Читайте також: Антиукраїнські санкції: про наслідки і бонуси кремлівських економічних обмежень
Порушення мінських угод
Вибори в ОРДЛО бойовики призначили на 11 листопада у зв’язку з тим, що термін повноважень керівників окупаційних адміністрацій завершується. Як відомо, попередні незаконні вибори відбулися в 2014 році. Зрозуміло, що ні попередні, ні ці вибори ніхто, крім Росії, не визнає. Це суперечить мінським угодам.
На Донбасі знову хочуть провести вибори під дулами автоматів
На Заході занепокоєння викликав не стільки сам факт виборів, скільки те, що таке порушення "Мінська-2" може призвести до ескалації бойових дій на Донбасі. В 2014 році проросійські бойовики порушили так званими виборами перші мінські домовленості. І це спричинило серйозне загострення на фронті на початку 2015 року та великих втрат з боку української армії.
Читайте також: Чому необхідна мілітаризація Азовського моря
В результаті під тиском Німеччини і Франції Путін погодився підписати нові мінські угоди, якими жодні вибори "керівництва" ОРДЛО також не передбачені. В домовленостях вказано: місцеві вибори повинні відбутися за українськими законами і після того, як буде відведено важке озброєння і на окупованій території буде забезпечено стійке перемир’я, допущені всі ЗМІ і міжнародні спостерігачі. Поки цього нема (а бойовики постійно порушують перемир’я) – ніяких виборів, тим більше "керівників".
Пушилін розраховує на повну фінансову підтримку Кремля
Однак Кремль намагався шантажувати Україну і Захід незаконними виборами в ОРДЛО. На переконання експертів, Путін хотів добитися від Верховної Ради чергового продовження дії сумнівного закону "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей", який частково надає Донбасу автономію. А заодно заважає завершенню конфлікту на сході України. Зрештою парламент ухвалив закон. Але в Кремлі не дали відмашку своїм маріонеткам в ОРДЛО, і там далі проводять кампанію. Незважаючи на засудження Радбезу ООН і представників Британії, Франції, Німеччини, Бельгії, Італії, Нідерландів, Швеції та Польщі і заклики до РФ "вплинути, щоб зупинити вибори".
Путін скористався вбивством ватажка "ДНР" Захарченка
Голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко зауважує: в Кремлі скористалися вбивством керівника "ДНР" Захарченка. (Ще одне підтвердження того, що Захарченка ліквідували російські спецслужби – "24"). Плюс ще раніше через нібито заколот у "ЛНР" до Росії втік Плотницький, а його обов’язки став виконувати Пасічник.
Ліквідація Захарченка для Росії виявилася вигідною. В Росії скористалися вбивством ватажка "ДНР", щоб загострити переговорний процес, взяти паузу, звинувачуючи Україну в порушенні мінських угод, дестабілізації ситуації на Донбасі. І таким чином провести вибори в ОРДЛО, які Кремлю потрібні з технічних і політичних причин,
– зазначив Володимир Фесенко.
На переконання експерта, в Росії, швидше за все, є два тактичні сценарії, за якими стоїть помічник Путіна Сурков. Перший – Москві краще мати так званих легітимних керівників ОРДЛО, ніж виконуючих обов'язки. В тому числі, щоб потім нав'язувати Україні псевдореспубліки. Тобто Росія наразі розглядає входження до складу України не окупованих територій Донбасу, а саме республік. Хоча, зазначає Фесенко, це неприйнятно для будь-якого українського керівництва. А проросійські Бойко або Рабінович навряд чи переможуть на президентських виборах.
Навіть після вбивства Захарченка Путін використовує його смерть
"Другий сценарій – заморожування конфлікту. В Росії в такому випадку, крім Придністров'я, Абхазії і Південної Осетії з’являться ще дві опікуваних квазіреспубліки. Тому теж потрібні обрані керівники. Якби вибори в ОРДЛО відклали, це означало б, що Росія готова домовлятися на умовах повернення не республік, а територій. Але це зараз для Москви не актуально", – наголосив Фесенко.
Абахазький сценарій або інтеграція до Росії
Співголова ГІ "Права справа" Дмитро Снєгирьов зазначає: тему виборів спеціально роздмухують у Росії. Там не раз лунали заяви про необхідність визнання псевдореспублік. Кремль, вважає Снєгирьов, демонструє, що може піти шляхом абхазького сценарію (визнання так званих республік – "24").
Незаконні вибори в ОРДЛО в 2014 році де-факто визнали створення окупаційних адміністрацій, з якою дивним чином Україна мусить рахуватися в моменті переговорів у Мінську. Після "виборів" в ОРДЛО 11 листопада можливе укладення так званих міждержавних договорів між самими "ДНР" і "ЛНР" і Росією про розширену співпрацю. По суті, це поглинання територій,
– зауважує Снєгирьов.
Путін визнає "республіки" чи поглине їх?
До речі, ватажок "ЛНР" Пасічник закликав "колегу Пушиліна до необхідності "ліквідації кордонів" і "митного спрощення" між псевдореспубліками. Це дзвіночок того, що квазіутворення готуються до інтеграції з Росією.
Загострення на Донбасі не буде, нових санкцій – також
На думку експертів, у зв'язку з виборами в ОРДЛО зриву мінських угод не буде. Також не буде загострення військових дій на Донбасі. В Росії зараз інша гра з мінськими домовленостями.
Ніхто з учасників переговорів не зацікавлений у виході з мінських угод. Україна – через те, що до домовленостей прив'язані санкції. В Росії своя гра з угодами – вони хочуть домогтися включення ОРДЛО до складу України в статусі автономії. Тому в Кремлі чекають президентських і парламентських виборів в Україні, щоб потім спробувати використати ситуацію з мінськими угодами у своїх інтересах,
– наголосив Володимир Фесенко.
Захід не стане вводити нові санкції проти Росії
Водночас, хоча Захід стривожений грубим порушенням Кремлем мінських угод, посилення санкцій, зазначає Дмитро Снєгирьов, у відповідь не буде.
"Судячи з кволих заяв Заходу, застереження ЄС, що вибори окупаційної адміністрації в ОРДЛО – порушення "Мінська-2", немає чітких меседжів про посилення економічних санкцій. Путін знову відкрито почав ядерний шантаж, наголошуючи, що Росія, попри непрацюючу економіку, залишається однією з найбільших ядерних держав. Ніхто в Європі не хоче посилення протистояння, До того ж, колишній радник Путіна Іларіонов заявив, що Росія на утримання республік витрачає два мільярди доларів на рік. Тобто за п'ять років – десять мільярдів. І Росія, стільки витративши, не піде з цих територій", – зазначає Снєгирьов.