Архів
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS СТРІЧКА
      Загальний RSS

      Топ новини

      Відео новини

      Головні новини 21 січня: пожежа на суднах біля Керченської протоки, дебати у ПАРЄ щодо Азову

      Головні новини 21 січня в Україні та світі: трагедія поблизу Керченської протоки, дебати у ПАРЄ щодо агресії Кремля на Азові / Колаж 24 канал

      Поблизу Керченської протоки загорілися два судна, що йшли під прапором Танзанії. Бюро Парламентської асамблеї Ради Європи більшістю голосів схвалило рішення про дебати із ухваленням резолюції щодо наслідків агресії Кремля проти України. В Одесі поряд з рестораном "Арт-Шат" пролунав вибух: це могла бути імітація замаху на відомого забудовника. Такими були головні новини 21 січня в Україні та світі.

      Смертельна пожежа суден біля Керченської протоки

      Увечері 21 січня поблизу Керченської протоки загорілися два судна "Канді" та "Маестро", що йшли під прапором Танзанії. До рятувальної операції у РФ залучили 10 кораблів. На борту "Канді" перебували 17 осіб, з них 9 – громадяни Туреччини, 8 – громадяни Індії, а на борту "Маестро" – 14 осіб, зокрема 7 громадян Туреччини і 7 громадян Індії.

      Читайте також: Наруга над розп'яттям в Умані: місцева прокуратура оголосила підозру двом громадянам США

      Пожежа на суднах поблизу Керченської протоки: дивіться відео 

      Ми отримали інформацію, що на одному з двох суден, що розташовувались поруч, мабуть, йшла перевалка палива, стався хлопок зі спалахом. Спочатку пожежу помітили на одному судні, а потім вогонь перекинувся на інше,
      – зазначили у Росморрічфлоті.

      За останньою інформацією, внаслідок інциденту загинули щонайменше 10 осіб, натомість 14 моряків вдалося врятувати. Доля семи людей залишається невідомою.

      Керченська протока, пожежа, Танзанія, Крим, судна, кораблі
      Судна, що загорілися біля Керченської протоки, йшли під прапором Танзанії

      Як пишуть російські ЗМІ, причиною трагедії могло стати порушення техніки безпеки під час передачі палива з одного судна на інше.

      Визначальні для України дебати в ПАРЄ

      Керівний орган (Бюро) Парламентської асамблеї Ради Європи вирішив 24 січня провести дебати щодо агресії Кремля на Азові. Також під час заходу буде ухвалено відповідну резолюцію, яка матиме назву "Зростання напруження навколо Азову та Керченської протоки і загрози для європейської безпеки".

      Читайте також: ПАРЄ зменшила для українців кількість місць у комітеті, який працює над зняттям санкцій з РФ

      Відомо, що засідання Бюро відбувалося у закритому режимі. Проте за даними його учасників, переважна більшість депутатів підтримали винесення питання у зал у форматі "термінових дебатів", що передбачає ухвалення резолюції.

      Остаточне ж рішення про "термінові дебати" має ухвалити сесійна зала, та зазвичай її затвердження є формальним.

      За словами голови правління Центру соціологічних і політологічних досліджень "Соціовимір" Сергія Тарана, дебати в ПАРЄ щодо кризи в Азовському морі не означають, що все вирішиться швидко

      В України небагато інструментів для впливу на ситуацію із захопленням Росією наших кораблів і моряків у Керченській протоці. Один з них – дипломатія. З її допомогою ми можемо переконувати світову спільноту про продовження санкцій проти Росії, навіть якщо ці санкції не вигідні самому Заходу. У питанні Керченської протоки – так само, оскільки Росія порушила всі можливі норми міжнародного права,
      – зазначив експерт у коментарі 24 каналу. 

      Водночас він зауважив, що західні лідери в цьому питанні проявляють спільну позицію, тому цілком реально, що відбудеться посилення антиросійських санкцій.

      "Слухання в ПАРЄ не означають, що проблема в Азовському морі вирішиться. Це спосіб просування нашої позиції. Ми – не наодинці в боротьбі з Росією. Загалом є дипломатична блокада проти Росії. Це і заяви Трампа про неможливість зустрічі з Путіним, імовірність економічних санкцій проти російських кораблів. Це задача-максимум. Але, коли про це говорять західні лідери, то є перспектива, що санкції посилять. Плюс збільшення США військової допомоги Україні. Кремль відреагує, особливо у випадку, якщо російські кораблі потраплять під санкції і РФ почне втрачати гроші", – переконує Таран. 

      Що таке ПАРЄ? Це один із двох головних статутних органів Ради Європи. До його складу входять представники парламентів усіх держав-членів. ПАРЄ є найстарішим в Європі органом міжпарламентської співпраці. Асамблея приймає резолюції та рекомендації на основі доповідей, що їх готують депутати. Серед важливих повноважень – вибори Генерального секретаря Ради Європи та його заступника, суддів Європейського суду з прав людини, прийняття висновків щодо кандидатур нових держав-членів, моніторинг виконання ними зобов'язань, взятих при вступі.

      Читайте також: Росія розглядає можливість виходу з Ради Європи, – МЗС РФ

      Резонасний вибух у Одесі

      Удень 21 січня в Одесі у Ванному провулку поблизу ресторану "Арт-Шат" пролунав вибух, внаслідок чого один чоловік постраждав, проте від подальшої госпіталізації відмовився.

      За інформацією місцевого видання "Думская", це могла бути імітація замаху на відомого одеського забудовника Олега Невзорова, який власне проходив повз заклад зі своїм знайомим.

      Як розповів начальник поліції Одещини Дмитро Головін, за попередніми даними, спрацював пристрій, потужність якого становить близько 200 грамів у тротиловому еквіваленті.

      Вибух, Одеса, ресторан, Арт-Шат, Невзоров
      Місце вибуху в Одесі 

      За його словами, заряджено вибухівку було або піротехнічною сумішшю, або порохом. Водночас вибух було здійснено радіокерованим пристроєм без вражаючого елементу.

      Крім того, головний правоохоронець Одещини зауважив, що правоохоронці мають кілька робочих версій щодо вибуху.

      "Одна з версій є пов’язаною зі справою житлового комплексу "Золотий берег" – відомого у місті довгобуду, на проблемі якого неодноразово наголошували громадські активісти", – констатував керівник ГУ НП у Одеській області.

      Читайте також: Мей у парламенті виголосила промову щодо Brexit: основні тези

      Річниця оборони Донецького аеропорту 

      21 січня в Україні відзначили четверту річницю виходу оборонців з Донецького аеропорту. Також відбулося вшановання пам'яті "кіборгів" – військових і добровольців, які загинули під час захисту стратегічно важливої споруди.

      Зауважимо, що героїчна та кривава оборона тривала 242 дні. Російсько-терористичні війська рекордно довго не могли вибити звідти українську армію, застосовуючи всю наявну зброю.

      Річниця виходу "кіборгів" з Донецького аеропорту: історія героїчної оборони

      Що відомо про бої за Донецький аеропорт? Вони тривали з вересня 2014 року до 21 січня 2015 року та стали одними з найзапекліших на сході України. Бої розгорнулися між українськими військами, бійцями-добровольцями з однієї сторони та силами проросійських збройних угруповань з іншої. 18-21 січня 2015 року внаслідок підриву терміналу аеропорту загинули 58 захисників України. 21 січня було ухвалено рішення відвести українських бійців з нового терміналу, оскільки цей об'єкт було повністю зруйновано та він був не придатним для оборони.

      Оборона терміналів аеропорту тривала 242 дні. Бої за Донецький аеропорт стали символом незламності та бойового духу українського війська, а захисники терміналів отримали прізвисько "кіборги".

      "Кіборгам" присвячується 

      powered by lun.ua
      Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
      Коментарі
      Більше новин

      Читай новини навіть без інтернету

      Завантажити

      Читай новини навіть без інтернету

      Залиште відгук