Відповідні заяви суд отримав 24 травня від громадської організації "Громадський люстраційний комітет" та ще від однієї фізичної особи. Ім’я останнього прес-служба Верховного суду не називає. Справи зареєстровано за номерами 9901/283/19 і 9901/284/19.
Читайте також: Петиція про звільнення Богдана з посади голови АП набрала необхідні голоси
"До Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшло дві позовні заяви про визнання протиправним та скасування Указу Президента України від 25 травня "Про призначення Андрія Богдана головою Адміністрації Президента України", – зазначили у Верховному суді.
Ухвали щодо наступних процесуальних дій Касаційний суд має винести протягом п’яти днів з дня подання позовів.
Раніше у "Громадському люстраційному комітету" свій крок пояснювали тим, що Богдан обіймав люстраційну посаду Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики у період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року (уряди Юлії Тимошенко, Миколи Азарова та Сергія Арбузова), зокрема й у часи Революції Гідності. Крім того, він не подав заяву на звільнення за власним бажанням у період з 22 листопада 2013 року по 22 лютого 2014-го. Активісти наголошують, відповідно до закону, посада голови АП є такою, щодо якої здійснюються заходи з очищення влади (люстрації).
Читайте також: Нардепи оскаржили в Конституційному суді указ Зеленського про розпуск Ради
Чому розгорівся скандал навколо призначення Богдана головою АП
Шостий український президент Володимир Зеленський призначив адвоката Коломойського Андрія Богдана головою Адміністрації Президента у другий день свого правління, 21 травня. Одразу після цього у суспільстві почали точитися суперечки, чи законним є цей указ. Окрім того, занепокоєння призначенням Богдана висловили й іноземні інвестори – вони сумніваються, що людина, яка діяла на благо олігарха Ігоря Коломойського змінить свій курс і почне працювати на благо країни.
Відповідно до біографії колишнього юриста, він працював на високих посадах за часів президента-втікача Януковича, відтак, згідно із законом про люстрацію, підпадає під заборону займати державні посади. Крім того, з тієї ж причини, не має права ставати головою АП.
Щоправда, під час схвалення закону посади голови Адміністрації Президента та його заступників були виведено з-під державної служби. Тож призначення Богдана головою АП, хоча й викликає певне невдоволення, однак є цілком законним. Але цей факт спростовує авторка проекту закону про люстрацію Тетяна Козаченко. За її словами, перелік посад, які не може обіймати особа, що підпадає під люстрацію, є у 2-ій статті закону "Про очищення влади". І там чітко зазначено посаду голови Адміністрації Президента.
Сам Богдан переконує, що потрапив під закон про люстрацію абсолютно несправедливо. Водночас, за його словами, він "закрив одну дуже корупційну схему, яка виводила 2 мільярди гривень у рік. Також голова АП розповів, що Зеленський саме його призначив на цю посаду, оскільки він має великий досвід бюрократичної, юридичної роботи та адвокатської роботи, натомість у команді чинного гаранта немає іншої такої особи.
Через ситуацію, що склалася, у Мін'юсті оголосили про перевірку Богдана та його заступників. Якщо вони побачать порушення вимог закону щодо призначення Богдана, остаточне рішення ухвалюватиме суд. Заступник голови Адміністрації Президента Руслан Рябошапка, зі свого боку, зазначив, коли Конституційний суд винесе рішення, що Богдан має підпадати під люстрацію, то Володимир Зеленський того ж дня звільнить його з посади.
Читайте також: Чому голову АП Богдана треба люструвати: коментар Мін'юсту
Кого ще та на які посади призначив Володимир Зеленський: інфографіка 24 каналу
