Боротьба за владу у Росії, за різними даними, триває ледве не з березня-квітня 2022 року, коли вперше стало зрозуміло, що "друга армія світу" є значно слабшою, ніж позиціювалася. До того ж певні олігархи та представники фінансових структур були геть незадоволені ситуацією, на яку їх прирекло рішення про повномасштабне вторгнення. Серйозні санкції, повний перерозподіл ринків та замороження активів на Заході нанесли російським елітам вкрай потужний удар.

До теми Якщо не застрелять: яке майбутнє може чекати на Гіркіна в Росії

Звісно, у першій половині 2022-го ніхто б не міг подумати про те, що Путін та його режим посиплеться настільки серйозно, що власноруч проспонсоровані підрозділи дійдуть до Москви практично без жодного опору. Але вже наприкінці року бурління лайна у так званих баштах Кремля дійшло до того, що протистояння між кланами стало безконтрольним та згодом вилилися у повноцінний заколот. Втім, бунт Пригожина був лише маленькою дрібницею того, що відбувається всередині російського режиму, та вийшло на загал. Насправді ж путінська влада сиплеться на очах, а підкилимна боротьба між структурами та кланами лише визріває. Після затримання Гіркіна жоден аналітик не зможе назвати жодної інформаційно розкрученої постаті, яка б могла сісти на трон замість царя. Проте є купа інших осіб, які зацікавлені у зміні влади силовим чи більш цивільним шляхом. А кого призначити наступним фюрером, будь-який колектив-переможець боротьби може визначитися за декілька діб.

Саме ж протиборство, наскільки можна зрозуміти, триває між ФСБ, ГРУ та іншими бандитськими угрупованнями. Якщо раніше Путін навмисно провокував конфлікти між кланами та слугував своєрідним арбітром, розв'язуючи спірні питання "по понятиям", то зараз ситуація геть вийшла з-під його контролю. Усі зрозуміли, що цар дуже слабкий, вже не користується нічиєю повагою, і більше не здатен виконувати свої обов’язки.

Сам бункерний фюрер демонструє якісь агонічні жести, намагаючись довести свою працеспроможність, однак показові засідання з керівництвом силовиків, відправлення двійників у натовп, чи звернення до народу вже ні на кого не діють.

Загравшись у війну, знищивши репутацію на світовому ринку зброї, змусивши зміцнитись НАТО та помноживши на нуль головний дохід Росії від продажу енергоносіїв, Путін підставив і еліти, і Росію. Натомість запропонувати представникам башт Кремля якусь альтернативу, яка всіх влаштує, диктатор наразі, судячи з усього, неспроможний. Адже занадто все далеко зайшло.

Відбираючи трильйони рублів в одних галузей, та спрямовуючи їх на підтримку війни, рашистський лідер руйнує мрії багатьох угруповань на збагачення. При цьому всередині силових кланів вирує окрема бійня за грошові потоки. До того ж геть відкритим є питання, кого призначать винним у військово-політичних та економічних провалах держави-терористки. І Путіну, і ФСБшникам, і ГРУшникам, а також міноборонівським чинушам аж ніяк не хочеться стати цапами-відбувайлами. Тоді як соціально-фінансове знищення Росії внаслідок санкцій, мобілізації та переходу економіки на військові рейки неодмінно відбиватиметься й на настроях у суспільстві. Навіть максимально інертне зборисько поневолених Москвою народів так чи інакше може спитати у панів: а як же ж сталося, що "велична" держава із "видатним геополітиком" на чолі поклала сотні тисяч життів, не отримавши натомість нічого, крім приниження.

То ж через відвертий хаос всередині режиму, Путіну не залишилося нічого іншого, окрім як спиратися на невеличку кількість максимально лояльних до себе осіб типу Шойгу та Кадирова (допоки вистачає грошей підкуповувати Дона), а паралельно з цим проводити зачистки усіх, хто є для нього потенційно небезпечним. Зазвичай у сучасній Росії незручних персонажів прибирають лише у два способи: ліквідовують або звинувачують у корупції та саджають за ґрати. Через страх того, що влада почне чистки, ще на початку повномасштабної війни куратори різних структур почали активно зачищати своїх підлеглих-топ менеджерів різних компаній, аби ті не змогли стати свідками розкрадань мільярдів.

Втім, згодом побоювання усіх еліт стали реальністю, адже Путін та лояльні до нього особи відреагували на ризики та перевели режим у процес самозбереження. Саме тоді, восени 2022-го, Шойгу та Герасимов за вказівкою та узгодженням із Путіним почали проводити достатньо масштабні зміни генералітету. Загалом, лише хтось із воєначальників починав набирати популярність та висловлював невдоволення діями керівництва, його одразу ж знімали з посади та переводили на іншу. Або ж звинувачували чи то у надмірних втратах, чи у корупційних злочинах. Однак ці репресії були більш-менш продуманими, а от після заколоту Пригожина почалися виключно хаотичні дії.

Усвідомивши, що практично будь-яка іскра може розпалити велике вогнище, і що справжні організатори походу "вагнерівців" на Москву залишилися у тіні, бункерний фюрер почав чистки всіх, хто може становити для нього небезпеку. Саме так запроторили у СІЗО Сергія Суровікіна.


"Генерала Армагедона" відправили у заслання / Фото російських пропагандистів

Незрозуміло куди зник Юнус-Бек Євкуров. За даними керівника естонської розвідки Марка Гросбурга, загалом Путін та Шойгу позбавилися щонайменше 28 високопоставлених офіцерів. Окремим кейсом у цьому списку, безсумнівно, йде вже колишній командувач 58 армією Іван Попов, який цілком може повторити долю генерала Тухачевського. Цей популярний у війську воєначальник, відчувши слабкість влади, почав голосити про зраду та вимагати щонайменше суттєвого реформування командування окупаційним військом. То ж зовсім не дивно, що його швидко звільнили та принаймні на деякий час змусили мовчати (якщо він, звісно, досі живий).


Генерал Попов миттєво перетворився з "еліти російської армії" на вигнанця / Скриншот з російських псевдоЗМІ

У такий саме спосіб путінські посіпаки прибиратимуть й інших командирів, які демонструватимуть схильність до децентралізації та непокори. При цьому на їх місце ставитимуть буквально будь-кого, хто погодиться беззаперечно продовжувати тактику м'ясних штурмів Герасимова. Для цього, до речі, у Росії навіть підвищили вік резерву офіцерів, аби "відкопати" відверто совкових та заздалегідь лояльних генералів.

Крім чисток у лавах армії, путінські людожери почали ще й репресії ФСБшників. Кого саме з топів звільнили/посадили чи вбили у цьому відомстві, наразі невідомо, однак щонайменше один усім відомий та пов'язаний зі спецслужбою діяч вже перебуває у "Лефортово". Йдеться, звісно, про воєнного злочинця Ігоря Стрєлкова-Гіркіна.


Стрєлкова-Гіркіна намагаються превентивно прикрити / Фото російських пропагандистів

Можливо, для певної аудиторії здається, що цього терориста посадили банально через те, що він багато критикував Путіна. Однак насправді його цілком могли зробити обличчям чергового повстання. Та й інформаційно підняти певні кола осіб розпіарений Рунов цілком міг, адже він насправді має і бойовий досвід, і є певною мірою майстром всіляких заколотів, повстань та створення сепаратистських угруповань.

Для розуміння: компанія "батьків-засновників" квазіреспублік на Донбасі – Гіркін, Бородай та інші познайомилися між собою під час війни у Придністров’ї. Потім цю ж команду Кремль відряджав для роботи у Боснії та Герцоговині, російсько-чеченських війнах та інших конфліктах, куди Москва пхала свій ніс. Схема залучення заздалегідь підготовлених бойовиків Кремлем у спровокованих ним же війнах не мінялася багато років: спочатку політтехнологи та журналісти-рашисти разом із п'ятою колоною розпалюють у тій чи іншій країні громадянський конфлікт, а згодом, якщо все доходить до гарячої фази, спалах підсилюють "російські добровольці". Коли ж починається серйозне збройне протистояння, Росія вводить свій регулярний контингент у якості "миротворців". Команда Гіркіна-Бородая та інших фахівців залучалася майже в усіх конфліктах, в яких брали участь росіяни після розпаду СРСР.


Бородай та Гіркін – представники однієї кремлівської команди з розпалювання гібридних війн / Фото російських пропагандистів

Крім дружби із колегами по гібридних війнах, Стрєлков достатньо добре знайомий із великим колом пасіонаріїв із числа "козаків", монархістів та так званих ультрапатріотів. Тобто у теорії, заручившись підтримкою тієї чи іншої башти Кремля (а ФСБшники цьому якраз сприяли), він цілком міг стати Пригожиним, який зміг. То ж не дивно, що після провального заколоту саме цю інформаційно розпіарену постать і вирішили посадити за ґрати.

Паралельно з цим у Москві, судячи з усього, вирішили приборкати/прибрати й інших діячів проєкту "Новоросія", який можна вважати офіційно закритим щонайменше з початком повномасштабної війни. З того моменту, коли Росія зняла з себе маску, визнала перебування військ орди на Донбасі з 2014 по 2022 рік, та оголосила про анексію окупованих нею територій, ніякої потреби у веденні гібридної війни для неї не стало.

Тепер же непотрібними виявилися і діячі, які займалися організацією сепаратистських рухів в Україні, та безпосередньо утворенням так званих "ДНР" та "ЛНР". Особливо ті, хто багато патякає. Тож всіх так чи інакше виведуть із гри.

Хоча б через те, що вони себе вже зжили, та не несуть ніякої користі для Кремля, а також певною мірою несуть собою небезпеку для послабленого рашистського режиму. Звісно, останнє не стосується недолугого пішака Павла Губарєва чи геть обділеного розумом Олега Царьова, однак і ліквідувати їх просто для проформи Путін цілком може. Або ж просто передати всім їм подібним привіт та дати зрозуміти, що треба сидіти собі мовчки.

Затримання Гіркіна та проведення профілактичних бесід з автором "Факелу "Новоросії", яскраво свідчить, що до усіх причетних до створення "Д/ЛНР" діячів, хто дозволяє собі критикувати владу, застосовуватимуть репресії. За даними джерел 24 Каналу, у список для покарань чи проведення роз'яснювальних робіт потрапили також Захар Прилєпін, Царьов, Тетяна Монтян та безліч інших діячів.

То ж період репресій у Росії продовжуватиметься далі, як і випадки раптових інфарктів в олігархів, генералів та керівників великих компаній. Неодмінно триватиме й внутрішнє протистояння путінському режиму з боку тих, хто безумовно попаде під чистки. А от чи закінчиться цей процес реальним переворотом, скоріш за все, можна буде побачити вже цього року.