Вірогідність того, що саме популярність у соціальних мережах принесе перемогу одному із кандидатів – невелика. За результатами опитування, проведеного КМІС, 74% українців отримують інформацію переважно з телебачення. На другому місці є інтернет-сайти (27,5%). Про соцмережі як основне джерело отримання інформації говорять 23,5% українців.
Читайте також: Хто з кандидатів та скільки заплатив за рекламу на Facebook: цифри вражають
Скільки підписників у соцмережах мають кандидати
Що постять кандидати у соцмережах
Чинний президент Петро Порошенко присутній у всіх найпопулярніших соціальних мережах та має чимало підписників. Зокрема, на Facebook за ним "стежать" 2,4 млн осіб. Цю мережу можна назвати основним майданчиком для поширення офіційної інформації, часто – з фото та відео. Гучні цитати з виступів Порошенка оформлюють зображеннями та постять окремо. Також на Facebook регулярно з’являються прямі трансляції зустрічей президента з виборцями та офіційних виступів.
У Twitter Порошенко має 1,2 млн читачів. Тут оперативно з’являються заяви президента, його реакція на гучні події та офіційні повідомлення. Дещо менше – в Instagram (200 тис.) та на YouTube (23 тис.).
Фактично в усіх мережах дописи президента дублюються. Усі вони є максимально офіційними. І, хоча мова ведеться від першої особи, все ж зрозуміло, що це – робота прес-служби. На офіційному каналі YouTube назви та короткі описи усіх відео дублюються російською.
Instagram Петра Порошенка
На сторінках президента можна почитати про армію (найчастіше – нагороди, нова зброя та техніка, допомога військовим), великі перемоги (як українців на світовому рівні, так і чинної влади – локальні), міжнародну політику щодо України, дізнатися про дні народження видатних українців та пам’ятні дати тощо.
Він активно використовує і формат "stories" ("історії"). Проте у президентському Instagram та Facebook вони дублюються й виглядають дещо штучно: фото, зроблені прес-службою, та короткі інформаційні меседжі на кшталт "сьогодні українська армія нарешті здатна захистити державу".
Facebook є основною інтернет-платформою і для Юлії Тимошенко. Тут вона має понад 2 мільйони підписників, які стежать за онлайн-трансляціями її виступів на зустрічах з виборцями, телевізійних ток-шоу та спілкування з українцями, які приходять це послухати.
Взагалі прес-служба Юлії Володимирівни полюбляє формат відео "наживо" і використовує його максимально часто. Крім цього, присутні "випадкові" ролики, як то "теплі зустрічі" в аеропортах (де Тимошенко дарують квіти спортсмени, чи дитина грає на скрипці з обов’язковим поясненням – "для майбутнього президента" і довгими подяками).
Юлія Тимошенко також використовує формат "історій", які дещо відрізняються у Facebook та Instagram. В останньому їх більше, переважно – відео із зазначеними хештегами, геолокацією та коротким текстом. Так само, як і Порошенка, Юлію Володимирівну показують "збоку", однак зйомка є менш професійною, що в такому форматі виглядає більш органічно та "по-народному".
"Робити неможливе можливим. Втілювати в життя те, у що не вірять" – такий девіз прописаний в інформації на сторінці Юлії Володимирівни в Instagram. Тут красиво оформлене меню "історій" ("вибране") та зазначені посилання на акаунти "леді Ю" в інших соцмережах. Дописи – у стилі її публічних виступів: з обіцянками, негативом щодо чинної влади та "зубожінням", яке вона обов’язково виправить, "коли стане президентом".
Одна з "історій" Юлії Тимошенко у Facebook
Вона всіляко демонструє близькість до "простих людей": розуміюче киває, коли хтось із виборців на камеру скаржиться на життя, робить фото з тістечками у кав’ярнях та купує хот-дог на заправці. Звісно, все зазначене фіксується на фото та відео для соцмереж. Проте більшість постів все ж офіційні і стосуються її передвиборчої програми та ділових зустрічей.
Twitter Тимошенко (29,1 тис. читачів) ведеться англійською і містить фактично лише посилання на переклади агітаційних матеріалів на її офіційному сайті.
На YouTube (69 тис. підписників) – виключно офіційні відео: політична реклама, зустрічі з виборцями, публічні виступи, привітання зі святами.
Судячи з кількості підписників, основна аудиторія Володимира Зеленського "сидить" в Instagram (2,8 млн підписників). І він цим активно користується: запроваджує різноманітні флешмоби (#ідітьвстраку, #яклоун тощо), які підхоплює молодь. Він самостійно знімає "історії" (на відміну від своїх основних суперників), часто публікує відео "з руки", робить селфі та не соромиться постити не найякісніші знімки зі спортзалу чи відпочинку з друзями. Фото супроводжуються максимально простими та "людськими" текстами, які він, очевидно, пише особисто.
В Instagram Зеленський полюбляє запускати флешмоби
У Twitter Зеленського – трохи більше тисячі читачів. Тут закріплено твіт з інформацією, якою він, "як порядний громадян, не може не поділитися". Йдеться про два літаки в аеропорту "Київ" (Жуляни), які нібито "готові обслужити під час термінової евакуації Порошенка і його близьке коло друзів". Посилається Зеленський на "інформацію джерела" та сумнівні скріншоти. Всього на сторінці 47 дописів: офіційна інформація про штаб, заклики приєднатися до команди та політична реклама.
Про офіційний канал Зеленського на YouTube говорити важко, оскільки є декілька каналів, пов’язаних з ним, і кожен містить агітаційні матеріали. Проте офіційним, вочевидь, є "Зе!президент" (251,5 тис. підписників). Тут публікують відео із зібрань "Зе!штабу", де обговорюють болючі для українців питання (зарплата вчителів, корупція у сфері оборони тощо) і пропонують свої варіанти вирішення, які іноді звучать досить сюрреалістично.
Тут же є і влог "Непроєвибори", де інший популярний комік відповідає на питання, "які хвилюють багатьох виборців". Варто зазначити, що переважна більшість відео на каналі – російською мовою.
Один із випусків влогу на YouTube-каналі Зеленського
На Facebook Зеленський має понад 400 тисяч підписників та контент тут майже нічим не відрізняється від "інстаграмного". У Facebook Зеленський також пропонує підписникам надавати свої ідеї щодо вирішення таких проблем, як високі тарифи за комунальні послуги або вибір прем'єр-міністра.
За Анатолієм Гриценком найбільше людей стежать у Twitter – 229 тисяч. Проте майже всі його твіти – посилання на дописи у Facebook (139 тис. підписників). У цю мережу ж він постить регулярно. Тут є і родинні історії, і фото та відео з публічних виступів, і агітація, і погляди кандидата на глобальні проблеми. Пости здебільшого написані простою мовою, фото та відео – професійні.
На YouTube за Гриценком "стежать" понад 16 тис. осіб. Тут – переважно виступи перед виборцями, політична реклама, інтерв’ю та ролики, записані відомими особами на підтримку Гриценка – типовий канал кандидата у президенти.
У Гриценка є і акаунт в Іnstagram, за яким навіть стежать 87 осіб. Проте дописів там немає.
Юрій Бойко – єдиний з топ-кандидатів, який майже не "світиться" у соціальних мережах. У нього немає акаунтів в Instagram та Twitter, а на канал YouTube підписано 5 осіб.
Всі 9 відео на каналі є агітаційними (коротенькі ролики до 1 хвилини) та були завантажені за два дні: 12 та 17 лютого. Тут Бойко традиційно мовить про "мізерні пенсії", "тарифний геноцид", розруху та злидні. Коренем зла та винуватцем цього всього, за словами кандидата є, звісно ж, чинна влада України.
Сторінку на Facebook Бойко таки веде. Точніше, це робить його прес-служба. Пости написані російською мовою. Занадто офіційні і радикальні: "власть выбросила на обочину украинцев, живущих за линией разграничения", "псевдореформы власти – это умышленное зло в яркой упаковке" тощо. Майже кожен супроводжується професійними фото чи відео, здебільшого – зображення самого Бойка.
Радикал Олег Ляшко на Facebook-сторінці (269 тис. підписників) ділиться відео з власних виступів, розкладом передвиборчого туру, а також – відео з тренувань та зі спостереженнями "зубожіння" в Україні, яке він обіцяє виправити. Контент частково дублюється й у Twitter, де в Ляшка найбільше підписників (278 тисяч).
"Рокитнівський базар на Рівненщині. Товар є, а покупців немає. Бо у людей всі доходи йдуть на комуналку. Я підніму зарплати і пенсії, щоб люди приходили і купували", – один із постів, до якого прикріплене відео.
За прикладом Тимошенко, яка опублікувала відео з хот-догом на заправці, Ляшко купив на базарі райцентру "домашнього молочка, яєць, сметани і свинячі вушка". І зробив він це у прямому ефірі на Facebook. Звісно, покупка супроводжувалася критикою чинної влади й гучними обіцянками.
В Іnstagram Ляшка багато родинних фото зі зворушливими підписами та знімків його численних домашніх улюбленців – собак. Також з його акаунту можна зрозуміти, що Ляшко займається спортом, пірнав в ополонку, є фанатом ФК "Шахтар" та має колекцію статуеток корів. Політики та "зради" тут – мінімум, на відміну від інших соцмереж кандидата. Дописи здебільшого короткі та, очевидно, написані самим Ляшком.
Для YouTube його прес-служба вирізає найгостріші вирази з виступів кандидата, публікуючи їх окремими роликами. Всі відео тут – виключно офіційні: публічні промови, інтерв’ю та сюжети ТРК "Україна".
Як працює реклама у соцмережах
Як пояснила у коментарі 24 каналу SMM-менеджер StopFake Марія Жданова, реклама у Facebook може виконувати кілька функцій.
Перша: її замовляють з метою охоплення аудиторії, щоб інформацію побачило якомога більше людей. Так політики розповідають про свої досягнення чи плани, публікують заяви, які, на їхню думку, сподобаються аудиторії.
Друга: Facebook використовують для залучення трафіку на сайт чи інші майданчики. Інструменти соціальної мережі можна застосувати і для того, щоб користувач не лише перейшов на сайт, а й, скажімо, залишив свій e-mail і підписався на розсилку.
Проте, за словами експертки, українські політики переважно використовують лише першу опцію: промотуються пости без посилань, зокрема відео чи зображення. Це говорить про те, що кандидати розглядають Facebook з такою ж метою, як і телебачення, пресу чи зовнішню рекламу: просто проінформувати і показати це якомога більшій кількості людей. Відповідно, саме в українському контексті вона працює так само, як і зовнішня та телевізійна.
Винятком може бути хіба що кампанія Володимира Зеленського. Коли з'явився його офіційний сайт, аудиторію намагалися залучати туди саме через Facebook.
Читайте також: Найдорожча політична кампанія в історії України: скільки вже витратили кандидати
Велике значення має і аудиторія. Замовник сам обирає різні демографічні характеристики (стать, місце роботи, вік, мова спілкування тощо) та більш точні інтереси користувачів, які бачитимуть рекламу у мережі.
Чим краще повідомлення виглядає візуально та максимально чітко "таргетується" на лояльну аудиторію, тим дешевшою та ефективнішою стає реклама. Умовно кажучи, якщо хтось публікує рекламу проти Порошенка і "таргетує" її на тих, кому цей кандидат уже не подобається, то вона буде дешевшою і матиме велике охоплення. Але якщо ви, наприклад, хочете, щоб її бачили прихильники кандидата і змінили свою думку, це коштуватиме дорожче. Адже люди будуть менше реагувати, блокувати її чи "проскролювати" такі дописи.
Чи впливає популярність у соцмережах на рейтинги кандидатів?
Зараз соцмережі грають роль у виборах, але не таку значну, щоб можна було витрачати гроші лише, скажімо, на Facebook-кампанію. Так само, як і виділяти на рекламу у соціальних мережах більше грошей, ніж на зовнішню.
Коли першочергова мета – максимальне охоплення аудиторії, то тут ефективність реклами важко виміряти. Тому що не можна знати, як люди, які побачили рекламу, відреагували на неї. Когось така інформація може, наприклад, роздратувати, якщо вони бачать її занадто часто. Тоді можливий зворотній ефект, і симпатія до кандидата, навпаки, зменшиться.
Стосовно антиреклами, тут Марія Жданова зазначає кілька точок зору.
1. Не завжди негативна реклама співвідноситься з тією кількістю грошей та охопленнями, які набирає реклама "за" кандидата.
2. Піар – це піар. Не важливо, чорний він чи білий. Якщо реклама у Facebook просто "на охоплення", то чим більше показують кандидата, тим краще працює запам'ятовування. Часто люди не вчитуються, що саме там написано, а просто бачать прізвище й обличчя і пролистують. Тому це може працювати і навпаки.
Приклади антиреклами у просторах соцмереж
Також експертка зазначає, що у більшості топових кандидатів сторінки у соцмережах ведуть прес-служби, і це помітно: як виглядають картинки і відео, відповідна графіка, логотипи, однакові шрифти тощо. Велику кількість роликів на сторінках можна пояснити тим, що відеопости набирають більше охоплення, ніж текстові, фото та лінки.
Чи не єдиний з топ-кандидатів, чий Instagram-акаунт і Facebook-сторінка є прикладами вдалого контенту – це Володимир Зеленський. Наповнення його мереж майже не змінилося з виборами: ті ж анонси концертів, флешмоби, селфі тощо.
Ті формати, які він публікує – дуже природні для цих платформ. Якщо прибрати те, що він – кандидат, то це – типовий ваш онлайн-друг, який жартує, коментує актуальні події, викладає селфі, запускає флешмоби тощо. Якраз це допомагає йому бути ефективним і витрачати не так багато грошей. Це – той контент, який приживається у цих мережах,
– зазначає Марія Жданова.
Коли ж ми бачимо відео з графікою й офіційним повідомленням, то одразу розуміємо, що це – реклама, і можемо її прогортати. Якщо ж це просто якісь жарти і селфі, то ми зупинимо свою увагу на цьому, бо це – те, що ми очікуємо побачити у соцмережах.
Чи допоможе це Зеленському на виборах, поки що важко сказати. За словами Марії Жданової, все ж безкоштовні концерти та трансляція його по телевізору працює в українських реаліях краще, ніж інтернет-реклама. Соцмережі не охоплюють всю аудиторію України.
"Навіть за соціологією, портрет виборця Зеленського – це людина, якій 18-29 років. Тобто – аудиторія українського Facebook. Звісно, це можна пов'язати. Але є інша соціологія, яка говорить про те, що ця молода аудиторія якраз найчастіше на вибори не ходить. Тому тут важко прогнозувати", – підсумувала експертка.