Хоча, чому "невідомий"? Ніхто не робить таємниці, що нападником вважається Росія.
Читайте також: "Вони можуть вразити будь-яку столицю Європи": у США попередили про загрозу російського флоту
Чому, власне, Альянсові знадобилися такі великі маневри? Адже вже більш, ніж тридцять років поспіль він не проводив подібних навчань, з великою часткою правоти вважаючи, що "воюють не числом, а умінням" і грандіозні маневри просто не є дуже ефективними. Проте, цього разу мета в навчань із назвою "Trident Junction" (або ж – "Основа тризубця") – скоріш, політична, ніж військова.
Вона полягає в тому, аби дати Росії чіткий сигнал: війська Альянсу готові дати відсіч в тому випадку, якщо Путінові закортить, наприклад, погратися в "гібридну війну" не лише на українській території, а й на території однієї чи кількох країн, які входять до НАТО. Таких, які будуть розцінені Кремлем, як слабкі та "дозрілі" для військової анексії під виглядом чергового "референдуму" чи, скажімо, "громадянської війни". Вірогідність подібного нападу є дуже високою, причому, слід визнати – не лише з вини Москви, а ще й з вини самого Альянсу.
Напад Росії на Україну продемонстрував, що ні європейські країни НАТО, ані "перші серед рівних", США, не збираються насправді воювати, які б меморандуми вони не підписували та які б гарантії не видавали. Можливо, раніш вважалося, що під загрозою російського нападу опинилися лише держави, які не входять до Альянсу, перед якими в НАТО нема, так би мовити, "внутрішніх" обов’язків – але після сумнозвісної заяви американського президента про те, що він "не збирається встрягати в Третю Світову війну за якісь маленькі, войовничі країни, бодай би вони були членами НАТО", смердючий подих русського ведмедя раптом до болю пекуче відчули й інші країни Північноатлантичного Альянсу – насамперед, східноєвропейські держави: країни Балтики, Польща, Чехія, Словаччина та інші.
Відчули ще й тому, що останнім часом з’ясувалося, що армії європейських країн-членів НАТО зовсім не є такими вже бездоганно готовими до бою, як це завжди вважалося. Загалом, наразі найбоєготовнішими на Старому континенті є армії Франції та Великої Британії, та й те – скоріш, через наявність в цих держав ядерної зброї, а не через добрий стан "конвенційних" військ.
Армії Франції та Великобританії є найбоєготовнішими у Європі
Таким чином, "Trident Juncture" є нічим іншим, як спробою продемонструвати напасникові: тебе готові гідно зустріти, що б ти там собі не навигадував. Про це заявив і Генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг: Цими маневрами ми відкрито показуємо, що є готовими до захисту будь-якого члена Альянсу проти будь-якої загрози".
Читайте також: "Це дуже чіткий сигнал агресору": відома мета найбільших навчань в історії НАТО
"П’ята колона" Кремля
Але чи так це насправді? Захоплення Криму, вторгнення на український Схід недвозначно показали, що росіяни не зупиняються перед порушенням будь-яких міжнародних законів та домовленостей, якщо вважають, що це їм зійде з рук. Російську агресію зупинили не західні переговірники, не велемудрі миротворці й навіть не поспіхом ухвалені санкції – аби вони подіяли, мав минути досить довгий час і, як пам’ятають українці, багато любих та ввічливих західних партнерів відкрито готувались до моменту, коли путінське кодло поглине Україну, створивши "довершені факти", аби хутенько ці санкції скасувати. Але не так сталося, як гадалося: ситуацію (не лише для України, а й принаймні для Східної Європи) врятувала відроджена буквально на рівному місці, ніби Фенікс із попелу, українська армія. Саме вона кров’ю та вогнем, жертвами та власним тілом зупинила ворога – не перемогла, але змусила його застрягти на місці.
Цю заслугу українців не визнають сьогодні офіційно ні в НАТО, ані в ЄС, але принаймні деякі з членів Альянсу зробили свої висновки. Поляки, литовці, латвійці та естонці тепер офіційно виходять з того, що їм напряму загрожує російський напад. В той же самий час Німеччина та інші провідні країни НАТО демонструють таку собі спокійну розслабленість: вони вважають, що нема жодної вказівки на те, що Росія планує напад бодай на одну з країн НАТО. Але все ж таки, мовляв, про всяк випадок, звичайно, слід трохи підтягнутися, слід побільше навчати війська та побільше витрачати грошей на їх озброєння та вишкіл. Зрештою, це, окрім всього іншого, вигідно з економічної точки зору.
Звичайно, що з російського боку звучать сьогодні заяви про провокації та про те, що маневри НАТО – це погано, негречно й взагалі – неприпустимо. Про власні роздуті навчання, які щойно відбулися на Далекому Сході, російські представники вже просто не згадують: що дозволено Кремлю, те не дозволене більш нікому.
Українська армія відродилась, ніби Фенікс, з попелу/Фото: 24 Канал
Але й в межах самого Альянсу звучать голоси, які піддають військові вправи НАТО критиці. Скажімо, лідер фракції "лівих" німецького Бундестагу, Дітмар Бартш, заявив у інтерв’ю газеті Neue Osnabrücker Zeitung буквально таке:
Це просто смішно й небезпечно, це явна провокація проти Росії – починати в Норвегії найбільші маневри НАТО за останні 30 років у сьогоднішньому напруженому кліматі.
Він вважає, що загроза війни йде не з боку Росії, а з боку самого НАТО: "Президент США погрожує Росії та Китаю гонкою ядерних озброєнь та виходить з договорів про роззброєння. Божевільня!"
Ну, від німецьких "лівих", загалом, нічого іншого чекати й не доводиться: ця партія цілком відкрито займає проросійські позиції, її лідери гасають до Москви, мов до найближчого відділку банку, й настільки явно працюють на Кремль, наскільки це взагалі можливо. Подібні голоси чути зараз по всій Європі, від усіх "друзів Путіна" – від німецьких "лівих" та чеських комуністів до німецьких же неонацистів з партії "Альтернатива для Німеччини" та французьких неонацистів з партії "Національний фронт". Коли йдеться про путінські гроші – "ліві" та "праві" забувають про свої розбіжності та разом вибудовують проросійський фронт в Євросоюзі.
Вчитися наново
Натомість солдати НАТО демонструють, як вони вміють вибудовувати фронт для захисту від Росії. Американський адмірал Джеймс Г. Фогго прийняв команду над 50 тисячами військових, 10 тисячами бойових машин, 300 літаками, гелікоптерами та кораблями. Вони тренуватимуться аж два тижні поспіль. Найбільший контингент належить, звичайно, США, а от другим за величиною несподівано став німецький контингент – 10 тисяч солдатів Бундесверу беруть участь в цих маневрах.
Читайте також: Росії не допоможе агресія: стали відомі перспективи членства України в НАТО
Така велика участь пояснюється, насамперед, тим, що німецький Бундесвер з початку 2019 року має взяти на себе командування європейськими військами швидкого реагування НАТО – так званими VJTF (Very High Readiness Joint Task Force). Ці війська були засновані та вибудувані протягом останніх чотирьох років – через російський напад на Україну – як елемент стратегії протидії Росії.
Але поки що військові елементи викликають в багатьох навіть не "деякий", а справді великий сумнів. Принаймні, в перший же день маневрів у Норвегії сталися перші ДТП за участі військових: в містах Гламос та Йорабруа. Військові машини налетіли на рейсові автобуси. Четверо солдатів дістали поранення, ніхто з цивільних не постраждав, а російські журналісти отримали чудову нагоду покепкувати з солдатів НАТО, таких недолугих, що влізли в халепу ще до того, як дісталися зони бойових дій...
Масштабні військові навчання НАТО тривають у Норвегії//Getty images
Що ж, принаймні, військові НАТО не вдають із себе цнотливих дівиць та чітко визнають як наявність російської загрози, так і свої власні вади та хиби. Й намагаються їх якнайскоріш виправити.
"Впродовж минулих років ситуація з безпекою в Європі відчутно погіршилася", – заявив генсек НАТО Йенс Столтенберг у Брюсселі в перший день навчань Trident Juncture. – "Важливим є показати, що ми в змозі захистити кожного партнера по Альянсу від будь-якої загрози". При цьому, як завжди, він наголосив, що все це – звичайно ж, не проти Росії. Навіть, каже Столтенберг, на маневри були запрошені російські та білоруські спостерігачі. Що ж, дипломатія – це теж гібридна зброя, чи не так?