Архів
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS СТРІЧКА
      Загальний RSS

      Топ новини

      Відео новини

      Головні новини 23 серпня: День Прапора, втрати на Донбасі та перенесення президентських виборів

      Головні новини 23 серпня в Україні та світі
      Головні новини 23 серпня в Україні та світі / Фото з відкритих джерел

      В Україні відзначають День державного прапора. Найцікавіші факти про синьо-жовтий стяг. Внаслідок бойового зіткнення у четвер загинуло четверо українських військовослужбовців, ще семеро отримали поранення різних ступенів. У Конституційний суд внесено подання про перенесення дати виборів Президента України. Такими були головні новини четверга, 23 серпня, в Україні і світі.

      День прапора: найцікавіші факти про український стяг

      23 серпня в Україні відзначають День державного прапора. І хоч це свято відносно нове (його почали святкувати з 2004 року), та історія українського прапора сягає сивої давнини.

      Читайте також: День Незалежності 2018: програма заходів у містах України

      Перша історична згадка датується 1256 роком – днем заснування Львова. Саме на гербі міста Лева поєднались ці символічні для країни кольори – жовтого лева на блакитному тлі.

      Поєднання цих барв знаходимо і в добу козацтва, особливо у період XVIII століття. Часто у запорожців були сині стяги, прикрашені золотистими орнаментами, образами православних святих або ж козаків.

      Козацький прапор
      Козацький прапор

      Під час опису Грюнвальдської битви (між військами держави Тевтонського ордену та об'єднаними військами Королівства Польського і Великого князівства Литовського та Руського, 1410 рік) автор розповідає, що львівське військо виступило під синьо-жовтими кольорами – це був синій прапор із золотим левом, що спирається на скелю.


      Грюнвальдська битва

      Перше офіційне визнання синьо-жовтого як прапора українського народу відбулась 22 березня 1918 року. Тоді Центральна Рада ухвалила Закон, затвердивши поєднання жовтого та блакитного кольорів як стяга Української Народної Республіки.

      До речі, донині точаться дискусії про те, який прапор правильний: сучасний варіант із блакитним вгорі та жовтим внизу, чи навпаки – із жовтим зверху. Деякі історики переконують: саме останній варіант використовували у часи Української Народної Республіки. Насправді ж у часи УНР використовували обидва варіанти стягу.

      Справді історична подія відбулась 27 липня 1976 року. У Монреалі на Олімпійських Іграх під час футбольного матчу між збірними Німецької Демократичної Республіки та СРСР (більшість команди збірної становили гравці київського "Динамо") українці вивісили плакат із надписом: "Свобода Україні!". А українець Данило Мигаль, який жив у Канаді, наважився вибігти із синьо-жовтим прапором просто на футбольне поле та ще й станцював гопака. Акція тривала 15 секунд, після чого поліція вивела його зі стадіону. Тоді чи не вперше весь світ побачив український прапор.

      Читайте також: Вперше прозвучало офіційне вітання військових "Слава Україні!"

      Весь світ побачив український прапор у 1976 році: цей момент можна побачити на 1:15:44

      Найбільший прапор України має розмір 40х60 метрів, він повністю ідентичний до пропорцій стандартного: дві рівні смуги, а ширина і висота мають співвідношення 2:3. Стяг внесли до Книги рекордів України.

      Найбільший український прапор
      Рекордний прапор України

      З Днем Прапора!

      Україна зазнала великих втрат на Донбасі: є чимало поранених

      У четвер, 23 серпня, протягом 17:00 та 18:00 російські окупаційні сили здійснили 12 обстрілів на Донбасі, при цьому 4 обстріли – із артилерії та мінометів. Внаслідок бойових дій загинуло 5 українських військових, ще 7 бійців зазнали поранень.

      У штабі уточнили, що проросійські бойовики відкривали прицільний вогонь з мінометів калібру 122, 120 і 82 міліметрів, озброєння БМП, гранатометів, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї по українських захисниках Кримського, Новотошківського, Залізного, Новгородського, Авдіївки, Пісків, Красногорівки, Гнутового, Лебединського.

      Читайте також: Десятки кілометрів окопів вкриті кров'ю: як ЗСУ відтіснили диверсантів зі своїх позицій

      Під час бою російсько-окупаційні війська здійснили понад 30 пострілів з артилерії калібру 122 мм, випустили понад 60 мін калібру 120 мм та 60 — калібру 82 мм. Вели активні обстріли з озброєння БМП та гранатометів різних типів.

      Українським військовим довелось відкрити вогонь у відповідь, в результаті чого було ліквідовано 12 проросійських бойовиків та ще 17 – поранено.

      Військові частини резерву та артилерія готові до відбиття атак противника та ведення бойових дій. Ситуація в районі проведення Операції залишається під контролем Об’єднаних сил,
      – запевнили у штабі ООС.

      На брифінгу речник Міноборони Дмитро Гуцуляк доповнив деталі боїв.

      Близько 06.00 під прикриттям артилерії та мінометного вогню противник наблизився до передових позицій однієї з механізованих бригад в районі н.п. Кримське та здійснив спробу захоплення спостережних постів вздовж Бахмутської траси. Командуванням бригади для відсічі нападу застосовано резерви та нанесено вогневе ураження, внаслідок чого атака противника була відбита, – сказав він.

      Загалом з опівночі станом на 13.00 четверга по оборонних позиціях підрозділів Об’єднаних сил зафіксовано вже 12 прицільних ворожих обстрілів.

      Президентські вибори можуть перенести

      23 серпня у своєму Facebook народний депутат від "Народного фронту" Леонід Ємець повідомив про те, що у Конституційний суд внесено подання про перенесення дати виборів Президента України.

      Читайте також: Витік небезпечної речовини у торговому центрі в Шотландії: багато постраждалих

      За моєю інформацією готується подання до Конституційного Суду з метою перенесення дати виборів Президента України,
      – написав він.

      Чергові вибори Президента України заплановані на 31 березня 2019 року. Раніше у ЗМІ з’явилася інформація про перенесення президентських виборів на червень через те, що повноваження голови держави дійсні впродовж п’яти років від дня присяги, яку Порошенко склав 7 червня.

      Порошенко вибачився перед українцями за невиконання обіцянки

      Президент Україна Петро Порошенко вибачився за те, що у 2014 році помилився, заявивши про швидке завершення АТО на Донбасі.

      "Понад чотири року тому я заявив, що АТО триватиме години, а не місяці. Тепер вже не так важливо, в якому контексті ті слова були сказані. Не важлива і образність заяви. Люди сприйняли її як можливість завершити війну дуже і дуже швидко", – сказав він.

      Читайте також: Порошенко шукає шляхи перенесення виборів президента України?

      Порошенко вибачився за те, що породив завищені очікування.

      Щиро перепрошую, що подав надію, яка не збулася. Прикро, що дав обіцянку, яка не справдилась. Прошу за це вибачення. Це для мене серйозний урок обережного і відповідального ставлення до своїх слів і обіцянок, чесного і відвертого,
      – додав Президент.

      Відео вибачення Петра Порошенка

      Український уряд змінив правила виїзду дітей за кордон

      Кабінет МіністрівУкраїни своєю постановою змінив правила перетину кордону особами, які не досягли 16-річного віку. Так, уряд дозволив виїзд дитини за кордон з одним із батьків без згоди іншого строком до 1 місяця.

      У постанові уряду мовиться, що один з батьків може вивезти за кордон дитину без нотаріальної згоди іншого. Для цього один з батьків повинен надати довідку про наявність боргу зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за 4 місяці.

      Окрім того, дозволили виїзд дитини за кордон без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків, якщо термін перебування за межами України не перевищує 1 місяць. У такому разі потрібно надати рішення суду або органу опіки та піклування, у якому підтверджено місце проживання дитини з одним із батьків, який має намір виїзду з дитиною або який уповноважив на це нотаріально посвідченою згодою інших осіб.

      Також один з батьків може вивезти дитину за межі України без згоди іншого більш, ніж на місяць, якщо дитина має інвалідність або захворювання, передбачене частиною 5 статті 157 Сімейного кодексу. У такому разі потрібно надати відповідні медичні довідки.

      Джерело: 24 Канал
      powered by lun.ua
      Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
      Коментарі
      Більше новин
      При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
      не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
      Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
      Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
      Усі права захищені. © 2005—2017, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
      Залиште відгук