Журналісти 24 каналу всю ніч стежили за тим, що відбувалось і у Керченській протоці, і на Банковій.
Читайте також: Напад на українські кораблі в Азовському морі: останні новини
Північ з 25 на 26 листопада. За круглим столом в Адміністрації президента всі представники силових відомств, спікер парламенту, глава уряду, разом з міністрами юстиції та інформаційної політики, а також керівник Нацбанку. На розгляді у членів Ради національної безпеки та оборони одне питання – запровадження воєнного стану в Україні. Президент одразу заспокоює. Це не війна. Ми просто захищаємось від агресії сусідньої держави держави.
Воєнний стан не означає оголошення війни. Україна ні з ким не планує воювати. Воєнний стан вводиться виключно з метою посилення оборони України на фоні зростаючої агресивності. Ми маємо намір продовжувати дотримуватися всіх міжнародних зобов'язань. Включно з Мінськими угодами,
– заявив на засіданні РНБО Президент України Петро Порошенко.
Короткі заспокійливі репліки від інших членів ради щодо введення воєнного стану:
- "Жодних обмежень свободи слова для нас з вами не буде, але треба розуміти – це для нас з вами значить, що ми маємо користуватися офіційними джерелами інформації", – підкреслив міністр інформаційної політики України Юрій Стець.
- "Рішення, які будуть ухвалені, ніяким чином не вплинуть на роботу банківської системи", – зазначив голова Національного банку України Яків Смолій.
Читайте також: В Україні можуть оголосити воєнний стан: що це означає
І фінальний вердикт – вже у понеділок, 26 листопада, питання винесуть на розгляд Верховної ради.
Відео: що варто знати про введення воєнного стану
У цей час Росія вже захопила три українські судна, які намагалися перетнути Керченську протоку. На борту було 23 моряки. За однією з версій, шістьох поранили, двоє у тяжкому стані. Однак, дізнатися щось із перших вуст навіть найвище керівництво держави не може. Немає зв'язку.
Читайте також: Воєнний стан і скасування виборів: у Порошенка зробили заяву
Цей конфлікт розгортався з самого ранку неділі, 25 листопада. Приблизно о 19 російський корабель "Дон" атакує український буксир "Яни Капу", який прямує з Одеси до Маріуполя. Корабель пошкодили, але воно разом, із двома військовим катерами продовжує рух. Біля Керченського мосту – чергова провокація. Проїзд перекриває суховантаж, за легендою російських прикордонників він сів на мілину. Хоча судно, яке нібито не може рухатися, за потреби пропускає російські катери. Врешті, українські кораблі вирішують повертатися до Одеси. Але російські прикордонники вимагають зупинитися, спершу погрожують зброєю і стріляють.
Відео: таран українського буксиру
Москва ж очікувано звинувачує у всьому Україну, нібито це ми спровокували конфлікт, хоча про те, що українські кораблі планують передислокацію росіян повідомили заздалегідь. Ті зігнорували, бо Азовські води вважають своїми внутрішніми. Насправді – спільні. Та й цю угоду уклали під тиском. Київ погодився на компроміс у 2003 році, коли Росія намагалася привласнити острів Тузла. Чітко ж визначити кордони в Азові теж не вдалося, процес саботувала Москва. І тепер цим вдало маніпулюють.
Читайте також: Захоплені Росією українські кораблі доставили в Керч: з'явилися перші фото і відео
Ситуація у Азовському морі загострилася навесні, після відкриття Керченського мосту. Росіяни почали зупиняти кораблі, які прямували в порти Маріуполя та Бердянська. Щоб захиститися, Україна почала створювати у Бердянську військову базу. Що ще більше роздратувало росіян.
Вони шукають спосіб реагування на той факт, що Україна почала щось робити для захисту своїх інтересів в Азовському морі. Після кількох місяців безпорадного мовчання Україна робить не лише якісь заяви, не лише намагається привернути увагу світового співтовариства, але й, дійсно, розширила свою військово-морську присутність,
– наголосив голова правління Майдану закордонних справ Богдан Яременко.
Тим часом, про підтриму України заявили у НАТО та ЄС. Офіційний Київ же закликає Європейський Союз запровадити нову хвилю санкцій проти Росії.
Ситуація з українськими суднами
