У межах зустрічі лідери обговорять важливі питання щодо військової та фінансової, а також безпекових гарантій. Про це в ексклюзивному інтерв'ю 24 Каналу розповів радник голови Офісу Президента України Михайло Подоляк, наголосивши, що візит Зеленського в Нормандію матиме наслідки для Росії. Також він відповів, чому партнери дозволили удари по Росії саме зараз і кого Путін боїться настільки, що почав носити бронежилет.

Варте уваги Нова Антанта і відкриття нового "Другого фронту": чому зустріч у Нормандії може стати історичною

Нагадаємо, що в першій частині інтерв'ю ми писали, чи введуть партнери свої війська в Україну. Більше деталей – читайте за посиланням.

Президент Володимир Зеленський буде присутній на урочистостях з нагоди 80-ї річниці висадки союзників у Нормандії. Там буде Еммануель Макрон і Джо Байден. Будуть і розмови. У французькій пресі пишуть, що має бути ще кілька заяв від президента Макрона. І також питання щодо спілкування з Джо Байденом, президент США все ж таки на мирний саміт не приїде?

Той склад, який ми з вами бачимо сьогодні у Франції, фіксує, що не тільки європейські, але й загалом глобалістські країни чітко розуміють, хто сьогодні є нащадком нацизму – Росія. На цьому можна ставити крапку.

Чітко зафіксовано, що Росія не буде присутня на жодних заходах, які дають історичне розуміння, що таке нацизм та до якої трагедії він призводить. Сьогодні нацизм реанімований в Європі зусиллями Росії. Це розставляє багато правильних акцентів. Усі, хто присутній, чітко фіксують, що єдина країна, яка не має права тут перебувати – це Росія. І це матиме суттєві пропагандистські наслідки для Росії.

Також у межах зустрічей будуть обговорюватись важливі для нас питання, які стосуються і військової підтримки, і безпекових гарантій, і фінансової підтримки. Але даймо можливість президенту Франції спочатку зробити заяви, а потім ми їх обговоримо. Також дамо можливість президентам Сполучених Штатів і України проговорити між собою питання, а потім вийти з певними заявами. Це буде правильніше.

Присутність Сполучених Штатів на Саміті миру в будь-якому випадку є на високому рівні представництва. Там будуть присутні і віцепрезидент США, і помічник президента з національних безпекових питань. Це достатньо? На мій погляд, було б правильно, якби були присутні перші особи держав. Так вони чітко та конкретно зафіксували б свою глобальну відповідальність та безсумнівне лідерство. Це сьогодні ключове питання.

Може, ще не всі до кінця усвідомлюють війну в Україні. Зрозуміло, що люди перебувають далеко від епіцентру війни, але війна в Україні трансформує глобальний політичний простір. Вона відкидає все зайве і ставить ключові питання, як ми маємо завтра жити? Тобто, які правила; які інструменти примусу; які міжнародні інституції; хто лідер; хто не лідер; хто впливатиме суттєво, а хто більш-менш? Це ключові питання.

Ця війна показує, що не можна відвертатись. Росія ж не стала такою відразу. Вона поступово збільшувала обсяг глобальної ескалації. Не тільки війни в Україні, а в цілому. Вона ж там трошки провокувала; там трошки погрожувала; трошки торговельних війн вела; трошки газових і так далі. Напала на Грузію, у Сирії щось бомбардувала.

Питання у тому, що треба це переосмислювати; що глобальний політичний процес не може залежати від страху. Не можна казати, що Росія має право напасти на Грузію, тому що це ж нібито пострадянський простір… Ви пам'ятаєте заяви? "Вона має право окупувати".

До речі Протести через закон про "іноагентів": як Грузія може стати новою Білоруссю і чим це загрожує

Я не називатиму прізвища глобальних політиків 2014 року. Які заяви робили вони? Прямо або опосередковано казали: "Добре, окупували Крим, удаймо, що вони мали право це зробити, бо незрозуміло, чия це територія". Це ж нонсенс. От сьогодні все це дає можливість переосмислити те, що відбувається. І це переосмислення йде. І знову ж таки роль Росії буде зовсім інша.

Я не зовсім розумію, навіщо після 1997 року цю країну почали надувати. Вона нічого позитивного не генерувала. Навпаки, це такий мазохістський глобальний політичний комплекс був. Ми тільки позбулися від СРСР, яких всіх лякав – холодні війни, стримування, і після цього почали створювати нового монстра під назвою Росія. Я не зовсім розумію – навіщо? І от сьогодні є можливість переусвідомити це все.

Не будуйте з одного монстра іншого. Не допомагайте монстру, який має історичний комплекс неповноцінності. Не можна мати йому можливість ресурсно вирости до того, щоб стати монстром 2.0. І тому сьогодні треба все закінчити.

Про це треба говорити на різних міжнародних майданчиках, зокрема, на святкуванні висадки в Нормандії. Президент України, який говоритиме, що давайте сьогодні розв'язувати питання глобальних правил, глобальної безпеки та примусу країн, які хочуть чинити свавілля.

Зеленський і Макрон
Зеленський прибув у Нормандію / Getty Images

Джо Байден дав інтерв'ю 28 травня. Там на запитання, яким буде завершення війни в Україні, Байден сказав, що мир виглядатиме як гарантування, що Росія ніколи не окупує Україну. Але це не означає вступ України до НАТО. У наших документах прописано про те, що Україна йде до НАТО, але виходить, що нас там не чекають?

Є об'єктивний історичний розвиток. Можна говорити все, що завгодно; можна стояти на шляху; можна казати, що домовимося десь посередині. Але це все немає значення. Це тільки відтермінування того, що буде об'єктивно зафіксовано.

Що буде об'єктивно зафіксовано? Це треба розуміти на цьому історичному етапі. Росія пішла ва-банк. Вона зробила максимальну ставку – все або нічого. І Росія має програти. Це тяжко, це складно, але я бачу, що поступово політичні еліти європейських країн і США, на жаль, трошки повільніше, ніж хотілося б, але усвідомлюють, що Росія не є країною, з якою можна домовитись про певні стабільні правила.

Прямо вони не казатимуть, що треба дотиснути. Тому що це все ж таки відлуння тих глобальних політичних процесів, в яких країни перебували останні 30 років. І там була співпраця з Росією, там була взаємна інтеграція тих чи інших зацікавленостей, домовленостей. Але це все сьогодні вмирає.

Можна говорити, що "ми там не бачимо чи бачимо Україну". Не від цього – не від слів усе залежатиме. Тому що ескалація йде. Рік тому, якби ми в ефірі сказали, що європейські країни нададуть дозволи для ударів по території Росії, як би на нас з вами подивилися? Сказали б, що це фентезі. Не має сенсу навіть про це говорити. Сьогодні що?

Два роки тому, коли казали: "А може HIMARS передасте"? Пам'ятаєте, які були істерики? "Ні, це неможливо". Сьогодні зрозуміло, що HIMARS битимуть по території Росії, тому що це правильно. Це історично детерміновано та зумовлено. І так буде і з НАТО, і зі всім іншим.

Тому що ключовим є "або-або": або Росія залишається в такому вигляді. А це постійний хаос, війна в різних проявах. Мені цікаво, чи точно зацікавлені адміністрації Сполучених Штатів, чи президентів європейських країн в тому, щоб постійно перебувати у війні; збільшувати видатки на безпеку; мати проблеми з дуже масштабним тероризмом тощо.

Не пропустіть Білий дім анонсував дві зустрічі Зеленського та Байдена: де і коли зустрінуться лідери

Що сьогодні Путін заявляє? Він говорить, що Росія фінансує всіх ультраправих, "Альтернативу для Німеччини" (ультраправа політична партія у Німеччині – 24 Канал), готові з ними співпрацювати. Не фінансуємо, а готові співпрацювати. Це відверто та конкретно заявлено. Або масштабна війна, або, якщо вже такі ставки та якщо немає "червоних ліній", то треба дотиснути. І це буде зроблено.

Хотілося б швидше, але це в будь-якому випадку буде зроблено. Росія має обов'язково програти. У будь-яких сенсах цього слова. І це не якась сьогодні фантазія. Я розумію, що ми більш ніж два роки у війні й це складно, дуже складно. Але війна має завершитись справедливим фіналом.

байден
Байден заявив, що проти "НАТОвізації" України / Getty Images

Чому Росія так себе поводить сьогодні? Вона шукає ресурси. Вона хоче провести якісь реформи. Мені, правда, дивно, коли ви берете одного корупціонера та міняєте на іншого. Андрєй Бєлоусов (новий міністр оборони Росії – 24 Канал), який постійно сидів біля Путіна 30 років і так само займався схемами.

Це має дати людям уявлення, ким вони є. Немає ніякої зміни. Заміна Шойгу на Бєлоусова не означає, що Росія матиме інший вигляд. Вона буде такою, як завжди була. А якою була завжди Росія? Понти, міфи, погрози.

Тут дуже важливо зрозуміти – це історично об'єктивно йтиме. А заяви будуть різні, й нам з вами треба не ображатись на заяви, а продовжувати робити ту роботу, яку постійно вже два і більше роки роблять і президент України, і інші представники офіційних органів влади, і неофіційні представники України, і представники українського суспільства, і журналісти. Пояснювати засадничі речі цієї війни:

  • війна – є війна;
  • у війни є тільки конкретне рішення – хтось має програти;
  • будь-яке заморожування – це відкладена війна або війна, яка продовжується в інших форматах до початку наступного гарячого етапу;
  • якщо Росія залишиться в такому ж вигляді, то буде небезпека;
  • Україна є невіддільною частиною Європи та обов'язковою частиною глобального безпекового простору;
  • усі мають дотримуватися правил, які ми з вами звикли називати "міжнародне право". Але, по-перше, вони мають існувати. По-друге, мають бути інструменти примусу, якщо хтось їх порушує, тоді він має бути за це покараний.

І тоді ми переходимо до фінальної фрази. Хочете жити? Мати гарантії для своїх дітей? Тоді Росія має програти.

Про удари західним озброєнням, які нам дозволили. Чому поки лише прикордоння з Харківською областю? Що сталося зі світом, що США та Німеччина дозволили бити по військових об'єктах на території Росії? Що сталося з Росією, яка кричала про "червоні лінії", а у підсумку тепер на всіх їхніх телеканалах мовиться про те, якими ці удари будуть.

Треба повністю переносити війну на територію Росії. Що сталося з Росією? Нічого, вона просто перестає бути фіктивним монстром, а стає такою країною, якою є – нікчемною, на жаль, ресурсною, з великою кількістю людей, яких не шкода. Їх можна знищувати, що Росія успішно протягом усієї своєї історії робить.

Росія не змінилась. Вона завжди була на "понтах": "у нас є "червоні лінії", у нас це, у нас те тощо". Але коли ти починаєш об'єктивно ставитись до неї й паритетно завдавати ударів, з'ясовується, що це – колос, якого можна зламати. А що сталося з країнами? Вони зрозуміли, що цинізм – це цинізм. Це дуже добре, але далеко ти на ньому не поїдеш, тому що Україна демонструє просто надлюдську волю і готовність чинити спротив.

У сучасному інформаційному світі це виглядає так: стоїть артилерія та росіяни Бєлгородській області, які насміхаються, яких можна легко там знищити. Вони б'ють зі своєї території й кричать, що вбиватимуть українців далі, бо дозвіл бити по Росії не дадуть. Певно, це у прямих етерах вже навіть для людей, які далекі від війни, для аудиторій цих країн виглядає дивно.

Щодо того, де можна завдавати (ударів – 24 Канал). Так, є певні обмеження. Не лише Харківська область. Просто треба ж дивитись – велика кількість російських спроможностей, які розташовані на окупованій території, на Півдні, у Запорізькій області. Але якщо ми говоримо про Сумську, Харківську область, вони у прикордонні ставлять свою артилерію, балістику і звідти просто вбивають людей.

Росія ж не атакує військових. Вона атакує цивільне населення. Росія лише це робить. Вона взагалі воює завжди лише з цивільними. Щойно хтось починає бити їхні пики, – це виглядає зовсім інакше. Тому війна йде тим сценарієм, за яким мають йти великі війни.

Питання в іншому – у політичній волі країн, які є союзниками України. Ми говоримо, що усі види зброї будуть в Україні. Ми ж уже не говоримо про те, треба чи не треба надавати ATACMS, чи F-16. Ми просто говоримо – коли та в якій кількості. Так само дозволи. Війна має свої закони, свою логіку.

Якщо війна такої інтенсивності триває уже понад два роки, ви не можете не дозволяти Україні поводитися у межах міжнародного права, вести правильну оборонну війну й заборонити використовувати певні види зброї. Росія зі своєї території атакуватиме цивільне населення іншої країни, але при цьому Україні це буде заборонено робити – атакувати військові цілі, військову інфраструктуру на окупованій території.

Цікаво Кремль погрожує "фатальними наслідками": що для України означає дозвіл на удари по Росії

Цей нонсенс поступово стає зрозумілим для представників політичних еліт інших країн. Вони розуміють – війна такого типу не може закінчитись певним компромісним шляхом України. Війна такого типу не може вестись непаритетно і непаралельно. "Асиметрично", якщо використовувати термінологію відомої особини. Тобто так не може бути.

Не може бути, що Росія робитиме все, що завгодно, а Україна матиме суттєві обмеження. Ні, Росія хотіла війну, вона її автор. Це Росія ініціювала війну, напала. У міжнародному праві чітко написано: "Країна-агресорка має бути повністю завантажена війною на своїй території". Давайте її завантажимо війною на її території.

Путін почав вдягати бронежилет. Кого він так боїться і від кого хоче захиститися?

Змови внутрішніх еліт, змова генералів – чому там тривають усі ці арешти.

Бронежилет з'явився після чисток у міноборони та генштабі Росії?

Не лише. Це після того, що внутрішньо там великі процеси змін відбуватимуться. Людей ізолюватимуть, заарештовуватимуть, когось кудись відправлятимуть у заслання тощо. Ціна війни для оточення Путіна дедалі більше і більше зростає.

Про це президент України ще рік чи півтора тому казав – збільшіть суттєво ціну війни для його оточення, позбавте їх ресурсності, відчуття, що вони певну маленьку частину на цю війну віддадуть, але матимуть доходи тощо.

Коли це найближче чи найдальше оточення Путіна розумітиме, що ціна війни занадто висока для них особисто, зокрема, для їхніх дітей, тоді у нього все більше ризиків з'являється у внутрішньому просторі.

Окрім того, не забуваємо, що Путін усвідомлює – "червоних ліній" не існує. Війна поступово переходить на територію, куди він точно не думав її привести. Він привів війну до себе додому. Це дуже і дуже добре. Рано чи пізно, люди на території Росії усвідомлять, що цей суб'єкт – повністю голий, незалежно від бронежилетів.