Досвід минулих років

Зайве нагадувати, що російська влада грає не за правилами – і не тільки коли йдеться про анексію чужих територій. 2014 рік – рік президентських та парламентських виборів в Україні – пройшов під знаком маячні про "фашистську хунту", яку розповсюджувала російська пропаганда. Крім того, українські громадяни, що перебували на території РФ, стикалися й з відвертими перешкодами під час спроби проголосувати. Через це відсоток тих, хто зміг скористатися правом на волевиявлення, був мізерним.

Читайте також: Дострокова передвиборча тривога: пейзаж перед "битвою"

Вже відомо, що за кордоном проголосувало 37,5 тисячі українців, найбільше – у Неаполі (4 тисячі). Найменша явка була в Росії, зокрема, в місті Ростові. Там було зареєстровано дев'ять тисяч українців, але прийшла проголосувати тільки 31 особа,
– повідомляли у травні 2014-го "Вести".

Коли ж настав 2016 рік, і прийшов час для виборів у Держдуму Росії, президент Петро Порошенко проінформував Москву про те, що проведення їх на території України є неможливим. Це, звісно, була аж ніяк не помста за 2014-й, бо мотивація української влади полягала в тому, Росія вдається до протиправних дій, організовуючи вибори також й на території Криму.

Офіційний Київ заявив тоді, що умовою для проведення голосування в Україні є відмова від виборів в анексованих Криму і Севастополі та виключення кримчан з федеральних списків кандидатів у депутати. Пізніше МЗС України проінформувало, що голосування "неможливе навіть у приміщеннях дипломатичних і консульських служб РФ".

Щоправда, російська сторона на заборону не зважила, відповівши, що дипломатичні установи Росії в Україні є російською територією, і дільниці там в будь-якому випадку відкриють. Власне, все так і відбулося. Й в Україні на виборах до Державної думи Російської Федерації, згідно з даними посольства Росії в Києві, проголосувало всього 369 росіян. 155 осіб припало на Київ, 120 проголосувало в Одесі, ще 56 – у Харкові та 38 – у Львові.

Цілком можливо, що за подібним сценарієм події розгортатимуться й цьогоріч. Навряд чи українська влада зможе чинити супротив тому, що відбувається в російських дипустановах, адже вони дійсно є частиною суверенної території іншої держави.


Україна не дасть дозволу на відкриття російських дільниць у Києві, Харкові, Одесі та Львові, заявляє офіційний Київ. На що Москва відповідає: на території своїх дипустанов вона робитиме все, що забажає. На фото – протести під російським посольством у Києві

Згодом лише можна сподіватися на світове засудження російських виборів – так, як це відбувалося у 2016-му, коли у Європарламенті назвали вибори черговим цинічним порушенням територіальної цілісності України і наголосили, що жодним чином не визнають чотирьох депутатів, обраних за мажоритарними округами у Криму та місті Севастополі. З аналогічною заявою виступив два роки тому й американський Держдеп.

Проте що чекає на "українську складову" російських виборів у 2018-му?

"Працюватимемо над санкціями"

Цьогоріч українська сторона йде приблизно тим самим шляхом, що й у 2016-му. Передусім, Кремль отримав ноту з протестом проти проведення виборів у Криму. Про це інформує очільник зовнішньополітичного відомства України Павло Клімкін, передає інтернет-сайт "Новинарня".

Надіслали ноту МЗС РФ. 1. Рішучий протест проти виборів президента РФ на території окупованого Криму. 2. Застерегли від спроб організувати вибори на території окупованого Донбасу. 3. Наголосили, що не може бути ніяких виборів у диппредставництві РФ на території України без повного виконання перших двох умов,
– написав міністр Клімкін у Твіттері ввечері 23 лютого.

"Будемо працювати над тим, щоб усі залучені до виборів президента РФ на території окупованого Криму потрапили під відповідні санкції", – додає він.

А голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров закликає всіх кримчан, не позбавлених сумління і честі, проігнорувати "російське" 18 березня на півострові. Втім, пише він у соцмережі, "те, що кримські татари в переважній своїй більшості і так не прийдуть на "вибори", призначені окупантами, очевидно для всіх".

Читайте також: За неявку на вибори президента Росії жителі Криму отримують погрози: відомі деталі

Той же, хто зробить це, "виявиться вічним ізгоєм серед своїх співвітчизників і одновірців", – попереджає Чубаров.

18 березня 2018 року – жодного кримського татарина, жодного етнічного українця, жодного патріота України – жителя Криму, незалежно від його національності, на незаконно відкритих виборчих дільницях незаконно призначених виборів президента Росії в тимчасово окупованому Криму!
– закликає він.

Тим часом, як зазначає аналітик Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Тищенко, "Москві важливо показати високу явку саме в Криму під час президентських виборів. Висока явка виборців розглядатиметься в РФ як легітимація окупації півострова", – говорить вона.


Путін вкрай зацікавлений у проведенні виборів саме в Криму, відзначають експерти. Такі вибори мають посприяти легітимізації анексії півострову

Тищенко переконана, що і дату чергових "перевиборів" Путіна цілком умисно призначили на 18 березня – річницю проведення так званого "референдуму" про приєднання півострова до Росії. Аналітик певна, що для "картинки" на російських телеканалах у день виборів буде зорганізовано черги на виборчих дільницях.

Як елемент передвиборчої технології Юлія Тищенко розглядає і можливий черговий обмін заручниками, який ілюструватиме "гуманізм" Путіна.

Такі припущення відкривають не те, що вікно можливостей, але шпарину можливостей для проведення обміну політичних в’язнів на російських найманців,
– припускає експерт.

Реакція Москви, кроки Києва та реакція світу

Російська сторона не залишилася осторонь українських превентивних заходів. У тамтешньому Центрвиборчкомі пообіцяли, що вибори президента РФ в анексованому Криму пройдуть "в штатному режимі", не зважаючи на протест України. Про це заявив заступник глави російського відомства Ніколай Булаєв, пишуть "РИА Новости".

"Ми це вже проходили на виборах в Держдуму, – сказав Булаєв, згадуючи 2016 рік. – Голосування відбулося, депутати від Криму і Севастополя успішно працюють в Держдумі". Що ж стосується самого півострову, то, як зазначає представник російського Центрвиборчкому, "для громадян Росії, які проживають в Криму і Севастополі, це питання вирішене – воно вирішене на референдумі в 2014 році".

Читайте також: Заради підвищення явки Путін може розіграти кривавий сценарій, – експерт

"Ми бачили, як він проходив, як люди практично одноголосно обрали своє майбутнє: ухвалили рішення про входження до складу Російської Федерації, живуть в Росії і є громадянами Росії. І природно, це право громадян голосувати Росія забезпечить, в цьому навіть сумніватися нікому не треба", – наголосив Булаєв.

На категоричну впертість Москви офіційний Київ може відповісти тільки одним – не менш категоричним невизнанням результатів таких виборів. Але в цьому, на думку деяких експертів, криється певна небезпека.

Україна точно не визнає голосування в Криму. Наслідків у цього кроку особливо ніяких не буде, а ось повне невизнання виборів в Росії може заморозити всі мирні переговори,
– говорить у коментарях газеті "Сегодня" аналітик Українського інституту майбутнього Ігор Тишкевич.

Видання цитує також ще двох експертів – політологів Андрія Бузарова та Олександра Палія. На думку Бузарова, найімовірніше, що українська влада не визнає результати російського волевиявлення, але офіційно заперечувати їх не стане. "Наша влада хоче зберегти хоч якісь відносини з Путіним для вирішення питань по врегулюванню ситуації на Донбасі і взаємодії в інших сферах діяльності. Невизнання виборів в Криму – це момент, який ніяк не позначиться на результатах виборів", – вважає Бузаров.

Політолог Олександр Палій переконаний, що Захід вчинить так само. "Україна послідовно не визнає результати виборів у Криму. На загальноросійський результат кримські голоси не вплинуть, – упевнений політолог. – Нам вигідніше визнати результати голосування – інакше вийде, що ми незрозуміло з ким ведемо переговори. Захід, я думаю, теж ці вибори повністю не визнає".

Майбутні вибори президента Російської Федерації в окупованому Криму нелегітимні, і про це повинна говорити не лише Україна, але й її міжнародні партнери, зазначає перший віце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко.

Дуже важливо, щоб за ці три тижні, які залишаються до виборів у Криму, не тільки Україна про них кричала, а всі наші міжнародні партнери дуже чітко заявляли, що зараз у Криму намагаються повести незаконні вибори президента чужої країни,
– говорить вона.

За словами першого віце-спікера, узаконення виборів у Криму – "це легітимізація путінської агресії, легітимізація крадіжки Криму".

З Геращенко солідарна депутатка від "Блоку Петра Порошенка", член парламентського комітету з питань європейської інтеграції Оксана Юринець. "Україна вже має успішний досвід – ми домоглися невизнання депутатів Держдуми, обраних у Криму, в Раді Європи. Вони не були визнані, не мали право брати участь у будь-яких міжнародних переговорах. І тут всі країни підтримали Україну, визнаючи, що вибори в Держдуму РФ – це фарс", – нагадує нардеп.

Читайте також: У Криму вже розпочали друкувати бюлетені для президентських виборів, – Малишев

"Наші дипломати вже "з'їли на цьому зуби", вони добре знають, які документи готувати, які документи подавати, якою буде сама процедура невизнання виборів Путіна", – вважає Юринець.

Приблизно про те саме говорить й постійний представник України при Раді Європи, посол Дмитро Кулеба. "За системою української дипломатії вже пішли всі необхідні доручення і, в тому числі, я їх отримав як посол у Страсбурзі щодо наших кроків, які ми маємо вжити, щоб вибори в Криму не були визнані жодною стороною і щоб вони вважалися нелегітимними. За великим рахунком, ми ж стоїмо на порозі появи ще одного нелегітимного президента, тобто Путіна. Як далеко підуть наші партнери у невизнанні результатів цих виборів, я не знаю. Очевидно, це буде вирішувати кожна країна. Я дуже сумніваюся, що вони вирішать не визнавати легітимність Путіна загалом. Але я більш ніж переконаний, що будуть зроблені чіткі наголоси і що вибори в Криму не отримають жодного міжнародного визнання", – зауважує посол.


Вибори в Криму не отримають жодного міжнародного визнання, переконаний постійний представник України при Раді Європи Дмитро Кулеба. На фото – будівля Ради Європи

За його словами, таке невизнання буде схожим на політику, яку західний світ імплементував щодо балтійських країн, коли не визнавалась анексія Латвії, Литви та Естонії, але при цьому співробітництво з Радянським Союзом не припинялося. Водночас Кулеба зазначив, що наразі в Криму спостерігається невдоволення місцевих жителів політикою російської влади.

Вони перетворили Крим на питання піару. За інформацією, яка є в мене, ситуація в Криму дуже нездорова з точки зору розчарування місцевих жителів діями Росії як влади. Тому Путін й відправляється туди. Недарма ж вони вибори перенесли на дату анексії Криму – для того, щоб максимально додати цьому символізму і підкреслити заслугу особисто Путіна в досягненні цього результату,
– пояснив постійний представник України при Раді Європи.


У Криму наростають антиросійські настрої, стверджують поінформовані джерела. Саме тому 18 березня, в день виборів, Путін планує прибути на півострів особисто

Лишається сподіватися, що великої втіхи візит до Криму – попри всю його ретельну підготовку та маскування гострих кутів – правителю РФ не принесе. Чого не можна сказати про результати президентських виборів, котрі відомі заздалегідь. Причому як самому Путіну, так і всій Росії.

Читайте також: Росія не впорається з Кримом, – Кравчук