Ця кількість голосів – мінімальний поріг, необхідний задля того, аби увімкнути зелене світло документу, до якого внесено безпрецедентну кількість правок – 4400.
Читайте також: Вибори президента України-2019: хто піде та які у них шанси
Дуже показовий нюанс, який демонструє цинізм сучасної української політики: без підтримки опозиційних фракцій законопроект не був би схвалений взагалі, оскільки пропрезидентська фракція БПП усіляко саботувала цей процес. І це попри те, що саме Президент Порошенко, коли ще був кандидатом на головний пост у країні, бив себе у груди, обіцяючи усіляко сприяти якнайшвидшому ухваленню нового кодексу, що кардинально змінить правила перегонів та дозволить якщо не викорінити, то принаймні мінімізувати рівень політичної корупції.
Головні дати виборчого процесу-2019 в Україні: інфографіка
Схожі заяви на позачергових виборах у 2006 році озвучували чи не всі політичні сили у Верховній Раді. Чому ж виборчий віз (а кодекс схвалено лише у першому читанні) рухається зі страшенним скрипом, якщо не сказати, що він застряг у багнюці?
Новий закон про вибори: ухвалять чи ні
Перед тим, як спробувати дати відповідь на це запитання, зауважимо, що станом на листопад минулого року, допоки у заклопотаних іншими справами нардепів до виборчого кодексу ніяк не доходили руки, проект закону чекав вирішення своєї долі понад два роки (!). Наразі спеціально створена в парламенті робоча група, до якої увійшли не лише представники парламентських фракцій, а й громадські діячі, розглянула лише половину запропонованих поправок.
Читайте також: Які методи використовують політики для маніпуляції на виборах
Для розгляду цього законопроекту у другому читанні немає ніякої скороченої процедури. Інакше кажучи, кожна поправка буде розглядатися індивідуально. Це стосується навіть тих поправок, які робоча група рекомендувала відхилити. Тобто, парламентарям навіть за великого бажання доведеться добряче попітніти, а в них зараз є набагато важливіші справи. Ні, йдеться не про болючі соціальні питання абощо. Не секрет, що де-факто виборча кампанія вже стартувала, і думки депутатів зосереджені на особистому політичному майбутньому, а не на таких "дрібницях", як військові дії на Сході країни, тотальне зубожіння українців, масовий виїзд наших співвітчизників за кордон... Словом, цей, м'яко кажучи, тривожний список можна продовжувати і продовжувати.
Не потрібно бути провидцем, щоб спрогнозувати: наступні вибори, ймовірніше за все, проходитимуть за старими правилами, а це означає, що якість нашого парламенту, від якого прямо і опосередковано залежить і добробут людей, не зміниться на краще,
– коментує політолог Олексій Павелко.
Загалом, на думку експертів, ключовим каменем спотикання на шляху схвалення нового виборчого кодексу є те, що затверджений у першому читанні документ передбачає норму, якою пропонується відправити на смітник історії мажоритарну складову. Саме горезвісна "мажоритарка" є джерелом тотальної політичної корупції, метастазами якої пронизані буквально всі сфери життя, констатують профільні фахівці.
Кому і чому нове виборче законодавство як кістка в горлі
Новий виборчий кодекс передбачає скасування мажоритарної складової та перехід до голосування за відкритими регіональними списками. За таких умов виборець голосуватиме не за саму партію "оптом", а й за окремих її представників у списку.
Таким чином перемагають не ті "списковики", які були вписані на найперші місця, а кандидати в депутати відповідно до їхнього рейтингу і популярності у виборців. За таких умов голова партії не може вплинути на місце кандидата у списку, та й продаж місць у них стане абсолютно безглуздим. Лідер партії також балотується на одному з виборчих округів, тобто надалі підтверджує свій авторитет і здатність принести максимальну кількість голосів членів партії, яка його обрала своїм керманичем.
Читайте також: Вибори президента: як дізнатися все про кандидатів
Очевидно, що така формула абсолютно невигідна представникам "Народного фронту" та БПП і відповідь на питання "чому?" лежить на поверхні. Електоральні показники цих політичних сил залишають бажати кращого, тому переважна більшість "фронтовиків" та Блоку Петра Порошенка виношують плани зайти у парламент наступного скликання саме завдяки балотуванню у мажоритарних округах, бо мало кому хочеться стати пасажиром владного "Титаніка". Аби не залишитися біля розбитого владного корита, представники парламентської більшості (сумнівної з точки зору закону) усіляко блокують робочу групу, місія якої – розглядати новий виборчий кодекс.
Не буду лукавити: засідання робочої групи нагадують гру в наперстки і це дуже прикро, бо за таких підходів Україна ще довго буде перебувати в політичному болоті, а українців будуть визнавати найбіднішою нацією серед європейських держав,
– коментує ситуацію "off record" нардеп від БПП.
Вибори президента: що може змінитись
Принагідно зазначимо, що новий кодекс передбачає ще одну новацію, яка є вельми показовим штрихом до загальної картини, що стосується вже виборів гаранта Конституції. Зокрема, традиційну процедуру збору підписів громадян на підтримку кандидатів у президенти пропонується замінити збором підписів осіб, які мають представницький мандат. Тобто, для того, аби стати претендентом у президенти, потрібно зібрати не менше 300 підписів, але непересічних громадян, а депутатів Верховної Ради і депутатів місцевих рад у не менш як двох третинах регіонів України.
Чи можна в таких умовах говорити про рівноцінну конкуренцію під час виборів? Приміром, опозиційні наразі політичні сили, які мають досить серйозну підтримку в регіонах, можуть зібрати необхідну кількість голосів, а яким чином вони заручаться підтримкою конституційної більшості у ВР? Це – з одного боку. З іншого, в руках у чинної влади є козир – сумнозвісний адміністративний ресурс, і потрібно бути наївним, щоб повірити в те, що вона не витягне його з кишені у потрібний момент.
Що не так із прохідним бар'єром
Але повернімося до парламентських виборів. Ще одним спірним пунктом нового виборчого кодексу є прохідний бар'єр для партій, який наразі складає 5%. В кодекс заклали показник у 4%. Цей поріг на тлі стрімкого падіння рейтингу провладних політичних сил цілком може здолати нинішня опозиція, представлена різноманітними політсилами з абсолютно полярними ідеологічними поглядами. Це чудово розуміють у владних кабінетах, а кому, запитується, хочеться мати у майбутньому парламенті "неслухняних" депутатів?
Читайте також: "Покращення" процедури прописки: реформа чи порушення прав людини?
Хочеш у парламент – шукай 2 мільйони
Ще одне "ноу-хау": до виборів пропонується допускати лише ті партії, які внесуть заставу у 2 мільйони гривень. Якщо за партію віддадуть свої голоси хоча б 2% виборців, гроші повернуть. Ні? В такому разі гроші залишаться у ЦВК.
Яким чином діяти в умовах, коли за схвалений у першому читанні виборчий кодекс у парламенті не знаходиться необхідної кількості голосів? Головна ідея – схвалити окремий закон, спеціально під вибори-2019. Здавалося б – сідайте і домовляйтеся, було б бажання, але ні... І це за умови, що вибір є, оскільки у Верховній Раді сьогодні зареєстровано сім відповідних законопроектів.
Що пропонують нардепи
Так, до прикладу, "фронтовик" Леонід Ємець пропонує пропорційну систему з відкритими списками, в яких буде враховуватися не тільки підтримка кандидата виборцями, а й порядковий номер кандидата у списку.
Екс-голова Комітету виборців України, нардеп від РПЛ Ігор Попов у співавторстві з Сергієм Лещенком та Віктором Чумаком пропонують проводити парламентські вибори 2019 року за пропорційною системою, без мажоритарки, за відкритими списками.
Проект групи депутатів від "Батьківщини" пропонує пропорційну систему для партій, п'ятивідсотковий прохідний бар'єр, закріплення по 5 кандидатів від партії для кожного регіону.
Документ від "Самопомочі" передбачає пропорційну систему для партій, але не тільки у загальнодержавному окрузі, а й у регіональних виборчих списках.
Колишній "регіонал" Євген Мураєв пропонує зберегти змішану систему виборів, за умов якої дозволити брати участь як партіям, так і блокам, а на пропорційній основі зробити відкриті списки і закріпити кандидатів по регіональних округах.
Нардеп Сергій Каплін у своєму законопроекті також пропонує пропорційну систему з дозволом балотуватися не тільки політичним партіям, а й блокам.
Спільний проект авторства низки депутатів від БПП і мажоритарників пропонує проводити вибори цілком за мажоритарною системою.
Замість висновків
Потрібно бути наївним, аби повірити в те, що хоча б якийсь із вищеперелічених документів буде ухвалений найближчим часом, оскільки в них містяться норми, задля схвалення яких потрібно сідати і домовлятися, а це в нинішніх умовах схоже на фантастику. І цей "фантастичний серіал", судячи з усього, дуже імпонує народним обранцям, які з різних причин постійно вмикають кнопку pause та прекрасно розуміють, що затягуючи з розглядом цього питання, Україна втрачає дорогоцінний час, а разом із ним – втілення якісних змін не на словах, ціну яким ми чудово знаємо...
Читайте також: Експерт розповів, як завдяки спрощеній "прописці" можуть відбуватися маніпуляції на виборах