Архів
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS СТРІЧКА
      Загальний RSS

      Топ новини

      Відео новини

      Головні новини 10 вересня: Зеленський зустрівся з Коломойським, перші сварка та кнопкодав у Раді

      8948 Читать новость на русском
      Новини України 10 вересня 2019 – новини України і світу
      Головні новини 10 вересня / Колаж 24 каналу

      Верховна Рада ухвалила низку важливих законів, але також відзначилася першою сваркою, блокуванням трибуни, а ще й першим кнопкодавом нового скликання. Президент Зеленський зустрівся з олігархом Коломойським, а також попросив Раду розпустити ЦВК. Відбулася й перша пресконференція Сенцова і Кольченка. Такими були головні новини 10 вересня.

      Найважливіші новини України та світу за вівторок, 10 вересня.

      Зеленський зустрівся з Коломойським

      Президент Володимир Зеленський зустрівся з олігархом та колишнім очільником Дніпропетровської ОДА Ігорем Коломойським. Вони обговорили два важливі для України питання.

      Вам буде цікаво: Конфлікт неминучий, – експерт про стосунки Зеленського з Коломойським

      Зустріч команди глави держави з бізнесменом відбулася 10 вересня в Офісі Президента.

      В Офісі Президента вони обговорили питання ведення бізнесу в Україні. Також ішлося про енергетичну сферу,
      – розповіли у Зеленського.

      Окрім глави держави присутніми були керівник ОП Андрій Богдан, прем'єр Олексій Гончарук, помічник президента Сергій Шефір та міністр енергетики та захисту довкілля Олексій Оржель.

      В ОПУ нагадали, що в червні під час форуму "Діалог бізнесу та влади" Зеленський закликав підприємців допомагати державі розв'язувати соціальні проблеми та інвестувати у відновлення інфраструктури Донбасу, де триває російсько-українська війна. Цілком імовірно, саме ці теми український лідер піднімав і на зустрічі з Коломойським.

      Хто такий Ігор Коломойський: біографія олігарха та одного з найвпливовіших людей України – у матеріалі 24 каналу.

      Що раніше говорив Коломойський про Донбас?Зеленський натякав, що Коломойський буде інвестувати у відновлення Донбасу. Натомість сам олігарх розповів, що не може витрачати понад 20 тисяч фунтів стерлінгів на тиждень, оскільки діє судова заборона. Тому, як каже Коломойський, він може хіба що кіоск пофарбувати на Донбасі.

      Щодо війни на Донбасі, то олігарх заявляв, що її опосередковано підтримують США, адже надають Україні військову техніку, серед якої і протитанкові ракетні комплекси "Джавелін". При цьому він вкотре заявив, що в Україні триває "внутрішній громадянський конфлікт".  Поряд з цим бізнесмен не став заперечувати, що на непідконтрольних Україні територіях перебувають російські військові.

      Зауважимо, що Володимиру Зеленському ще під час передвибрчої кампанії постійно приписували вплив олігарха Ігоря Коломойського. Однак глава держави переконував, що їх пов'язували лише спільні бізнес-інтереси щодо роботи з телеканалом "1+1".

      У команді президента запевняли, що бізнесмен не має важелів впливу на Зеленського. Проте сам Коломойський зізнався, що допомагав йому порадами – і продовжує це робити. 

      Неоднозначним стало і призначення Андрія Богдана головою Офісу Президента (Богдан раніше був адвокатом Коломойського). До речі, саме після перемоги Зеленського на президентських виборах Коломойський повернувся до України. До того він мешкав у Швейцарії та Ізраїлі.

      Перший кнопкодав нової Ради, і одразу зі скандалом

      У Верховній Раді IX скликання на гарячому спіймали першого кнопкодава – ним став позафракційний нардеп і мажоритарник-самовисуванець з Донеччини Олександр Ковальов. Він тиснув кнопку на місці іншого позафракційного мажоритарника з Донецької області – Максима Єфімова.

      Важливо: Вибори у Києві можуть пройти 8 грудня: "Слуга народу" готує законопроєкт

      Єфімов вирішив віддати голос ще й замість колеги на ранковому засіданні 10 вересня під час голосування за президентський законопроєкт про імпічмент. Відео підтверджує – у результатах голосування навпроти прізвища Єфімова зазначено, що він голосував "за".

      Ковальов спочатку спростовував факт кнопкодавства, однак потім, фактично, визнав – порушив Конституцію.

      Там видно, що я кнопку натиснув? Погано, дуже жахливо... Якщо взяти систему зважування гріхів, що порушено за якісь періоди, то нехай це буде найменший гріх, тому що вже порушено більше,
      – пояснив усе він.

      Єфімов, замість якого і проголосував Ковальов, у відповідь на запитання про порушення почав віджартовуватись і попросив дати йому спокій: "Магія була в тому, що я заліз під ручку і натискав на кнопку... Я був під столом і натискав на кнопку. Відчепіться від мене, будь ласка".

      Ковальов тисне на кнопку замість іншого нардепа: відео

      Верховна Рада 3 вересня більшістю голосів підтримала включення до порядку денного другої сесії проєкту закону про додаткові підстави дострокового припинення повноважень народного депутата та направила його до Конституційного суду. Однією із таким підстав і є зафіксований факт кнопкодавства, якщо це доведе суд. 

      Погроза ЗМІ: історія з кнопкодавом мала продовження

      Коли про "подвиг" Ковальова почали повідомляти ЗМІ, депутат підійшов до журналістів руху ЧЕСНО, якій і спіймали його на гарячому. Він почав розпитувати про місце їхнього народження, а потім зробив фото одного з них та надіслав комусь у месенджері. На запитання представника медіа, чи можна це розцінювати як погрозу, депутат відповів, що вони "ще зустрінуться і детально це обговорять".

      Він також записав прізвище та поцікавився, із якого округу журналіст. Ми розцінюємо це як погрозу і готуємо заяву до поліції,
      – йдеться у повідомленні Руху.

      Чим ще "прославився" Олександр Ковальов? Його обрали в 51 окрузі на Донеччині. Більша частина цього округу розташована на окупованій території, тому вибори там відбувались лише на двох дільницях у прифронтовому селищі Зайцеве Бахмутського району. Ковальов переміг, отримавши лише 220 голосів (33%). Це найменша кількість голосів, які отримав мажоритарник-переможць в історії українських виборів.

      За даними "Чесно", у Зайцевому Ковальов удавався до явного "гречкосійства", скориставшись зі скрутного становища мешканців прифронтового селища. Окрім того, ще кандидат Ковальов жорстко критикував українську владу, звинувачуючи її в обстрілах мирного населення Донбасу. У 2014 році він займався вивезенням "беркутівців" з бази у Києві.

      Ще один скандал: перше блокування трибуни у новій Раді

      Під час пленарного засіданні Верховної Ради 10 вересня трапилося перше в історії ВР дев'ятого скликання блокування трибуни. Скандал спровокувала фракція "Європейська Солідарність". Ірина Геращенко під час свого виступу порівняла "Слугу народу" із "зеленими чоловіками", які захопили Крим у 2014. Мовляв, тепер "зелені чоловічки" захоплюють український парламент. Одразу після цього Геращенко відключили мікрофон.

      Читайте також: США можуть долучитися до нормандського формату: що це дасть Україні і Трампу

      Спікер Дмитро Разумков зробив депутатці зауваження: "При всій повазі, не варто порівнювати народних депутатів України з тим, що ми спостерігали у 2014. Це неприпустимо в парламенті нашої держави".

      Після цих слів спікера фракція ЄС, очолювана п'ятим президентом Петром Порошенком, рушила до трибуни та оточила її. З гурту депутатів лунали вигуки "Це її право" і "Це переслідування за політичними мотивами".

      Скандал набирав обертів. Геращенко, коли мікрофон знову увімкнули, заявила: "Ми бачимо, як парламент України перетворюється на парламент АРК Крим". Реагуючи на ці слова, депутати "Слуги народу" почали плескати у долоні – у такий спосіб демонструючи протест.

      Тоді Геращенко попросила Разумкова "заспокоїти свій югенд". Мовляв, "Слузі народу" ніхто "не давав права перекрикувати опозицію".

      Конфлікт спричинив законопроєкт про зміни у Регламенті Верховної Ради з назвою "Про протидію зловживанням прав народних депутатів", який ЄС сприймає як такий, що обмежує права народних депутатів, які перебувають в опозиції. Наприклад, якщо закон вже набув чинності, то скасувати його можна буде лише за ініціативою 150 чи більше народних депутатів (зараз може й один депутат зареєструвати постанову про скасування).

      Одразу після завершення виступу Ірини Геращенко депутати "Євросолідарності" відійшли від трибуни. А Дмитро Разумков підсумував ситуацію такими словами: "Ми зняли недоторканність, але наша політична позиція захищена. Однак неприпустимими є образи у сесійній залі. Як і будь-де в нашій державі. Давайте будемо чемно ставитися до колег, як із більшості, так і з тих, хто в опозиції".

      Дивіться відео першого блокування трибуни у новій Раді (телеканал "Рада"):

      Верховна Рада підтримала низку важливих законопроєктів

      Читайте також: Рада прийняла законопроєкт про захист українців від радіації

      Імпічмент

      Законопроєкт 1012 про імпічмент авторства президента Володимира Зеленського підтримали 245 депутатів Верховної Ради: 244 – з "Слуги народу" та 1 – позафракційний. Не підтримали законопроєкт – 73, ще 55 – утримались. Напередодні у першому читанні законопроєкт підтримали 337 народних обранців.

      Що таке імпічмент?Процедура притягнення до суду вищих посадовців держави. Результат імпічменту – як правило дострокове припинення повноважень президента або іншого посадовця та усунення його з посади.

      Як відбуватиметься імпічмент?

      Згідно з документом, імпічмент буде позасудовим конституційним процесом. Імпічмент може бути застосованим у разі скоєння державної зради або іншого злочину. Імпічмент регулюватиметься Конституцією України, регламентом Ради, цим та іншими законами України.

      Підставою для ініціювання імпічменту є письмове подання нардепів, підписане більшістю Ради. Ці підписи відкликаються. Подання повинне містити правове обґрунтування необхідності створення тимчасової слідчої комісії.

      Порядок оголошення імпічменту президенту України:

      1. подання Верховної Ради про вчинений президентом злочин;
      2. голосування Ради за оголошення початку процедури імпічменту і створення тимчасової комісії (необхідно 300 +1 голос);
      3. формування тимчасової слідчої комісії;
      4. комісія проводить розслідування факту та обставин злочину;
      5. слідча комісія готує і подає до Ради висновки і пропозиції щодо проведеного розслідування;
      6. розгляд Радою висновків комісії за участі президента, голови та суддів КСУ, голів ВСУ та ГПУ і уповноваженої ВРУ з прав людини;
      7. Рада голосує за подання висновків ТСК та результатів обговорення до ВСУ та КСУ (голосування таємне, потрібно 300 +1 голос);
      8. ВСУ та КСУ розглядають подання Верховної Ради;
      9. Рада ухвалює рішення про усунення президента з поста (голосування таємне, потрібно 338 і більше голосів);
      10. президент втрачає повноваження після оголошення про це голови парламенту.

      У разі, якщо Рада не підтримає процедуру імпічменту президента, голова парламенту оголошує про припинення процедури та повноважень тимчасової слідчої комісії, а ще він від імені парламенту просить вибачення у президента.

      Імпічмент президенту
      Як відбувається імпічмент президенту / інфографіка 24 каналу

      Перезавантаженя влади

      Верховна Рада України 10 серпня під час пленарного засідання підтримала проєкт закону 1066 "Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади". "За" проголосували 273 депутати. "Проти" голоси віддали 23 депутати, 38 утрималися, а 45 взагалі не голосували.

      Що саме змінює законопроєкт 1066?

      У пояснювальній записці до законопроєкту мовиться: "Запропоновані зміни стосуються обмеження дії законодавства про працю на державну службу". Тобто, приймати на державну службу чиновників та (що важливіше) звільняти їх буде легше. А мета змін така:

      ► Підвищення відповідальності державних службовців за досягнення результатів своєї діяльності.
      ► Усунення зайвих проміжних органів оскарження (не враховуючи судового).
      ► Запровадження контрактної державної служби.
      ► Делегування повноважень щодо оцінки роботи чиновників Кабінету Міністрів України.

      Детінізація розрахунків

      Верховна Рада України ухвалила у першому читанні та підтримала за основу проєкт закону 1073. Він передбачає зміни до Податкового кодексу щодо детінізації розрахунків у сферах торгівлі та послуг. Зокрема і так званий "кешбек" для громадян: держава повертатиме частину штрафів, знятих з порушників, тим, хто про ці порушення повідомлятиме.

      Крім того, законопроєкт передбачає підвищення штрафів за неоподатковані послуги до рівня 150% від вартості наданих послуг чи проданих товарів. За друге порушення підприємців штрафуватимуть у розмірі 250%. Чинне законодавство передбачає штраф у розмірі 1 гривні за перше таке порушення.

      Ця ініціатива, фактично, є доповненням до законопроєкту №1073, який передбачає запуск роботи в Україні електронних касових апаратів. На думку депутатів, це допоможе вивести торгівлю товарами і послугами з тіні.

      Реформа прокуратури

      Народні депутати підтримали у першому читанні і за основу законопроєкт про реформу органів прокуратури. За це проголосували 287 нардепів. Проти – 32, утримались – 25. Законопроєкт № 1032 вніс до Ради Президент України Володимир Зеленський. 

      Що це означає?

      • Генпрокуратуру мають перейменувати в "Офіс генерального прокурора".
      • Генпрокурор повинен мати вищу юридичну освіту – це вимога.

      Цю норму скасували у 2016 році. Саме тому Юрій Луценко став генпрокурором.

      • Генпрокурор отримує право звільняти прокурорів Офісу генпрокурора та адміністративних посадовців без жодних погоджень з Радою прокурорів. До того це було обов’язковим.
      • У штаті прокуратури з 15 тисяч осіб залишиться 10 тисяч.
      • Військові прокуратури ліквідовуються.
      • Регіональні прокуратури мають стати обласними, місцеві – окружними. Водночас передбачена можливість створення спеціалізованих прокуратур.
      • Прокурори, які хочуть залишитись, повинні пройти атестацію – її проводять спеціальні кадрові комісії. Для Офісу генпрокурора та обласних прокуратур їх створить сам генпрокурор.

      Окрім того, глава держави пропонує зупинити діяльність Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів до 1 січня 2021 року та фактично звільнити чинних членів КДКП.

      На цей час розгляд дисциплінарних справ перекладається на кадрові комісії. Такі комісії будуть діяти в Офісі генпрокурора та обласних прокуратурах – їхні склади також визначатиме генпрокурор.Кадрові комісії забезпечуватимуть і добір нових прокурорів на вакантні посади.

      Скасування "правок Лозового"

      Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт про зміни до Кримінально-процесуального кодексу. Він передбачає скасування так званих "правок Лозового", а також надасть право НАБУ і ДБР самостійно здійснювати прослуховування чиновників.

      Вам буде цікаво: Кого зможуть прослуховувати ДБР і НАБУ та нащо скасовувати "правки Лозового": пояснення нардепа

      Відповідний законопроєкт підтримали 297 депутатів з партій "Слуга народу", "Батьківщина", "Голос" та частина позафракційних.

      Які зміни передбачає законопроєкт?

      • Скасування "правок Лозового". Вони стосувалися строків досудового розслідування, призначення і проведення експертизи, можливості оскаржувати повідомлення про підозру тощо.
      • Національне антикорупційне бюро та Державне бюро розслідувань отримають право самостійно проводити прослуховування під час негласних слідчих та розшукових дій.
      • Із Кримінального процесуального кодексу та закону про статус народного депутата пропонують забрати норми, що забороняють без згоди Верховної Ради здійснювати обшук нардепа, оглядати його особисті речі та багаж, транспорт, житлові і службові приміщення.

      Чому хочуть скасувати "правки Лозового"?Ініціатором змін до Кримінального процесуального кодексу був депутат-радикал Андрій Лозовий. Тому, вони отримали назву "поправки Лозового" і набули чинності 15 березня 2018 року.

      Цими положеннями обмежувалися терміни розслідування злочинів. Зокрема, правоохоронці зобов'язані були встановити причетність підозрюваного до вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину протягом 18 місяців, середньої тяжкості – 12 місяців, а кримінального проступку – 6 місяців. У разі нерозкриття злочину в ці терміни кримінальне провадження треба було закрити.

      Зеленський просить Раду розпустити ЦВК

      Президент України Володимир Зеленський скерував у Верховну Раду подання з вимогою достроково розпустити Центральну виборчу комісію. Причиною такого рішення стала "політична упередженість та недостатня виваженість" комісії та судові позови про неї.

      Читайте також: ЦВК офіційно зареєструвала всіх 424 депутатів Верховної Ради IX скликання: список

      Подання Зеленського з відповідною вимогою передали в апарат Ради для реєстрації 10 вересня. У зверненні гарант наводить кілька доказів неналежної роботи ЦВК. Серед них – рішення комісії про відмову в реєстрації 28 кандидатів у народні депутати.

      Зеленський згадав позицію Центрвиборчкому щодо 169 округу у Харкові, де комісія не реєструвала кандидатом у нардепи від "Слуги народу" Олександра Куницького, який пізніше переміг в Олександра Грановського.

      Ще одною причиною розпуску ЦВК вказана ситуація на 198 виборчому окрузі у місті Сміла Черкаської області. Там Верховний суд 24 серпня скасував протокол комісії про реєстрацію народним депутатом самовисуванця Сергія Рудика. Рішення було ухвалене за позовом кандидатки у депутати за цим округом від "Слуги народу" Наталії Дьяченко.

      29 серпня під час урочистого засідання новообраної Ради Рудик не склав присягу народного депутата і не отримав необхідні документи. Відтак, ЦВК досі не встановила результати парламентських виборів у цьому окрузі.

      Проте, "Дзеркало тижня" пише, що реальна причина розпуску ЦВК інша. Так, Офіс Зеленського нібито не влаштовує контроль над ЦВК, який має п'ятий президент Петро Порошенко та ексдепутат Олександр Грановський.

      За даними низки ЗМІ, колишній нардеп від "Блоку Петра Порошенка" Олександр Грановський живе у громадянському шлюбі з головою Центральної виборчої комісії Тетяною Сліпачук.

      За даними видання, раніше очікувалося, що Зеленський запропонує розпустити ЦВК після проведення Рахунковою палатою аудиту комісії за двома виборчими циклами – президентського і парламентського. Проте, Рахункова палата тільки планує внести аудит використання державних коштів ЦВК у план роботи на 2020 рік. Попри це, розпочати його можливо і до кінця 2019 року.

      Що каже Закон про розпуск ЦВК?Повноваження всього складу Центральної виборчої комісії можуть бути достроково припинені Верховною Радою за вмотивованим поданням Президента України. Для цього необхідні голоси щонайменше 301 народного депутата.

      Перша пресконференція Сенцова і Кольченка

      Двоє звільнених бранців Кремля Олег Сенцов і Олександр Кольченко понад дві години спілкувалися із журналістами на спільній пресконференції. Головні слова звучали кілька разів, і колишні бранці не втомлювалися їх повторювати: вони робитимуть все, аби решту українців, яких незаконно утримують в Росії, в анексованому Криму чи на тимчасово окупованому Донбасі звільнили.

      Про звільнення з полону.

      Сенцов розповів, що напередодні звільнення почувався спокійно. Рівно до того моменту, поки не вийшов із літака. Режисер наголосив: усі 5 років не думати про момент повернення в Україну було неможливо. Він каже: знав – повернення до України колись буде.

      Коли Сенцов дізнався, що інших ув’язнених українців зі списку перевезли до "Лефортово", то ще тиждень був у СІЗО в російському місті Лабитнангі.

      Коли мені сказали із речами на етап, я зрозумів, що це буде обмін… Був цілком спокійний – ніякого хвилювання, очікування,
      – розповів він.

      Сенцов зізнався – до виходу із літака взагалі не нервував, аж поки не обійняв свою дочку. Тоді зрозумів: "Це один із тих небагатьох днів, заради яких варто жити".

      Як ставилися до українців у російських СІЗО.

      Колишні бранці розповіли, що ставлення до них у російських СІЗО було трохи "особливим". Російські тюремники розуміли, що хлопців краще зайвий раз не чіпати.

      Це зумовлено гучністю нашої справи. Щоб запобігти проблемам, співробітники намагались ставитись максимально коректно,
      – наголосив Кольченко.

      Він також зазначив, що "все було по правилах – ні кроку вправо чи вліво". "Трохи особливе" ставлення та чіткість правил підтвердив і Олег Сенцов.

      "До мене не застосовували ніякого фізичного впливу. Спроби психологічного тиску були, але в межах. Вони розуміли, що "цього краще не чіпати, він собі сидить спокійно і все", – сказав Сенцов.

      Про рідний Крим.

      Звільнений з полону режисер вважає, що Володимиру Путіну легше віддати Кремль, аніж повернути анексований Крим.

      "Путін Крим не віддасть", – таку думку я прочитав в одній з газет. Йому простіше віддати Кремль, ніж Крим. Адже це – важливий камінь, на якому будується вся його сьогоднішня політика. Захопленням Криму він підняв свій рейтинг", – сказав Сенцов.

      Сенцов
      Олег Сенцов / Фото Getty images

      Водночас, обидва політв’язні вважають, що півострів все ж буде українським, правда, найімовірніше, після повалення режиму Путіна.

      Дракони теж помирають. Це станеться рано чи пізно і я сподіваюся це побачити. Повернення Криму може відбутися через якусь спецоперацію, яка відсуне Путіна. Ще одним варіантом цього може стати революція,
      – припустив режисер.

      Кольченко ж вважає повернення Криму – предметом дипломатичних домовленостей, яке можливе після повалення режиму Путіна.

      І Сенцов, і Кольченко не можуть навідуватися до Криму поки там перебувають російські окупанти. Втім, щодо повернення жартують: "Щодо Криму… Чи повернемось туди? Хіба на танках!"

      Про Росію.

      Росія зараз користується тим, що в Україні до влади прийшли нові люди. Доказом цьому є поступки, на які йде агресор та звільнення відомих світовій спільноті українських бранців. Так вважають Сенцов і Кольченко.

      "З приходом нової влади у Росії є шанси перевантажити ці відносини. А щодо того, що РФ хоче миру, я скажу:"скільки б вовк не ліз під овечу шкіру, зуби в нього, як і раніше, на місці". Не вірте в це. Я не вірю", – наголосив режисер.

      Він також назвав Росію "імперією, побудованою на брехні". Великою проблемою він вважає не тільки те, що Путін напав на Україну, а й те, що багато росіян його в цьому підтримує.

      "Єдиний спосіб боротьби з брехнею – говорити правду", – наголосив звільнений режисер і подякував усім журналістам за те, що провадять цю боротьбу.

      Про "збочення".

      Сумною розвагою у російській в’язниці для Кольченка і Сенцова стала кремлівська пропаганда.

      "Коли я дивився телебачення, то одночасно було весело, смішно і сумно. Бо люди сидять, дивляться телевізор і з серйозними обличчями сприймають це близько до серця", – сказав Кольченко.

      Олександр Кольченко
      Олександр Кольченко/ фото Getty images

      Олег Сенцов абсолютно підтримав Олександра Кольченка. Він додав, що у вихідні дні любив дивитися пропагандиста Дмитра Кисельова.

      Розваг у в’язниці мало: цирку немає, театру немає, а тут все показують. Це дуже весело. Звичайно, що вірити йому неможливо. Ким треба бути, щоб йому вірити,
      – зауважив Сенцов.

      Ексбранець Кремля наголосив, що програми з Дмитром Кисельовим – це трохи збочене задоволення, але у в’язниці і справді мало розваг.

      Про здоров’я.

      Звільнені українці повідомили, що наразі проблем зі здоров'ям у них немає. Втім, медичне обстеження вони все ще проходять у лікарні "Феофанія".

      Читайте також: 4 фільми, які вразили Олега Сенцова за останніх п'ять років

      "Я добре себе почуваю. Наразі тривожних новин немає", – розповів Кольченко.

      Олег Сенцов на запитання про стан свого здоров'я відповів коротко: "Я здоровий".

      Окрім цього, український режисер розповів, що він завжди займався спортом – і на волі, і в тюрмі. А в останній рік активно відновлювався після голодування. Попри це режисер зауважив, що у травні 2019 року хотів оголосити друге голодування. Про це знав лише його адвокат.

      Сенцов і Кольченко
      Олег Сенцов і Олександр Кольченко/ фото Лізи Герасим'юк, 24 канал

      "Я до цього готувався. До попереднього я готувався мінімізувавши свою форму, тобто зайшов з найнижчої ваги, щоб було легше перенести. А цього разу я хотів навпаки набрати максимальну вагу", – сказав бранець Кремля.

      Втім, коли він почув, що почалися переговори і якісь перші зрушення, то вирішив зачекати зі своєю ідеєю.

      Про кіно.

      Олег Сенцов зізнався, що ще під час ув'язнення попросив друзів передати йому записи фільмів, які вони рекомендували б для перегляду. Політичний в'язень отримав 20 кінострічок, однак наразі їх так і не переглянув.

      А от Олександр Кольченко додав, що багато чув про новий фільм Квентіна Тарантіно "Одного разу в Голлівуді", який він перегляне при нагоді.

      І про майбутнє.

      Сенцов поки буде жити у Києві з дочкою. Його мама та син приїхали також до столиці на деякий час, але син з колишньою дружиною повернеться в анексований Крим.

      Плани на майбутнє він описав так: "збираюся займатися двома найпрекраснішими заняттями у світі – знімати кіно і жити".

      Олександр Кольченко теж поки збирається жити у Києві.

      Обидва запевнили, що збираються зробити все можливе зі свого боку, аби звільнити решту українських політв’язнів з російського полону.

      Пресконференція Сенцова і Кольченка: відео

      Ще серед приємного: 24 канал – найпопулярніший сайт з новинами в Україні: дані за серпень 2019

      Джерело: 24 канал
      powered by lun.ua
      Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
      Коментарі
      Більше новин

      Читай новини навіть без інтернету

      Завантажити

      Читай новини навіть без інтернету

      Залиште відгук