24 канал поспілкувався з експертами та народними обранцями, аби з'ясувати, чи справді українці отримали шанс на відновлення справедливості та що потрібно, аби це таки відбулося.
Важливо Довіра втрачена: Зеленський ініціював ліквідацію Окружного адмінсуду Києва
Однозначно – перемога, але є кілька "але"
Виконавча директорка Фундації DEJURE Ірина Шиба назвала ініціативу президента невеликою перемогою. Проте для того, аби робити конкретніші висновки, потрібно побачити повний текст законопроєкту. Треба чітко розуміти, якою саме буде процедура ліквідації Окружного адмінсуду Києва та що буде з його суддями. "Якщо їх просто переведуть в інші суди, Павло Вовк, думаю, має достатньо досвіду, аби захопити владу у будь-якому", – зазначила експертка.
Крім цього, важливо розуміти й подальшу долю справ, які розглядав цей суд. Адже сила, яку здобув Вовк, пов'язана саме з виключними повноваженнями ОАСК та можливістю переглядати та фактично зупиняти рішення центральних органів виконавчої влади.
Якими гучними рішеннями відзначився ОАСК?
Саме судді ОАСК повернули проспекту Степана Бандери у Києві його попередню назву – Московський, скасували постанову про нову редакцію українського правопису, визнали незаконною націоналізацію "Приватбанку", призупинили перейменування Української православної церкви Московського патріархату.Керівника суду Павла Вовка та інших суддів підозрюють у спробі узурпації влади. Аудіозаписи, які про це свідчать, НАБУ оприлюднило ще у 2019 році. Втім, це не завадило ОАСК продовжувати вершити "кривосуддя".
Шиба припустила, що справи ОАСК можуть передати, наприклад, у Касаційний адміністративний суд у складі Верховного суду. Проте до доброчесності тамтешніх суддів також є значні зауваження. Адже з моменту створення вони ухвалювали як продуктивні рішення, наприклад – про недопуск кандидатів певних до виборів, так і негативні.
"Надзвичайно важливо, аби цей законопроєкт був поданий у нормальній редакції. Аби Рада ухвалила його невідкладно, аби суддів розпустили одразу, а не щоб звільнення тягнулося роками", – наголосила експертка.
Вона звернула увагу й на те, що в Україні досі існує не один, а аж два Верховних суди. "Інституція і спеціалізовані суди не ліквідовані. Ці люди 2 роки залишаються на посадах, хоча не розглядають справи, але отримують гонорари", – пояснила вона.
Водночас юристка Анна Маляр, голова Центру правових та кримінологічних досліджень, пояснила, що законопроєкт про ліквідацію ОАСК – лише точковий вплив на одну з ділянок судової влади. Передбачити, як це позначиться у цілому на діяльності судочинства, та які будуть результати, досить складно. Адже досвід реформування українських судів є переважно негативний за своїми наслідками.
Важливо не просто ліквідувати суд, а й звільнити суддів
Шиба зауважила, що ледь не кожен український президент брався за процедури щодо реформування судів. Своїми указами вони створювали або реорганізовували судові установи, але про Окружний адмінсуд "забували".
ОАСК постійно випадав з цих указів в останній момент. Тому що президенти, ймовірно, домовлялися про співпрацю в обмін на якісь політичні гарантії,
– пояснила вона.
Натомість цього разу є окремий законопроєкт, націлений саме на Окружний адміністративний суд Києва. Шиба переконана, що враховуючи токсичність його керівника, навіть серед кримінальних спільнот та корупціонерів, рятувати Павла Вовка, скоріш за все, не буде ніхто. Водночас правнича та суддівська спільноти будуть відмежовувати себе від скандального колеги.
До теми Депутати блокуватимуть законопроєкт Зеленського про ліквідацію ОАСК, – юристка
Про це свідчить щонайменше реакція Верховного суду на плівки, оприлюднені НАБУ. У 2020 році там зробили публічну заяву, у якій засудили поведінку Павла Вовка. Це при тому, що критика одних суддів іншими – в українській судовій системі явище вкрай незвичне. Переважно вони навпаки схильні захищати один одного.
"Я впевнена, що цього разу до ліквідації дійде. Але важливо, як саме вона відбудеться. Важливо, аби суддів звільнили також з посад, а не просто перевели в інші установи. Але для цього потрібні будуть, звичайно, окремі законопроєкти та процедури", – пояснила Шиба. Й додала, що більшість суддів ОАСК не пройшли кваліфікаційного оцінювання. Тобто їх мали б звільнити через те, що вони не відповідають вимогам доброчесності та професійності. До того ж, чимало з них фігурують у різних кримінальних справах, тож важливо притягнути їх до відповідальності.
Що про долю суддів кажуть у Зеленського
Федір Веніславський, представник президента у КСУ, зауважив, скоріш за все, мовитиметься про переведення суддів ОАСК до іншої судової установи. "Скоріш за все, це буде окружний суд, юрисдикція якого поширюється на Київську область. Фактично його юрисдикція поширюватиметься й на Київ, тобто залишиться один суд. Якщо судді не погодяться на переведення, це є підставою для їхнього звільнення", – сказав він.
У Зеленського прокоментували законопроєкт щодо ОАСК: відео 24 каналу
Чому за ОАСК взялися саме зараз
На думку Шиби, останньою краплею, яка переконала українську владу серйозно взятися за питання ОАСК, були нещодавні обшуки НАБУ. Саме тоді на отриманні хабаря, який за версією слідства, передбачався саме Павлу Вовку, спіймали його рідного брата – Юрія Зонтова.
На те, що Зеленський вніс законопроєкт щодо Окружного адмінсуду саме після чергового скандалу, звернув увагу й Михайло Жернаков, голова правління Фундації DEJURE. За його словами, Вовк став надто токсичним для Офісу Президента й почав виділятися навіть на тлі досить складної корупційної ситуації в Україні.
"Така інформація з'явилася ще напередодні, проте не від імені самого Вовка. Про це писали неофіційні особи, наближені до голови ОАСК. Вони почали ображати президента почали й стало зрозуміло, що у них не такі вже й добрі стосунки, як були раніше. Власне, це й вилилося у законопроєкт щодо ліквідації ОАСК", – пояснив експерт.
Цікаво Невловимий і недоторканий: що відомо про скандального суддю Павла Вовка
Жернаков, як і Шиба, наголосив, що сам крок президента є правильним та потужним. Проте однозначно варто ознайомитися безпосередньо з текстом законопроєкту та проаналізувати документ. Водночас вже сам факт, що Зеленський пропонує ліквідувати ОАСК, а не забрати у нього, наприклад, 1% повноважень "для галочки", заслуговує на підтримку.
Врешті, за словами Веніславського відповідний законопроєкт готували заздалегідь, тобто це не "пожежний варіант". Раніше президент ініціював законопроєкт щодо зменшення юрисдикції ОАСК шляхом передачі частини повноважень Верховному Суду. Проте останні події змусили главу держави діяти радикальніше.
Скандальні судді чинитимуть опір
Голова правління Фундації DEJURE зауважив, що судді ОАСК – не з тих, хто будуть мовчки сидіти, склавши руки, й чекати, поки їх ліквідують або й посадять згодом у в'язницю. Немає жодних сумнівів, що вони чинитимуть опір. "Це не буде легко. Вони вставлятимуть палки в колеса, залучатимуть усі свої зв'язки, зокрема – Вищу раду правосуддя", – пояснив він.
Водночас питання полягає у тому, чи не стане ініціатива щодо ліквідації суду черговою кісткою для суспільства, й чи не ховатиметься за всім цим ще один "договорняк" зі скандальними суддями. Має значення також і те, наскільки юридично грамотно все буде зроблено..
Що ще кажуть у Зеленського
Радник керівника ОП Михайло Подоляк підкреслив, що у суддів ОАСК була можливість хоча б спробувати відновити довіру суспільства і перестати генерувати деструктив для держави. Проте цього так і не зробили.
ОАСК став символом того, яким точно не повинен бути суд у країні, де діє верховенство права. А вже після недавніх слідчих дій НАБУ закінчення історії цього суду стало цілком ясним,
– наголосив він.
Й запевнив, що як би хто не пручався у судовій системі, як би не намагався маніпулювати своїм суспільним становищем і статусом, повного її оновлення не уникнути.
Терміни розгляду законопроєкту
"Слуга народу" Данило Гетманцев зазначив, що Зеленський вже відзначив законопроєкт як невідкладний. Тепер потрібно, аби депутати на засіданні підтвердили це рішення своїм голосування.
Після цього народні обранці мають визначити скорочені терміни для його розгляду. Мовиться про 7 днів на подачу альтернативних законопроєктів та ще 7 днів на подачу правок та пропозицій після першого читання.