Сьогодні поговоримо про депутатську недоторканність та детально розберемося, чи дійсно її скасували і коли депутатів почнуть притягати до відповідальності.

До теми: Зняття депутатської недоторканності: що це означає

Позиція Зеленського

Президент Володимир Зеленський, представляючи кандидатів у депутати обіцяв таке:

Він не був аж дуже оригінальним. Цю обіцянку давали всі його попередники.

Позиція Порошенка

Порошенко навіть вніс у Раду відповідний закон. Це було на початку осені 2017 року, і ідея, яку запропонував Порошенко, дуже сподобалась депутатам. Усім здавалося, що 2020 – це ще не скоро. Закон був внесений до Верховної ради, і на тому все зупинилось.

До теми: Порошенко вніс у Раду закон про обмеження депутатської недоторканності

Що таке депутатська недоторканність?Це гарантія того, що депутата не будуть притягувати до кримінальної, адміністративної чи іншої відповідальності без згоди на це парламенту. Завдяки недоторканності депутати мали захист від можливого тиску з боку виконавчої і судової гілок влади – вона убезпечувала від немотивованих кримінальних переслідувань.

Але ось вже осінь 2019, і новий голова Верховної Ради Дмитро Разумков ставить на голосування той самий закон Порошенка про зняття недоторканності з депутатів.

Верховна Рада скасувала депутатську недоторканність: дивіться відео

Коли почне діяти депутатська недоторканність

Здається, що ось-ось почнуть відкриватися гучні кримінальні справи і з Верховної Ради почнуть один за одним вилітати ті, хто йшов туди лише заради недоторканності. Але ми чомусь і далі продовжуємо чути такі новини:

Новини Депутатська недоторканність
Зняття депутатської недоторканності з нардепа Дубневича / Новини 24 каналу

Зміни до Конституції, які ухвалила Рада на початку вересня, вступлять в силу з 1 січня 2020 року. Тобто, тільки після Нового Року запрацює справжня недоторканність?

Як би не було прикро про це казати, але теж не факт. Тобто, запрацює, лише у випадку, якщо депутати проголосують за ще один закон.

Здавалося б, що ще треба? Конституцію ж вже змінили. Справа в тому, що у Конституції просто записаний сам факт наявності цієї клятої недоторканності. А процедура притягнення до відповідальності народнообраних регламентується іншими законами. І без внесення змін до них і далі нічого не зміниться.

Тож для того, щоб прослуховувати депутата, або стежити за ним, чи навіть оголосити підозру, все одно треба буде просити дозволу у Верховної Ради.

Зміни до закону про депутатську недоторканність

Три місяці знадобилося депутатам, щоб підготувати зміни до тих законів. І ось нарешті, лише наприкінці року законопроєкт винесли на розгляд Ради. Цього тижня його вперше ставлять на голосування.

Читайте також: Закон про ДБР і Виборчий кодекс: які важливі закони розглядатиме Рада цього тижня

І тут виникає проблема: для прийняття закону його мають розглянути мінімум у двох читаннях. Тобто, проголосувати двічі. І після першого читання депутати мають 14 днів для подання правок. А в 2019 році у Ради лишилось тільки два тижні для голосування.

Перший триває зараз – з 3 по 6 грудня, другий з 17 по 20 грудня.

Тож, якщо у депутатів буде багато правок, є велика ймовірність, що за цей закон просто не встигнуть проголосувати. І у фракції Слуг народу це чудово розуміють.

Дивіться уривок з програми "Є питання" з гостем Олександром Корнієнком:

Зміни до Конституції

З 1 січня запрацюють зміни до Конституції, але якщо депутати не встигнуть проголосувати у двох читаннях за відповідні законодавчі зміни, то для притягнення депутатів до відповідальності все одно буде потрібний дозвіл Ради.

Генеральний прокурор Руслан Рябошапка наполягає, що керуватиметься Конституцією.

Після 1 січня прокуратура не буде застосовувати норми законів про недоторканність депутатів, оскільки вони суперечать Конституції,
– повідомив Генпрокурор.

Так, Конституція – це закон прямої дії і його сила більша, ніж у будь-якого закону. Але дії всупереч закону завжди будуть приводом для оскарження в суді. Чи потрібні прокуратурі ці зайві клопоти?

З кого мають зняти депутатську недоторканність

Хочеться нагадати, що вже зараз у Генеральній прокуратурі лежить два подання на зняття недоторканості з депутатів "Європейської солідарності" Петра Порошенка та Софії Федини. Прокуратура досі не передала їх до Ради. Тож є всі підстави вважати, що до нового року цього не зробить. І не факт, що підозру оголосять після, якщо потрібний закон так і не буде прийнятий.

Петро Порошенко Софія Федина
Петро Порошенко, Софія Федина / Колаж 24 каналу

Скасування недоторканності – це добре, спрощення процедури притягнення – теж. Але чи справді це спрощення дасть можливість так просто затримувати і судити усіх депутатів-порушників?

Що зміниться для депутатів після зняття недоторканності

Раніше на будь-яку слідчу дію: прослуховування, стеження, обшуки, вручення підозри чи затримання, – на все потрібно було брати дозвіл у Верховної Ради. Звісно, коли депутат дізнавався про це, він мав можливість приховати всі сліди незаконної діяльності.

Якщо зміни будуть прийняті, ніякого дозволу просити не треба буде. Достатньо буде санкції Генерального прокурора або його заступника, головного прокурора Спеціальної антикорупційної прокуратури.

І тільки якщо депутата застали, так би мовити, на гарячому за скоєнням тяжкого злочину, його можна буде затримати на місці.

Читайте також: Хто не підтримав зняття депутатської недоторканності: список

Раніше правоохоронці були прив'язані до дозволу Ради, але будь-який прокурор міг вести справу. Після прийняття закону дозвіл Ради буде не протрібен, але процесуальний нагляд здійснюватиме лише Генпрокурор або головний прокурор САП.

Як на мене, все це підвищує політичну вагу цих посад. Особливо враховуючи, що на посаду Генпрокурора його призначають депутати. і саме вони можуть ініціювати його відставку.

Руслан Рябошапка
Генеральну прокуратуру України очолює Руслан Рябошапка

Що ж виходить:

► депутатську недоторканність зняли, але не зараз;

► зміни у Конституції запрацюють з 1 січня, але цього мало для притягнення депутатів до відповідальності;

► Рада більше не може захистити своїх, але тепер це зможе зробити Генпрокурор.

В Україні продовжуються половинчаті реформи – коли позитивні зміни ніби є, але чомусь так багато "але". Ось ми нібито нарешті зняли недоторканність, але все одно для депутатів створюється особлива процедура притягнення до відповідальності.

Ось так ми боремося з кастою недоторканих, створюючи для них нові особливі правила.