Про це у програмі "Перехресний допит" з Катериною Соляр на 24 каналі заявив представник президента у Конституційному Суді Федір Веніславський. Також він розповів про судову реформу, ситуацію в Конституційному Суді та закон про олігархів.

У першій частині До кінця року ВККС запрацює, – інтерв'ю з Веніславським про судову реформу та істерику Росії

Про пенсії суддів

Ми ледь не кожного представника влади запитуємо про те, які пенсії отримують судді?

Я скажу, що судді отримують не зовсім пенсії.

Довічне утримання.

Довічне утримання суддів у відставці. Однак його рівень, звичайно, дуже високий. Коли ми говоримо про суддів першої інстанції, то це на рівні, наскільки мені відомо, 50 й більше тисяч гривень.

Від 75 тисяч гривень мінімум, а в середньому – 100 тисяч гривень.

Апеляційні отримують приблизно 150 тисяч (гривень – 24 канал) і більше.

Є такі унікуми, які у звичайних судах отримують і по 200 тисяч гривень.

Там дуже багато складових.

Про суддів у відставці Верховного Суду тут і говорити не варто.

Сотні тисяч (гривень – 24 канал). Приблизно 150 тисяч гривень, 5 – 6 тисяч доларів у перерахунку виходить довічне утримання.

Що сказати звичайним українським пенсіонерам, які рахують копійки?

Знаєте, ідея була дуже правильна. Якщо суддям зробити нормальне матеріальне забезпечення і гарантії, то вони не братимуть хабарі, а ухвалюватимуть справедливі, неупереджені рішення. На превеликий жаль, ми бачимо, що не завжди рівень матеріального забезпечення пропорційно залежний до корупційних спокус. Це вже знову діяльність Вищої ради правосуддя.

Федір Веніславський
Веніславський про "пенсії" суддів: "5 – 6 тисяч доларів у перерахунку" / Фото Валентини Поліщук, 24 канал

Щойно ВРП битиме по руках недоброчесних суддів, робитиме це системно та діятиме принцип невідворотності юридичного покарання за протиправну поведінку, тоді, я переконаний, це буде стимулом до відновлення здорового глузду в діяльності судової влади.

Про судову реформу

Михайло Жернаков із Фундації DEJURE пише, що є кілька сценаріїв, за якими судова реформа може не відбутися. Перший – оскарження законів у Конституційному Суді. Чи назбирається під куполом 45 охочих скасувати судову реформу? Чи можливо таке, що КСУ цього разу знову ухвалить своє рішення?

У мене точно немає сумнівів, що опозиційні політичні сили, які у парламенті представляють "Опозиційна платформа – За життя", "Батьківщина", у цьому питанні або працюють, або вже спрацювали.

Якраз протидія старих еліт в судовій реформі будь-яким позитивним діям нашої влади є систематичною. І що дуже цікаво, збалансовано налагодженою між такими, здавалося б, протилежними політичними силами.

Якщо подивитись на прикладі діяльності КСУ, де я є представником президента, то дуже видно чітку скоординовану діяльність "Батьківщини" та ОПЗЖ щодо затягування судових процесів, оскарження у суді всіх тих законодавчих ініціатив які, на мою думку, стануть проривними в розвитку економіки й взагалі України. Мовиться про земельну та судову реформу.

Цікаво Іноземці бояться створювати бізнес в Україні: судова реформа може стати успіхом економіки

Однак пан Власенко (Сергій – 24 канал) неодноразово заявляв, як найкращий у світі адвокат, що завжди оскаржуватиме в КСУ будь-які законодавчі ініціативи про судову реформу. Він вважає, що вони не відповідають Конституції.

Найголовніше, що підстав для визнання у цьому випадку законів такими, які не відповідають Конституції, точно немає. Тому це лише політичні заяви, спекуляції, ігрища. Думаю, що вони не призведуть до якогось негативного сценарію в реформуванні судової влади.

Ми цей процес завершимо й продемонструємо громадянам в Україні, що можна отримати справедливі судові рішення.

Пан Власенко має бути зайнятий зараз іншими справами.

Своєму братові допомагає дуже активно. Хоча виникає багато цікавих аспектів.

Про Конституційний Суд

Яка в нас наразі ситуація з Конституційним Судом? Начебто 2 скандальних суддів (Олександра Тупицького та Олександра Касмініна) вигнали, не пускають на роботу. Однак проблему з КСУ, нікому не підконтрольного, ніяк не розв'язали. Що зараз із цим "тупиком Тупицького"? Як з нього виходити?

Ситуація з "тупиком" Тупицького нормальна. КСУ наразі працює. Думаю, що майже всі судді, за винятком найближчих соратників Тупицького, демонструють, що інтереси держави й українського суспільства переважають вузькокорпоративні, ситуативні інтереси Тупицького та його оточення.

Хочу сказати, що КСУ ухвалив в липні дуже важливе рішення щодо визнання конституційним закону України "Про засади державної мовної політики", де сказав, що він повністю відповідає Конституції.

Ухвалили низку інших рішень: щодо соціального захисту "чорнобильців", соціальних гарантій громадянам України. Наразі КСУ нормально працює.

Однак ви правильно сказали, що проблема є. Якщо пан Тупицький на сумнозвісних плівках заявляє, що статус судді КСУ йому потрібен лише для того, щоб займатись фактично злочинною діяльністю, заробляти гроші та мати гарантії недоторканності, то, напевно, це дуже симптоматичний приклад, який необхідно комплексно розв'язувати.

Олександр Тупицький
Інтереси українців переважають над бажаннями оточення Тупицького / Фото "РБК-України"

Втім, для комплексного розв'язання варто змінювати Конституцію. Та модель забезпечення надзвичайних, надвисоких гарантій суддів КСУ закріплена і її неможливо виправити без зміни Конституції.

Коли суддя вчинив (не говоритиму злочин, бо презумпція невинуватості) діяння, несумісне зі статусом судді, з етикою, і водночас з цим нічого не роблять, не розглядають припинення повноваження такого судді, то, напевно, це вже діагноз загалом для КСУ.

Для того, щоб частково цю проблему розв'язати, у нас у парламенті зареєстровано й у першому читанні розглянуто законопроєкт про конституційну процедуру. До другого читання він називатиметься "Про процедуру розгляду справ Конституційним Судом і виконання рішень Конституційного Суду України".

Сьогодні (2 вересня – 24 канал), наскільки мені відомо, Комітет з питань правової політики затвердив порівняльну таблицю до другого читання. Думаю, що впродовж найближчих пленарних тижнів ми зможемо ухвалити цей законопроєкт в цілому.

Він унормує діяльність Конституційного Суду, регламентує порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів, чого зараз немає. Найголовніше – він приведе діяльність КСУ у відповідність до Конституції.

Варто прочитати Люстрація і призначення Шкарлета: що судді КСУ розглядатимуть восени

Конституція вимагає, щоб діяльність КСУ регламентувалася законом, а на сьогодні вона встановлюється регламентом Конституційного Суду, який він сам і затвердив. Тобто фактично КСУ визначив собі параметри діяльності щодо розгляду справ. Тому, як тільки ухвалять цей законопроєкт, думаю, що ситуація з діяльністю Конституційного Суду істотно зміниться.

У цілому вона виправиться, коли будуть заповнені вакантні посади суддів. Наразі є одна від З'їзду суддів, одна – від Верховної Ради й 2 посади тих суддів, які втратили повноваження за указом президента.

Якщо на ці місця ми доберемо фахових, професійних і моральних суддів, це кардинально змінить ситуацію в КСУ.

Інтерв'ю з Федором Веніславським у програмі "Перехресний допит": дивіться відео


Будемо добирати вже зараз чи чекатимемо, коли закінчаться повноваження?

У нас, згідно з законом, передбачена процедура неперервності діяльності КСУ для того, щоб не було таких ситуацій, як виникли зараз, коли є 2 вакансії і їх не можуть заповнити З'їздом суддів майже 2 роки.

Суддя пішов у відставку й припинив повноваження – на сьогодні це місце вакантне. З'їзд суддів обрав одного суддю, іншого – не обрав. Аби цього не відбувалося, закон передбачає, що на момент закінчення повноважень вже має бути обраний суб'єктом призначення новий суддя. Як тільки повноваження одного судді закінчуються, того ж дня приводиться до присяги інший, і суд працює.

Тому конкурсна комісія, утворена президентом, точно має запустити цю конкурсну процедуру, отримати заяви від тих осіб, які бажають стати суддею КСУ, щоб відібрати 6 найкращих.

Потім президент, як тільки виникне вакансія, зможе швидко їх заповнити. Хоча, на моє переконання, наразі вже є 2 вакантні посади, оскільки пан Тупицький і пан Касмінін не є суддями КСУ. Вони самі це визнали, звернувшись до Адміністративного суду з оскарженням указу президента.

Бачила у сюжетах колег інформацію про 10-метровий паркан, який тепер огороджує землю Ігоря Калетника ("Бучанське Межигір'я") й про те рішення Верховного Суду, яке остаточно віддає землю в його руки. Калетник – це екскомуніст, ексмитник часів Віктора Януковича, якого шукають.

Складно коментувати такі рішення суду. Втім, напевно, юридичне підґрунтя для його ухвалення було. Чому виникло? Це запитання, яке потребує розгляду, аналізу та висновків.

Коли формувався оновлений склад Верховного Суду, то активісти, незалежні правники та юристи казали, що 60% з них є недоброчесними. Тепер цей Верховний Суд віддає скандальним хабарникам, бандитам і грабіжникам землю, яка належала колись громаді в Бучі, або навіть скасовує укази президента.

Я не можу погодитися, що 60% суддів Верховного Суду є недоброчесними. Думаю, цей відсоток значно завищений, бо я знаю тих суддів, які вийшли з академічного середовища – моїх колишніх колег викладачів, професорів, доцентів, які точно є доброчесними й не займаються протиправною діяльністю.

Федір Веніславський
Інтерв'ю з Федором Веніславським / Фото Валентини Поліщук, 24 канал

Я не виключаю, що до Верховного Суду серед тих 190 осіб просочилися десь 10 – 15% недоброчесних. Однак говорити про те, що їх 60% – суттєве перебільшення.

Тоді ще кілька слів про недоброчесність. Зокрема про можливе скасування рішення Етичної ради. Закон передбачає, що воно може бути оскаржене з будь-яких причин у Верховному Суді. Там воно потрапляє до Касаційного адміністративного суду, у якому також є недоброчесні судді, які знову можуть стати на бік інших людей. Чи можливий такий сценарій?

Виключати будь-який негативний сценарій не можна. Однак я переконаний, що діяльність Етичної ради буде прозорою. Навряд чи вони (рішення щодо того чи іншого члена ВРП – 24 канал) будуть скасовані при такому широкому громадському висвітленні.

Думаю, що це малоймовірний сценарій, а Етична рада все-таки почне працювати й ми отримаємо доброчесну Вищу раду правосуддя, яка не буде викликати сумнівів щодо її рішень.

До теми Небезпечна історія, – юрист про загрозу судової реформи через ОАСК та Конституційний Суд

Про закон щодо олігархів

Чи саботуватиме закон про олігархів Верховна Рада?

Вже готова порівняльна таблиця. Попри сезон відпусток, порівняльна таблиця майже завершена. Ми в комітеті, щойно почнемо працювати, маємо пройтись цими правками, ухвалити рішення про відрахування і відхилення. Правок надійшла 1 324, здається.

Я подивився ці всі правки. Спостерігається намагання саботувати сам процес боротьби з олігархами й очищення влади, мінімізації впливу олігархів на ухвалення політичних рішень. Навіть якщо подивитись на зміст правок, то там просто слова переставляють, намагаються поставити зайву кому й подають це як правку.

Це сумнозвісний "поправочний спам". Однак я думаю, що воля у нашої політичної сили, яку представляє більшість парламенту на ухвалення цього законопроєкту, є. Цей документ – базовий для мінімізації чи взагалі унеможливлення впливу олігархів на політику, бізнес тощо.

Думаю, що у нас є дуже гарні шанси ухвалити цей законопроєкт восени точно й він набуде чинності. Сам факт протидії з боку різних політичних сил (там правки були від практично всіх) свідчить про те, що цього закону бояться.

Попри пафосні заяви, що він нічого не несе, його реально бояться і намагаються саботувати. Втім, я переконаний, що ми його ухвалимо.

Верховна Рада
Рада підтримала в першому читанні законопроєкт про олігархів / Фото Getty Images

Поки ви ухвалюєте цей законопроєкт, ми бачимо, як Рінат Ахметов домігся через Національну комісію регулювання ринку комунальних послуг підняття тарифів на електроенергію для підприємств. Українці тепер більше йому платитимуть. Також бачимо, що ухвалений закон про прощення боргів облгазам на суму 100 мільярдів гривень – подарунок Дмитру Фірташу. Така в нас деолігархізація.

Не зовсім погоджуюсь з тим, що це закон, який прощає борги пану Фірташу чи дозволяє пану Ахметову більше заробляти. У будь-якому випадку, коли мовиться про електроенергію, про газ, треба в кінцевому результаті приходити до прозорих ринкових механізмів формування цих цін – із забезпеченням можливості оплати соціально незахищених верств населення.

Хочу нагадати, що до 1 квітня, попри численні перестороги й політичні заяви наших опонентів, ціна на газ для населення не зростатиме, хто б що не говорив.

Щодо зростання цін для промисловості – є комісія, яка ці питання розв'язує. Якщо вона вирішила, що тарифи треба збільшити, то, напевно, економічне підґрунтя для таких рішень є. Говорити про те, що це особисто пролобіював пан Ахметов, підстав немає.

Варто прочитати Тарифи на газ у вересні 2021 року: яка ціна у різних постачальників

Так само щодо прощення боргів за газ. Мовиться про збалансованість державного бюджету й забезпечення підтримки "Нафтогазу". Там дуже складна система розрахунків, це не просто прощення.

Хто б що не говорив, ми не можемо собі дозволити таких низьких цін на газ, на електрику.

На превеликий жаль, Росія скористалась ситуацією з рішенням німецького суду щодо "Північного потоку-2", підвищила ціни до історичних максимумів – понад 600 доларів наразі коштує газ на європейських хабах.

Україна не може не враховувати ці обставини також. Однак президент чітко й однозначно заявив, що громадян забезпечать можливістю платити через субсидії й різноманітні державні механізми.

А субсидії звідки беруться?

З державного бюджету.