Коли і як захопили наші кораблі

Росія захопила в Керченській протоці українські кораблі, які прямували з Одеси до Маріуполя. На борту перебувало 22 військові моряки та двоє співробітників СБУ.

Важливо: Трибунал у Гаазі: які шанси покарати Росію за захоплення кораблів й моряків

А розпочалось все з того, що українські катери та буксир не могли пройти під Кримським мостом, адже, за інформацією Керчтрафікконтролю, "на проході мосту перекрито рух в обидві сторони в зв’язку з посадкою на мілину танкера перед мостом зі сторони Азовського моря". Хоч у той же час Керченською протокою вільно пройшли морський тральщик ЧФ РФ "Адмірал Захарін" та 2 катера типу "Раптор" Прикордонної служби ФСБ РФ. Цьому проходу не заважав танкер з виключеною AIC, яким Росія блокує Керченську протоку. Російські кораблі та катери розпочали переслідування та в ультимативній формі вимагали зупинитися під загрозою застосування зброї.

Чому Росія вирішила повернути кораблі: дивіться тут:

Спочатку російські військові відкрили вогонь по катерах "Нікополь" "Бердянськ" та буксиру "Яни Капу". Після цього захопили членів екіпажу у полон. Трьох моряків "Бердянська" було поранено, а на катері з'явились пробоїни.

Тоді Україна звинуватила Росію у порушенні конвенції ООН з морського права та українського договору про співпрацю у використанні Азовського моря та Керченської протоки. Моряків, як "організовану злочинну групу", судили у Криму та Москві нібито за незаконний перетин кордону. Враховуючи всі обставини Україна подала позов до Міжнародного трибуналу ООН з морського права. Росія відмовилась брати в засіданнях участь, переконуючи, що трибунал не має юрисдикції для вирішення інциденту, а Україна використовує ситуацію у внутрішньополітичних цілях.

Керченська протока Сполучає Чорне і Азовське моря. Західним берегом протоки є Керченський півострів України, східним — Таманський півострів Росії. Ситуація на півострові різко змінилася в 2014 році, коли Росія анексувала Крим.
У результаті конфлікту 25 листопада 2018 року, п'ятий президент України Петро Порошенко скликав екстрене засідання Ради національної безпеки і оборони. Він підтримав ідею введення у країні воєнного стану, а Верховна Рада провела засідання, на якому 276 депутатів проголосували за введення воєнного стану, але в обмежених областях і на 30 днів.

Судові баталії

Не зважаючи на переконання Росії, Міжнародний трибунал в травні 2018 року ухвалив рішення, яке зобов'язувало Росію негайно звільнити моряків та захоплені кораблі. У МЗС України очікували, що рішення буде виконане у встановлений термін – протягом місяця. Проте, цього не сталось. Україна тоді наголошувала – допоки Росія не виконає рішення Міжнародного трибуналу, вона на морі перебуває поза законом.

Російська "справедливість": Кримінальна справа проти 24 українських моряків досі триває в Росії: чим це небезпечно

"Особливість морського права в тому, що є щоденні правила, якими користуються всі кораблі без винятку, зокрема й Росії. Очевидно, вони не можуть поставити себе поза законом в усіх морських питаннях: свободи навігації, військових і цивільних кораблів," – запевняли в МЗС.

Таке ставлення до рішення Міжнародного трибуналу не принесло Росії нічого хорошого. Навпаки, це загрожувало їй розширенням санкцій, репутаційними втратами серед інших країн, могло нанести економічну і політичну загрозу, зокрема, для безпеки вантажних перевезень, комерційних та державних російських суден.

морські кораблі, моряки, поврнення кораблів
Пробоїни можна буде використати в судах як доказ / Фото соцмереж

"Невиконання наказу Трибуналу могло бути використано в політичних цілях країнами Заходу для посилення санкцій, зокрема, щодо "Північного потоку", інших інфраструктурних проєктів та економічної безпеки російських кораблів. Відтак, це серйозно обмежило б право РФ звертатися до суду в разі потреби", – наголошував адвокат українських моряків Микола Полозов.

Суди: У Гаазі пройшли перші слухання справи про захоплення Росією українських моряків і суден

Кажучи про невиконання рішення Міжнародного рибуналу уповноважений з питань Європейського суду з пав людини Іван Ліщина зазначав наступне: за невиконання рішення суду на нашого східного сусіда очікують дужесерйозні наслідки. Передовсім – санкції. "Йдеться про міжнародний тиск, який вони вже відчувають і розуміють, коли роблять дурню, то для них це дуже погано. В цьому випадку навіть не йтиметься про послаблення санкцій, якщо вони не виконуватимуть рішення. Росіяни можуть лише сподіватись, що їх не буде посилено; вірогідно, вони все ж будуть посилені. Мені здається, вони все ж отямляться і виконають рішення", – заявляв в ексклюзивному інтерв сайту 24 каналу Іван Ліщина.

Пояснення високопосадовця: Чому трибунал не визнав полон наших моряків військовим конфліктом, – заступник міністра юстиції​

Не зважаючи на все, російська сторона не поспішала виконувати це рішення. На думку російського ФСБ події, які стались в Азовському морі, були не чим іншим як провокацією. Росія намагалась всіх переконати, що Україна належним чином не повідомила про походження своїх кораблів через Керченську протоку. Власне, ця позиція нікого в Україні не здивувала. Лише 7 вересня 2019 року військових, які майже рік перебували в СІЗО Москви, звільнили.

Повернуті кораблі

17 вересня 2019 року в персслужбі прикордонного управління ФСБ Росії по Республіці Крим, заявили про готовність передати три українські кораблі Києву. За їх версією це відбудеться завдяки досягнутим російсько-українським домовленостям.

Прессекретар президента Російської Федерації Дмитро Пєсков тоді переконував, що цей крок не пов'язаний з Міжнародним трибуналом.

Жодного зв'язку тут немає і бути не може, – наголошував Дмитро Пєсков.

На його думку, на українських кораблях в Керченській протоці "було скоєно порушення державного кордону Російської Федерації". Проте думка представника Росії є лише його думкою.

захоплені кораблі
Моряки, яких захопла в полон Росія / Інфографіка 24 каналу

Навіть після звільнення моряків та повернення кораблів цей конфлікт між Україною та Росією матиме продовження. Основний спір щодо імунітету трьох військових кораблів і членів екіпажів по суті розглядатиме вже інший судовий орган – Арбітражний трибунал Міжнародного суду ООН в Гаазі. 21-22 листопада відбулись перші слухання. Після цих слухань заступниця міністра закордонних справ України Олена Зеркаль повідомляла, що ми отримали перший процедурний наказ Арбітражного трибуналу, яким затверджено правила призначення, регламент та графік роботи арбітражу. Відтепер, наша справа має назву: "Спір щодо затримання трьох українських військово-морських кораблів та членів їхніх екіпажів".

Дипломатка наголосила наступне: було дуже важливо зафіксувати в назві не лише порушення Росією норм міжнародного права, але і відобразити, що цей спір стосується українських моряків, які провели 9 місяців у в’язниці.

До теми: Справа захоплених українських моряків: Росію викрили на брехні

Проте не варто очікувати на швидкі рішення судів, адже процес може затягнутися. Тож, судова боротьба ще триватиме і на переконання багатьох юристів ми маємо всі шани в ній перемогти.

Дивіться відео кореспондентів 24 каналу: