Чому Мангер відмовився свідчити СБУ та з якими відомствами готовий співпрацювати

У службі безпеці заявили, що голова Херсонської облради Владислав Мангер, якого підозрюють в організації вбивства Катерини Гандзюк, фактично відмовився давати їм свідчення. За словами представників спецслужби, це свідчить, що він – не зацікавлений у встановлені істини.

Читайте також: У справі Гандзюк з'явилося ім'я ще одного причетного до вбивства активістки

У відомстві наголосили, що Мангер мав би навести докази на користь висунутої ним версії про причетність до цього злочину співробітника СБУ Данила Доценка. Також він обіцяв пройти комп'ютерний поліграф – так званий "детектор брехні". Але у підсумку не зробив ні того, ні іншого.

Адвокат чиновника Олександр Шадрін, зі свого боку, сповістив, що той, попри вищезазначений крок, все ж є готовим співпрацювати зі слідством, проте свідчити він має намір Нацполіції чи Державному бюро розслідувань, передає "Громадське".

За словами захисника Мангера, причиною відмови свідчити саме СБУ є те, що тут власне працює генерал Данило Доценко. Його голова Херсонської облради на судовому засіданні 13 лютого звинуватив у організації нападу на Гандзюк. У СБУ ж звинувачення Доценка в організації нападу назвали "абсурдом".

"Коли особа (Мангер – 24 канал ) прямо вказує на посадову особу СБУ та сама Служба безпеки проводить допит, то знову є ризик, що покази будуть викривленими", — каже Шадрін.

Водночас він висловив сподівання, що справу Мангера передадуть до підслідності Нацполіції або ДБР.

11 лютого очільнику Херсонської облради Мангеру оголосили підозру у замовленні вбивства херсонської активістки Катерини Гандзюк. 15 числа Шевченківський райсуд Києва обрав йому запобіжний захід — чиновника було взято під варту на 17 днів із правом внесення застави у сумі 2 497 300 гривень.

Того ж дня за Мангера внесли заставу, а зробив це його адвокат Дмитро Ільченко. Увечері ж голова Херсонської облради вийшов із СІЗО на волю: в нього забрали закордонні паспорти, однак одягнули йому електронний браслет. Таким чином, Мангер може пересуватися лише Херсоном, а за межі міста виїзд є можливим тільки з дозволу слідчого Служби безпеки України, яка проводить досудове розслідування у цій справі. 18 лютого він уже вийшов на роботу.

Які події передували оголошенню підозри Мангеру:

• 8 лютого, через півроку після нападу на Катерину Гандзюк та через три місяці після її смерті, її друзі та активісти прийшли під Адміністрацію Президента та офіс "Батьківщини" з питанням "Хто ж замовив Катерину Гандзюк?" Їх не влаштовували результати розслідування, адже жодне прізвище замовників офіційне слідство тоді не назвало.

• Під АП протестувальники вимагали виключення Гордєєва та Рищука з партії та звільнення їх з посад. А згодом активісти попрямували під офіс "Батьківщини". До них вийшли два депутати, які зачитали рішення щодо виключення Мангера з партії. Однак активісти наполягали, аби саме представники партії ініціювали його звільнення з посади голови Херсонської облради.

• Наступного дня, 9 лютого, не почувши належної відповіді, активісти вже прийшли на зустріч кандидатки у президенти Юлії Тимошенко з виборцями. Вони також тримали плакати "Хто замовив Катю Гандзюк?" та намагалися поставити політикині запитання, коли вона відсторонить від посади голову Херсонської облради та, ймовірно, вже екс-члена "Батьківщини" Владислава Мангера. Але Юлія Тимошенко жодним чином не відреагувала на акцію щодо Гандзюк.

• Перед виступом Тимошенко на Контрактовій площі правоохоронці неподалік, біля ресторану "Пузата хата", за їхніми словами, затримали "організовану групу молодиків із закритим обличчям".

• Як пояснив голова поліції Києва Андрій Крищенко, до них надійшло повідомлення, що на місці проведення акції лідерки "Батьківщини" було закладено вибухівку, тому поліція туди вирушила. Також, за його словами, ці люди не змогли пояснити мету свого перебування на місці проведення акції.

• У підсумку усіх затриманих доправили до поліцейського відділу. Правоохоронці зазначили, що у службовому транспорті активісти повикидали зеленку, а вже в управлінні у них вилучили ножі, газові балончики та пістолет.

• За словами товаришів активістів, ті мали з собою плакати із закресленими прізвищами Владислава Мангера та з написами "Хто замовив Катю Гандзюк?" Громадські діячі також додають, що приблизно десятьох з них оточили та затримали без жодних пояснень.

• Після цього розгорілись сутички біля райвідділку поліції, де перебували активісти, але їх за деякий час усе ж відпустили. На місце, зокрема побратими затриманих, аби заступитися за своїх. Крім того, вони вимагали повернути активістам їхні особисті речі, ставши стіною перед входом. Через це поліція застосувала силу проти активістів і навіть почала бити тих, хто лежав на землі. Крім того, один із правоохоронців викрикнув: "Лягай, бандеро!"

• На такі дії силовиків відреагували у Генпрокуратурі. За словами очільника ГПУ після перших повідомлень у соцмережах очолюване ним відомство порушило провадження про перевищення повноважень з боку працівників столичної поліції. Також він додав, що слідчі Державного бюро розслідувань мають дати оцінку насилля щодо учасників контрпікету та щодо подальших дій поліцейських.

• Крім того, увечері 9 лютого після всіх сутичок обурені активісти вирушили до будинку міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Вони палили фаєри та запускали феєрверки. Аваков прокоментував затримання та побиття активістів тільки в соціальних мережах, заступившись за правоохоронців.

Що відомо про справу Катерини Гандзюк? 31 липня у Херсоні її облили сірчаною кислотою, внаслідок чого жінка зазнала опіки тіла та її було прооперовано. 22 серпня голова відомства Сергій Князєв повідомив, що загалом правоохоронці затримали шість осіб, підозрюваних у скоєнні злочину. Четверо із них уже зізнались у причетності до злочину.

4 листопада Катерина Гандзюк померла. Офіційна причина смерті активістки – поліорганна недостатність та хімічні опіки із залученням 39% тіла внаслідок нападу з використанням хімічної речовини. Правоохоронці розслідують цю справу як "закінчене умисне вбивство, скоєне групою осіб з корисливих мотивів з особливою жорстокістю та на замовлення". 7 листопада Катерину Гандзюк поховали у Херсоні.

Опісля активісти та журналісти заявили, що посередником між організатором і виконавцями вбивства Катерини Гандзюк є помічник нардепа від БПП Миколи Паламарчука – Ігор Павловський. За їхніми словами, Павловський нібито передавав гроші "за роботу" підозрюваному у злочині Сергію Торбіну. Згодом як Павловський, так і Паламарчук обинувачення відкинули та запевнили, що до цієї справи не мають жодного стосунку. 12 листопада Павловського було затримано.

3 грудня 2018 року генпрокурор Юрій Луценко заявляв, що слідство встановило усіх замовників і організаторів вбивства Гандзюк. За його словами, мотив цього злочину – активність Гандзюк проти однієї із великих корупційних схем місцевої влади.

4 грудня 2018 року очільник ГПУ зазначив, що правоохоронці заочно оголосили Левіну про підозру у причетності до вбивства Гандзюк. За даними слідства, Левін був важливим елементом підготовки та організації нападу на активістку. Ймовірно, Левін зараз переховується у Домінікані. Його було оголошено у розшук.

Смерть Катерини Гандзюк: дивіться відео