. Водночас, угода не впроваджувати нові штрафні мита діє лише на час переговорів. Якщо сторони не зможуть домовитися або ж один із партнерів перемовини покине – війна продовжиться далі. Отже, "мирною угодою" розмова Трампа з Юнкером в Білому домі не завершилася.
Але й "припинення вогню", як таке, перевершило сподівання більшості спостерігачів. Європейці особливо побоювалися цих переговорів. Представники індустрії ЄС без зупину нагадували один з відомих "законів Мерфі": "Перш ніж покращитися, ситуація погіршиться", ще й доповнення до нього: "І взагалі, хто сказав, що ситуація поліпшиться?". Власне, Юнкер поїхав до Вашингтона, не маючи навіть офіційного мандату на переговори від Євросоюзу.
Тому той факт, що принаймні ескалаційна спіраль тимчасово перестала закручуватися, сприйняли як перемогу здорового глузду. Тож європейці святкують нині "велику перемогу" – і що їм до війни в Україні, війни в Сирії чи навіть можливої Третьої світової? Як той казав: мій пан – моя кишеня.
Читайте також: Трамп різко змінився – жорсткий до Росії, дружній до ЄС, – Politico