Європейський "магніт" Донеччини

Упевнився в цьому особисто, порівнюючи свої оцінки одного з інвестиційних кейсів моєї команди до початку агресії рф і сьогодні.

Радимо Вижити в "шторм": чи зможе Україна використати війну як шанс для рестарту

Ми ретельно його готували. Заради цього вивчили десятки успішних інноваційних проєктів. Таких, як лондонський фінансовий центр Кенері-Уорф на місці покинутого порту Docklands. Або West HUB в Атиртау, де три пересічних заклади створили ядро ​​глобального проєкту "Казахстан – міжнародний освітній хаб".

Нічого подібного у регіоні не будували. У суспільстві не було відповідного запиту. Ми натомість прагнули його сформувати. Створити "магніт" для нових цінностей розвитку агломерації. Аби посилити соціальну вагу проєкту, відпрацювали з міською владою та міжнародними партнерами механізми пільгового надання квартир фахівцям, яких потрібно залучити з інших регіонів.

Найскладнішим для архітекторів виявилося "вписування" інноваційного концепту в рамки пострадянської урбаністики й бюрократії. Йдеться про усталені догми та нормативку, корупцію. Але команда впоралася, і розпочалося будівництво. Звісно, ми враховували ризики війни. Але бажання створити символ змін було вищим.

Цікаве Як створити ОСББ в будинку і чому це краще, ніж ЖЕК

Дух радянщини має піти з війною

Сьогодні я – боєць спецпідрозділу МВС. Часто перебуваю на теренах, знищених ворогом. Приміряю краматорський кейс до реалій Харкова, Бахмута чи Слов'янська. І розумію, що після перемоги суспільство стане сприйнятливішим до інновацій. Зокрема, у містобудуванні. Війна стирає консервативні шлейфи пострадянської урбаністики.

Спроби реставрувати радянську спадщину – найбільша з можливих містобудівних помилок, якої треба уникнути. Ми повинні зберегти дух наших героїчних міст: їхні історичні центри та знакові будівлі. У тому числі – місця сили, що стали такими під час війни. Серед них – маріупольська "Азовсталь" або сєвєродонецький "Азот". Але стратегічно слід орієнтуватися на європейські стандарти та вимоги містобудування.

Упевнений, у суспільстві посилюється запит саме на інноваційне відновлення територій. Вже зі старту, коли почнуть налагоджувати перші системи життєдіяльності звільнених громад. Тому навіть тимчасові адміністративні та житлові споруди варто робити енергоефективними, якісними і з продуманою логістикою.

Так заохотимо екологію і заощадимо на надмірній інфраструктурі, наприклад, відбудові й утриманні деяких аеропортів. Це виправдано. Адже у світі залізницю розглядають як альтернативу авіації. Відомо, що у червні в Ліоні учасники Товариства європейських залізниць обговорювали концепт нової високошвидкісної мережі, що з'єднає європейські міста. Аби Україна мала шанс на спільні транспортні комунікації з ЄС, мусимо вже зараз планувати перехід на євроколію.

Важливо Є лише один прямий шлях до миру в Україні та Європі

Самобутність замість копій

Важливо уникнути поширеної містобудівної помилки – так званої "copy paste architecture". Це явище походить із Китаю, де у 2000-х масово копіювали світові архітектурні стилі. Так у Сунцзяні звели британський район "Thames Town" із муляжами телефонних будок, у Ханчжоу – бутафорську Венецію і "Маленький Париж" з реплікою Ейфелевої вежі. Але вони не стали ані туристичними мекками, ані успішними проєктами. Хіба що – локаціями для весільних фотографів.

За 10 років у "Маленькому Парижі", розрахованому на 100 тисяч мешканців, оселилися менше 30 тисяч людей. Уособленням "copy paste architecture" вважають Тяньцзінь, де замість копії Мангеттена із 60 хмарочосами створили місто-привид. Зрештою, у 2020-му в КНР офіційно заборонили "copy paste architecture".

Для нас є принциповими цінності європейського містобудування, а не форма чи стиль. Саме вони наближають України до реальної євроінтеграції, а згодом – і до членства в ЄС. Важливо лишатися суб'єктом у відбудові власної країни. Тому всі процеси мають здійснюватися в інтересах України, а не донорів.

Наріжний технологічний камінь відбудови – стандарти і цінності європейської урбаністики, системне впровадження енергоефективності і SMART-технологій. Війна – жахливе випробування. Але Україна здатна перемогти і вийти на старт технологічного стрибка.

Важливе – у KSE підрахували, скільки часу знадобиться на відбудову України після війни: дивіться відео