Найважливіші новини України та світу за 3 вересня.

Недоторканність – скасовано

Нардепи під час другого засідання Ради скасували депутатську недоторканність. За зняття недоторканності віддали свій голос 373 депутати. Законопроєкт вже встиг підписати голова Верховної Ради Дмитро Разумков, його направили на підпис президенту Володимиру Зеленському.

Коротко: Зняття депутатської недоторканності: що це означає

Хто голосував проти – читайте тут. Закон про зняття недоторканності з депутатів набере чинності з 1 січня 2020 року.

З нагоди голосування за скасування недоторканності до Ради прийшов президент Володимир Зеленський.

В Україні вже давно існує двигун політичного життя: депутати обіцяють зняти недоторканність, потім провалюють голосування, потім забувають про це. А далі – знову по колу. Проте цьому механізму пора відправитися на звалище історії,
– заявив гарант перед історичним голосуванням нардепів.

Верховна Рада скасувала депутатську недоторканність: дивіться відео

Зі статті 80 Конституції прибрали положення про те, що народні депутати не можуть бути без згоди Верховної Ради притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані, а також про те, що їм гарантується депутатська недоторканність.

Вже з 1 січня 2020 року всі депутати стануть офіційно "доторканними", але можливості для політичних переслідувань через парламентську діяльність будуть зведені до мінімуму. Прийнятий документ передбачає, що депутатів не можна буде посадити за їхні висловлювання, а от за кримінал – без проблем.

7 законопроєктів Зеленського передали до Конституційного суду

Депутати внесли 7 законопроєктів до порядку денного сесії Ради. Тепер відповідні законопроєкти має перевірити Конституційний Суд. Якщо висновок КС буде позитивним, то проєкти внесуть на перше читання.

До речі: Імпічмент президента: Стефанчук розповів, коли у Раду внесуть проєкт закону

Скасування адвокатської монополії

Спершу більшістю голосів Рада включила до порядку денного законопроєкт "Про внесення змін до Конституції України (щодо скасування адвокатської монополії)". "За" проголосували 337 нардепів. Із закону мають виключити уточнення про те, що лише адвокат здійснює представництво іншої особи у суді, а також її захист від кримінального обвинувачення – детальніше читайте тут.

Президенту хочуть дозволити призначати керівників НАБУ та ДБР

Далі нардепи проголосували за включення до порядку денного законопроєкту, що розширює повноваження президента в утворенні незалежних регуляторних органів. Згідно з правками до закону, Зеленський зможе самостійно звільняти та призначати на посади директорів НАБУ і ДБР. За проголосували 282 народних обранців. Що зміниться – за посиланням.

Народ зможе подавати законопроєкти до парламенту

Згодом 338 народних обранців проголосували за внесення до порядку денного сесії Ради проєкту закону щодо законодавчої ініціативи народу України. Ініціатива передбачає те, що український народ зможе подавати власні законопроєкти до парламенту. Хто зараз подає закони – читайте тут.

Читайте також: У сім'ї Юлії Тимошенко сталося горе, – нардеп

Рада збирається збільшити кількість омбудсменів

Потім 298 нардепів більшістю голосів включили до порядку денного сесії Ради проєкт закону, що передбачає збільшення кількості уповноважених з прав людини. Чому депутати так вирішили – за посиланням.

Скорочення кількості нардепів і пропорційні вибори

Депутати внесли у порядок денний також законопроєкт про зменшення кількості народних депутатів та закріплення пропорційної виборчої системи в Україні. За це проголосували 258 парламентарі. Проєкт пропонує зменшити склад народних депутатів України із нинішніх 450 до 300. Про що ще йдеться – читайте детальніше за посиланням.

Цікаво: Чому зменшення кількості депутатів є логічним: пояснює Заліщук

Депутатів будуть звільняти за кнопкодавство та прогули

279 народних депутатів підтримали включення до порядку денного другої сесії проєкту закону про додаткові підстави дострокового припинення повноважень народного депутата. Мета цього закону – забезпечення парламентської дисципліни та удосконалення переліку підстав і механізму дострокового припинення повноважень нардепів. Що передбачає законопроєкт – тут.

Рада хоче створювати допоміжні органи в межах коштів Держбюджету

На завершення 264 нардепів внесли до порядку денного проєкт до закону, який дозволить Верховній Раді створювати допоміжні органи у межах коштів Державного бюджету. Йдеться про створення консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів. Раніше у ВР таких повноважень не було. Детальніше – тут.

Важливо: Сім законопроєктів Зеленського: у Раді озвучили терміни розгляду в КСУ

Лукашенко закрив кордон між Білоруссю та Україною

Президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що закрив "наглухо" кордон з Україною через величезний "потік зброї".

Зверніть увагу: Ситуація у Станиці Луганській: українська сторона завершила демонтаж – свіжі фото

Попри це, він назвав Білорусь спокійною країною. До того ж, Лукашенко додав, що приймав українців із задоволенням і це було "маленькими кроками" у напрямку нормалізації ситуації на Донбасі, де триває війна.

Державна прикордонна служба України вже відреагувала на таку заяву. Прикордонники відзначили, що фіксують зменшення кількості спроб незаконного переміщення зброї на кордоні України з Білоруссю.

Педагогам та науковцям підвищать зарплату

Кабмін опублікував постанову про збільшення розміру зарплати педагогічним, науково-педагогічним та науковим працівникам. Виплати почнуть збільшувати з 2020 року.

До речі: Хто та де в Україні отримує найбільшу зарплату: інфографіка

Загалом до 2023 року розмір окладу працівників найнижчої кваліфікації має становити 4 прожиткові мінімуми, встановлені на цей рік. Зараз прожитковий мінімум в Україні – 1 тисяча 936 гривень. Окрім того, розмір окладу найнижчого за кваліфікацією працівника освітньої сфери має бути на 25% нижчим.

Зарплату освітянам та науковцям будуть збільшувати поетапно до 2023 року:

  • з 1 січня 2020 року найменший оклад освітян має складати 2,5 розміри прожиткового мінімуму;
  • з 1 січня 2021 року – 3 розміри прожиткового мінімуму;
  • з 1 січня 2022 року – 3,5 розміри прожиткового мінімуму;
  • з 1 січня 2023 року – 4 розміри прожиткового мінімуму.

Зверніть увагу: На скільки зросли доходи українців: статистика