Речник ОСУВ "Таврія" Дмитро Лиховій висловився щодо виходу ЗСУ з Авдіївки. Зробив він це в етері телемарафону, передає 24 Канал.

Читайте також Україна не втратила б Авдіївку, якби вчасно отримала боєприпаси, – Кулеба

Росія заплатила високу ціну за Авдіївку

Лиховій зауважив, що від Володимира Зеленського та командування звучали оцінки, що Росія мала значну перевагу під час завершального етапу Авдіївської операції, і саме тому ця операція так скінчилася.

Навіть в таких умовах можна сказати, от мені сьогодні сподобалася фраза: "Ще одна така Авдіївка, і у Путіна не залишиться армії",
– наголосив речник.

Лиховій дав зрозуміти, що під час активної фази Росія втратила 47 000 солдатів у ході наступу на одне містечко. Він зауважив, що Авдіївка була форпостом, який стримував, перемелював й виснажував російські резерви та ресурси. І це тривало 10 років.

Росія продовжує втрачати людей і техніку

Речник додав, що попри всі обставини на напрямку ОСУВ "Таврія" за минулу добу було ліквідовано або виведено з ладу 515 окупантів. Крім цього було знищено або пошкоджено 1 РСЗВ, 1 ПТРК, 4 танки, 6 артилерійських систем, 14 бронемашин, 20 автомобілів, а також уражено або нейтралізовано 328 БпЛА.

Він додав, що серед знищеної техніки є 3 квадроцикли, за допомогою яких окупанти теж намагаються наступати, самохідна гаубиця "Мста-С" та гармата "Рапіра". Також російські загарбники втратили 5 складів боєприпасів.

Що кажуть на Заході про ситуацію з Авдіївкою

  • Нещодавно речник Державного департаменту США Метью Міллер наголосив, що Владімір Путін не зміг отримати перевагу у війні проти України на тлі захоплення Росією Авдіївки. Він погодився з думкою, що окупантам вдалося захопити місто через те, що Конгрес США досі не ухвалив пакет допомоги нашій державі, внаслідок чого Україна "не змогла належним чином забезпечити озброєнням свої війська".
  • Генсек НАТО Єнс Столтенберг нещодавно назвав захоплення росіянами Авдіївки їхнім першим помітним військовим успіхом за останні місяці. На його думку, причина полягає у значній підтримці Росії з боку КНДР та Ірану, а також у нарощуванні країною-агресоркою власного виробництва озброєння та мобілізації більшої кількості сил.