Який статус України відносно США – стратегічний партнер, союзник чи все разом? Це питання стало найбільш обговорюваною темою цього тижня. І все через голосування, ініційоване головою Верховної Ради України Дмитром Разумковим, звернення до Конгресу щодо надання нашій державі статусу основного союзника США поза НАТО. 8 вересня голосування було провалене, адже підтримали таке рішення лише 24 народних депутати.
За темою Рада провалила голосування за звернення до Конгресу щодо статусу союзника поза НАТО
Ключові безпекові союзники
Сам по собі статус основного союзника США поза НАТО (Major non-NATO ally – MNNA) виник за адміністрації республіканця Рональда Рейгана. Так, у 1987 році Конгрес хвалив відповідне рішення щодо наступних країн:
Надання цього статусу означало символічне визнання внеску цих держав у підтримання безпеки та тривалого військово-політичного співробітництва з Вашингтоном. Єгипет та Ізраїль – ключові союзники США на Близькому Сході, натомість Австралія, Південна Корея та Японія – в Тихоокеанському регіоні.
Прем'єр-міністр Австралії Роберт Гоук та президент США Рональд Рейган / Фото Wikipedia
Необхідно розуміти, що подібні юридичні моменти було закріплено задля підтвердження вже реальних здобутків у поглибленні військового співробітництва з США. Мова йде не лише про військові аспекти, але й політичну та дипломатичну підтримку в міжнародних організаціях.
Американський президент Білл Клінтон оголошує Аргентину головним партнером США поза НАТО. 16 жовтня 1997 року:
Приміром Йорданія стала MNNA 1996-го виключно завдяки долученню до санкцій ООН проти іракського диктатора Саддама Хусейна. Потепління відносин між Новою Зеландією та США сприяло тому, що Окленд отримав цей статус 1997-го. Аргентина долучилася до цієї спільноти того ж року через активний внесок у війні в Перській затоці 1990-1991 років та миротворчій діяльності.
Партнери з новими викликами
За президентства Джорджа Буша-молодшого (2001-2009) основним напрямом зовнішньої політики США стала війна зі світовим тероризмом. Внаслідок терактів 11 вересня 2001 року весь світ об'єднався навколо боротьби з ісламськими радикалами з рухів Аль-Каїда, а також Талібан.
Президентка Філіппін Глорія Макапагал Арройо та Джордж Буш-молодший / Фото The White House
Для виконання цих завдань потрібні були союзники. І тому статус MNNA отримали якраз країни Азії – Бахрейн у 2002 році, Таїланд, Філіппіни 2003-го, Кувейт, а також Пакистан 2004-го. США не забули й про "візіонера арабського світу" – Марокко, яке теж стало MNNA у 2004 році й допомагало Вашингтону побороти терористів на Близькому Сході.
Окремо треба згадати за Тайвань або Республіку Китай. Це територія, куди емігрували китайські націоналісти з партії Гоміндан після перемоги комуністів у 1949 році. Відтоді США стали основним гарантом безпеки острова – з часом військова допомога лише зростала.
І це за умов того, що Вашингтон і Тайбей не мають офіційних дипломатичних відносин – функції посольства відіграє Американський Інститут Тайваню. Навіть попри визнання Пекіну Вашингтоном у 1979 році, надання новітньої військової техніки острову Тайвань не припинялося.
Про американо-китайське протистояння Зіткнення США та Китаю: чи далеко до "Третьої світової"
У сучасних умовах саме Тайвань є головним форпостом геополітичного протистояння США та Китаю. На інавгурації Джо Байдена в січні вперше з 1977 був присутній представник Тайваню.
Сяо Мейцинь на інавгурації Джо Байдена / Фото Taipei Economic and Cultural Representative Office in the U.S.
Союзники близькі та далекі
За часів Барака Обами (2009-2017) та Дональда Трампа (2017-2021) настав час країн, яким надання статусу MNNA було скоріше актом символічної підтримки, ніж реальним визнанням внеску в підтримання регіональної безпеки. Коли Обама перебував у Білому домі, була найбільша військова присутність США та союзників у Афганістані – 140 тисяч станом на 2011 рік. Тому Кабулу було надано MNNA 2012-го як аванс за боротьбу з ісламськими радикалами.
Держсекретар США Гілларі Клінтон оголошує Афганістан головним союзником США поза НАТО. 7 липня 2012 року:
У світлі нещодавніх подій, коли Талібан знову відновив контроль на території Афганістану, а війська США та НАТО поспіхом вивели свої війська з країни, може скластися враження, що статус MNNA не рятує від безпекових загроз. Втім, це далеко не так, і необхідно розуміти, що з кожним союзником, хто має MNNA, були відносини з США далекі від співробітництва та порозуміння. Той самий Пакистан, м'яко кажучи, не у всьому сприяв справі світової боротьби з тероризмом.
Яким буде Афганістан після американців Афганістан, гра США та повторення хаосу 90-х: експерт прояснив суть конфлікту
Можемо згадати й Туніс – країну, яка чи не єдиною зуміла стати на демократичний шлях після Арабської весни 2010-2011 років. Щоправда, надання статусу MNNA 2015-го теж не врятувало від узурпації влади та згортання реформування країни – що ми спостерігаємо в країні.
І вишенькою на торті є надання статусу MNNA Трампом своєму другу, бразильському аналогу президента-популіста Жаїру Болсонару. Бразилія – це наразі остання країна, яку охрестили подібним статусом 2019 року.
Жаїр Болсонару та Дональд Трамп / Фото Getty Images
Українські перспективи
Експерт-дослідник Північної Америки та Британських островів Ради зовнішньої політики "Українська призма" Олександр Краєв у своїй аналітичній записці детально описав нюанси статусу основного союзника США поза НАТО.
Олександр Краєв / Фото Українська Призма
Краєв відзначив, що США серед українських союзників посідають окрему роль, зважаючи на підтримку як на двосторонньому рівні, так і в аспекті інтеграції з Північноатлантичним альянсом.
Так, існує наступний статус – глобальний партнер НАТО. Його мають Нова Зеландія, Ірак, Афганістан, Австралія, Колумбія, Монголія, Республіка Корея, Японія та Пакистан.
Експерт Краєв наголосив, що Штати ще 2014 року в "Акті про підтримку свободи України" назвали 3 посткомуністичні країни, а саме Грузію, Молдову та Україну, як "основних союзників поза НАТО". І з того часу це гарно прописане формулювання не отримало подальшої реалізації.
Україна є важливим безпековим партнером США та НАТО / Фото EuromaidanPress
Нещодавно цю аналітичну записку, як і власне саму тему подальшої безпекової співпраці України та США обговорили представники Української Асоціації Американістики.
Обговорення перспектив отримання Україною статусу головного союзника США поза НАТО:
- надання статусу MNNA є політичним кроком;
- зменшення військової допомоги Україні з боку США;
- зміна фокусу від вступу до НАТО на отримання статусу MNNA;
- недостатня інформованість українського населення та політиків з цієї теми;
- ескалація Кремлем ситуації на Донбасі.
Головний консультант відділу воєнної політики Національного інституту стратегічних досліджень Микола Белєсков наголосившує, що статус основного союзника США поза НАТО відкриває такі можливості для України:
- отримання надлишкового озброєння,
- спільні розробки й тренування,
- пришвидшення процедури отримання озброєнь.
Втім, треба розуміти, що це не є абсолютною гарантією того, що Україна матиме вище перераховані речі за нового статусу.
Побіжний аналіз цього статусу на практиці показує, що чим далі від часу виникнення, то він все більше втрачає практичне значення, а більше перетворюється лише на символ і спосіб США показати, що із якоюсь країною назагал добрі відносини. І не більше. При цьому важливо, що такий статус не дає гарантії безпеки із боку США, що є принциповою довгостроковою ціллю України.
Микола Бєлєсков / Фото Радіо Свобода
Отримання статусу MNNA може і справді зіграти злий жарт в нашій євроатлантичній інтеграції. Хоча формально такий статус не забороняє Україні прагнути далі до НАТО, окремі скептики в НАТО щодо членства України можуть використовувати MNNA як аргумент "А чого іще вам українці хочеться, як ви маєте такий статус?"
– резюмував експерт.
Головне – це вступ до НАТО
Окрім експертного середовища, політики теж розкритикували рішення Разумкова прискорити надання Україні статусу головного союзника США поза НАТО. Аргументація схожа – наша головна мета – це вступ до Альянсу, а наявний рівень військової співпраці Києва та Вашингтона є вагомим інструментом задля досягнення цього.
Які наші перспективи вступу до Альянсу НАТО підтвердило обіцянку прийняти до свого складу Україну через ПДЧ
Віцепрем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина 7 вересня наголосила на тому, що рішення про голосування у Верховній Раді:
- не обговорювалося на рівні лідерів двох держав;
- не наближає Україну до отримання членства в НАТО – мета закріплена в Конституції;
- не надає додаткових можливостей, які вже має Україна в співпраці зі Штатами та Альянсом.
Заступник генсека НАТО Мірча Джоане та віцепрем'єрка Ольга Стефанішина / Фото Twitter Olga Stefanishyna
Україна на відміну від вище перерахованих країн, які вже мають статус основного союзника США поза НАТО, не належить до євроатлантичного світу. А саме європейська країна може претендувати на членство в Альянсі. Наразі в НАТО 30 країн – минулого року найновішим членом Альянсу стала Північна Македонія. А Україна з 2020 року є членом Програми розширених можливостей НАТО.
Як країна може вступити до Північноатлантичного Альянсу:
Надзвичайний та Повноважний посол України в США Оксана Маркарова теж дотримується думки, що статус MNNA – це "не про нас". Все через те, що ми вже долучилися до Програми розширених можливостей НАТО, географічно маємо всі підстави для вступу до Альянсу, Штати вже є стратегічним партнером України завдяки наданій підтримці та визначення вступу до НАТО як стратегічної мети в Основному Законі України.
Амбасадорка Оксана Маркарова з генконсулами України в США / Фото Twitter Oksana Markarova
Нагадаємо, що за період з 2014 року США надали загальної допомоги Україні на суму в 3,7 мільярди доларів. Серед них 50 мільйонів доларів було виділено на летальне озброєння впродовж фінансового 2020-2021 року. А під час нещодавнього офіційного візиту президента України Володимира Зеленського до США було підписано декілька рамкових угод – одна з яких стосується військової співпраці. До кінця року Україна отримає 60 мільйонів доларів, а також протитанкові комплекси класу Javelin.
Що означає нова рамкова угода між міністерствами оборони України та США:
Досить амбітним документом є Ukraine Security Partnership Act – законопроєкт, який передбачає зростання щорічної військової допомоги США Україні за період 2022-2026 років до 300 мільйонів доларів.
Таким чином, лише продовження планомірної співпраці, причому на різних рівнях між Україною та США, наблизить нашу країну як до членства в НАТО, так і юридичного оформлення існуючих речей – а саме стратегічного партнерства між нашими державами. І для цього такі статуси як MNNA є лише політичним підтвердженням фактичного стану справ.