Найважливіші новини України та світу за п'ятницю, 31 липня:
Поділ України на чотири зони
Міністерство охорони здоров'я поділило всі регіони України на чотири зони: зелену, жовту, помаранчеву та червону.
Важливо Які області України наразі не готові послабити карантин: список
Області потрапили до різних зон залежно від епідеміологічної ситуації.
Які області куди потрапили
До червоної зони віднесли Луцьк і Тернопіль, а також Кіцманский район Чернівецької області.
До помаранчевої зони – Івано-Франківськ, Львів та Бережани на Тернопільщині. А також
- Луцький та Любешівський райони Волинської області,
- Тисьменицький район Івано-Франківської області,
- Миколаївський, Перемишльський та Пустомитівсткий райони Львівської області,
- Бучацький район Тернопільської області.
До жовтої зони потрапили такі міста: Вінниця, Могилів-Подільській, Нововолинськ, Житомир, Бердичів, Малин, Новоград-Волинський, Берегово, Мукачево, Ужгород, Хуст, Чоп та Яречме. А також
- Вінницький, Калинівський, Крижопільський, Немирівський та Тульчицький райони Вінницької області,
- Горохівський, Кверцівський, Локачинський, Маневицький та Турійський райони Волинської області,
- Любарський, Пулинський, Романівський та Черняхівський райони Житомирської області,
- Берегівський, Великоберезнянський, Виноградівський, Воловецький, Іршавський, Міжгірський, Мукачівський, Перечинський, Рахівський, Свалявський, Тячівський, Ужгородський та Хустський райони Закарпатської області,
- Богородчанський, Городенівський, Косівський та Наддвірнянський райони Івано-Франківської області,
- Жовківський, Яворівський та Кам'яно-бузький райони Львівської області,
- Бережанський, Гусятинський, Козівський, Лановецький та Чортківський райони Тернопільської області,
- Глибоцький, Путильський, Сокирянський, Сторожинецький та Хотинський райони Чернівецької області.
До зеленої зони віднесли решту України, зокрема і Київ.
МОЗ поділило Україну на зони / Інфографіка LB.ua
Читайте також Освіта на карантині: які зміни чекають на школи з 1 вересня
Що передбачають 4 зони: коротко
Зелена зона
- у громадських будівлях чи транспорті люди повинні перебувати у масках чи респіраторах;
- проведення масових заходів: не більше однієї людини на 5 квадратних метрів;
- кінотеатри із заповненістю на 50%;
- перевезення пасажирів лише у межах сидячих місць.
Жовта зона
Забороняється відвідування установ соцзахисту, де перебувають люди похилого віку. Виключенням є ті, хто надають послуги кризово.
Помаранчева зона
До заборони із "жовтої зони" додаються ще такі обмеження:
- діяльність закладів розміщення;
- діяльність розважальних закладів;
- планові госпіталізації в лікарні;
- спортзали, фітнес-зали та заклади культури також зачинені;
- прийом нових змін у дитячі табори;
- обмеження для масових заходів: одна людина на 20 квадратних метрів, але не більше за 100 людей.
Червона зона
Заборонено:
- робота громадського транспорту;
- відвідування закладів освіти;
- діяльність ТРЦ, кафе та ресторанів.
Як розподіляють регіони
Регіоном із значним поширенням COVID-19 вважається регіон, в якому наявна одна з таких ознак:
- Завантаженість ліжок у закладах охорони здоров'я, визначених для госпіталізації пацієнтів з підтвердженим випадком COVID-19, становить більш як 50%;
- Середня кількість тестувань методом ПЛР та ІФА становить менше ніж 24 на 100 тисяч населення протягом останніх семи днів;
- Коефіцієнт виявлення випадків інфікування COVID-19 становить більш як 11%;
- Показник динаміки зростання випадків інфікування COVID-19 становить більш як 10%.
- Показник динаміки зростання випадків інфікування COVID-19 застосовується у разі реєстрації більше за 8 випадків на 100 тисяч населення сумарно за останні сім днів.
Поїзди далекого сполучення не зупинятимуться у Луцьку й Тернополі
З 3 серпня потяги далекого сполучення тимчасово не зупинятимуться у Луцьку та Тернополі через те, що міста потрапили у червону зону. Детальніше про це за посиланням.
Зверніть увагу Черговий антирекорд: за добу в Україні госпіталізували понад 200 хворих з коронавірусом
Карантин в Україні продовжили: що передбачають 4 зони / Інфографіка МОЗ
До слова, станом на 31 липня в Україні зафіксували 69 884 випадки коронавірусу, за останню добу – 1 090 нових. Від недуги померли 1 693 хворих, одужали – 38 752.
Справа затриманих у Мінську вагнерівців
Україна отримала список затриманих вагнерівців
МЗС Білорусі звернулося до своїх колег з України з проханням перевірити список людей щодо скоєння ними злочинів або їхньої участі у військових діях на території України.
До теми Вагнерівці в Білорусі: чому приїхали, кому вигідне затримання і що хоче Україна
Як мінімум семеро з них воювали в Сирії, троє брали участь у війні на Донбасі.
Список затриманих бойовиків
- Найвідоміший з них – 42-річний Андрій Бакунович.
- Також у Сирії воював 31-річний Сергій Маслов родом з-під Калуги.
- 45-річний Рустем Зайдуллін під позивним "Салім" родом з Башкирії.
- 35-річний Ринат Карімов під позивним "Аватар".
- Також відомо про затримання Олександра Алтухова, Андрія Кожевникова, Рафіка Танова.
Радимо ознайомитися Затримані вагнерівці в Білорусі: в ЗМІ оприлюднили фото та прізвища бойовиків
Та проситиме Білорусь видати 28 вагнерівців
В Україні найманців "Вагнера" планують притягнути до відповідальності за участь у військових діях на Донбасі на стороні бойовиків, повідомляє Офіс прокурора.
28 особам, з яких 9 громадян України, оголошено про підозру за фактом участі у терористичній організації,
– мовиться у повідомленні.
Наразі для оформлення запиту готують необхідні документи. Рішення про екстрадицію, наголошують в Офісі генпрокурора, ухвалюватимуть компетентні органи Республіки Білорусь.
Затримані вагнерівці в Білорусі: головне
- 29 липня в Білорусі затримали понад три десятки іноземців. Згодом з’ясувалося, що вони – бойовики ПВК "Вагнера".
- Прибули найманці з Росії й жили в санаторії "Белорусочка" під Мінськом.
- У Білорусі вважають, що метою російських бойовиків була дестабілізація ситуації під час виборчої кампанії президента. Зокрема, їх підозрюють у підготовці теракту. Також російських найманців пов’язують з опонентами Лукашенка Тихановським і Сташевським.
- Імена багатьох із затриманих вагнерівців є в українській базі "Миротворець". Тобто вони є учасниками війни на Донбасі з боку проросійських сил.
- У Росії, коментуючи справу, висувають версію про "російських громадян, що спізнилися на літак", тому змушені були зупинитися у Мінську.
- Згодом у МВС заявили, що Україна передасть Білорусі інформацію про злочини вагнерівців.
Затримання бойовиків "Вагнера" у Білорусі: дивіться відео
У Криму розбився автобус з росіянами
Мікроавтобус з росіянами у ніч на 31 липня потрапив у ДТП в тимчасово окупованому Криму.
Цікаво Патрульні протаранили мікроавтобус в Одесі: відео зіткнення 18+
За попередньою версією, водій заснув за кермом і врізався у причіп вантажівки, яка стояла на узбіччі, пише російський Интерфакс.
Аварія трапилася приблизно о 5 ранку 31 липня. Відомо, що мікроавтобус їхав з російського Краснодара й пересувався автодорогою "Таврида", яку будують окупанти, у сторону Сімферополя. ДТП трапилася біля села Русаківка.
Що відомо про жертв
Спершу російські ЗМІ повідомляли, що на на місці аварії одразу ж загинули 7 людей, ще 5 постраждали. Коли їх госпіталізовували, один з постраждалих помер по дорозі в лікарню. Також відомо, що серед постраждалих є 18-річна вагітна дівчина.
Згодом ЗМІ з посиланням на окупаційне "МОЗ Криму" уточнили, що загинуло вже 9 людей. Крім того, ще 9 пасажирів отримали травми різного ступеня важкості, серед них – 2 перебувають у важкому стані, 1 – у стані середнього ступеня тяжкості.
ДТП з 9 загиблими в Криму: фото
Приблизне місце аварії в Криму: карта
Активісти вимагають чесного розслідування справи Гандзюк
Активісти 31 липня влаштували акцію під будівлею МВС. Вони вимагали справедливого та чесного розслідування і покарання винних у вбивстві Катерини Гандзюк.
Дізнайтеся більше Вбивство Катерини Гандзюк: як просунулася справа за 2 роки
На протест зібралась понад сотня активістів. Правоохоронців було небагато – приблизно 20. Акція протривала недовго і відбулася мирно. Вони запалили фаєри та розмалювали асфальт перекресленими іменами чиновників МВС.
Дивіться відео з акції "2 роки без Гандзюк":
Акція під МВС / Фото Андрія Костюка та Тетяни Крохмаль для 24 каналу
Що відомо про розслідування вбивства Катерини Гандзюк
- З моменту нападу на херсонську активістку Катерину Гандзюк минуло два роки. Активістку облили сірчаною кислотою, а через три місяці лікування з хімічними опіками, вона померла в лікарні.
- Справу досі розслідують, виконавці – за ґратами, але поки відповідальність не понесли замовники нападу. Причиною трагедії називають діяльність активістки, зокрема боротьбу з корупцією серед чиновників Херсонщини.
Слідство висунуло підозри 5 виконавцям:
- організатору Сергію Торбіну,
- співучаснику Микиті Грабчуку,
- Володимиру Васяновичу,
- В'ячеславу Вишневському,
- Віктору Горбунову.
- Їх засудили від 3 до 6 років ув'язнення. Замовником слідство вважає голову Херсонської облради Владислава Мангера. Посередник – Олексій Левін.
- У березні 2020 року його екстрадували з Болгарії. Обидва зараз перебувають під арештом. У квітні цього року слідство передало справу до суду. Однак друзі та родина Гандзюк переконують, що справу злили.
- Під тиском громадськості справу знову повернули слідчим. А Мангера, який раніше вийшов під заставу, через погрози родині Катерини та тиск на свідків – таки відправили під варту. І вже цього тижня обвинувальні акти проти Мангера та Левіна знову передали до суду.
Справа Катерини Гандзюк: основне
- Слідство вважає, що влітку 2018 року Олексій Левін отримав замовлення від голови Херсонської облради Владислава Мангера на організацію нападу на радницю міського голови Херсона Катерину Гандзюк.
- Гандзюк начебто заважала Мангеру втілювати схеми незаконної вирубки лісу та підривала його авторитет в області.
- Згодом Левін залучив до злочину Сергія Торбіна, а той вже знайшов виконавців.
- Домовленість про напад оформили в офісі Ігоря Павловського, який, мовляв, знав про підготовку злочину.
- Гандзюк облили кислотою 31 липня 2018 року. 4 листопада активістка померла в лікарні. Вирок у справі вже отримали 5 людей, які зізналися та пішли на угоду зі слідством.
Під будівлею МВС зібралась понад сотня активістів, а також чимало журналістів