СБУ затримала російську ДРГ, яка скоїла теракт у Києві
Служба безпеки України припинила діяльність диверсійно-розвідувальної групи з Росії і затримала сімох її учасників. Їх підозрюють у причетності до терористичного акту, який у квітні вчинили у Голосіївському районі Києва. Про це під час брифінгу розповів керівник СБУ Василь Грицак.
Читайте також: Російські спецслужби готували телефонний тероризм перед виборами президента України
Головний військовий прокурор України Анатолій Матіос додав, що затримані – двоє громадян РФ, кадрові офіцери військової розвідки Росії. А ще п'ятеро – громадяни України. У середу вранці затримали ще одного громадянина України, який сприяв діяльності ДРГ.
Затримані причетні до замаху на вбивство співробітника розвідники Міноборони України в Голосіївському районі Києва в квітні 2019 року,
– розповів Матіос.
24 канал писав про теракт у Голосіївському районі столиці. Його метою було вбивство одного з офіцерів контррозвідки. На вулиці Вільямса вибухнув автомобіль Chevrolet Evanda, який належить офіцеру українських спецслужб, який бере активну участь в Операції об'єднаних сил на Донбасі. На щастя, український офіцер не постраждав. Натомість численні травми отримав сам підривник, який помер у лікарні.
Як раніше повідомляв український журналіст Юрій Бутусов, підривник вів спостереження за автомобілем та діяв у складі злочинної групи. Бутусов додавав, що це не перший випадок вибуху машини у Києві та висловив сподівання: те, що чоловіка упіймали на місці злочину проллє світло на усі ці справи. Та чоловік помер, так і не прийшовши до тями.
Що ще розповіли в СБУ про діяльність російських ДРГ в Україні?За словами голови СБУ Василя Грицака, російськими диверсійними групами в Україні командував Башир Куштов – громадянин РФ.
Координатором організації терактів – мовиться про вбивства контррозвідника СБУ Олександра Хараберюша, офіцера ГУР Міноборони Максима Шаповала та замах на вбивство офіцера ГУР Кирила Буданова – був помічник начальника Головного управління Генштабу Збройних сил Росії на псевдо "Рустем".
А справжнім організатором убивств є генерал-лейтенант ФСБ РФ та начальник департаменту контррозвідувальної діяльності Дмитро Мінаєва.
Суд арештував Крючкова, але призначив "неспівмірну завданим збиткам" заставу
45 діб під вартою з можливістю внести заставу у 7 мільйонів гривень – такий запобіжний захід обрав Солом'янський районний суд Києва екстрадованому з Німеччини Інтерполом екс-нардепу Дмитру Крючкову.
Читайте також: Крючков у суді заявив, що керівнику НАБУ Ситнику дали хабар у півмільйона доларів
Його звинувачують у розкраданні коштів з держбюджету у особливо великих розмірах – понад 300 мільйонів гривень. До слова, прокурори клопотали в суді про призначення застави, "співмірної завданим збиткам". Проте суд вирішив інакше. Сам же Крючков винним себе не вважає.
Нагадаємо, журналісти програми "Схеми" провели розслідування і виявили, що екс-нардеп Дмитро Крючков через керовану ним компанію "Енергомережа" в 2015 році організовував схеми виведення коштів із державних обленерго. І робив це в інтересах, зокрема, бізнесменів Ігоря і Григорія Суркісів, а також народного депутата з фракції "Блок Петра Порошенка" Ігоря Кононенка.
Дмитро Крючков у залі суду, 17 квітня 2019 року
Що відомо про справу Крючкова? У 2014 році колишній нардеп став керівником приватної компанії "Енергомережа". За рік керівництва Крючкова вона взяла під контроль роботу кількох обленерго. При цьому Крючкова підозрюю у організації схеми незаконного виведення коштів з державних рахунків.
Журналісти "Схем" опублікували ряд телефонних розмов Крючкова та братів Суркісів, у яких мова йде про контроль рахунків державних підприємств. Під час спілкування фігуранти обговорюють незаконні способи отримання і збереження контролю над обласними енергопостачальними компаніями: Запоріжжяобленерго, Черкасиобленерго і Харківобленерго.
Детектив НАБУ Роман Войтюк назвав журналістам "Схем" суму заподіяних збитків, яка фігурує в провадженнях: "Крючковим та іншими особами (залученими до корупційної схеми – 24 канал) заподіяно збитків державі на загальну суму понад 1,4 мільярда гривень".
У липні 2016 Крючкова оголосили у розшук за справою проти холдингової компанії "Енергомережа". За даними НАБУ, Крючков з 17 травня 2016 року змінив своє місце проживання, усталений спосіб життя, номери телефонів та переховується від правоохоронних органів України закордоном.
У травні 2017 року суд заочно заарештував Крючкова. У квітні 2018 стало відомим, що його затримали у Німеччині. А у травні того ж року він вийшов з німецької в'язниці під заставу у 100 тисяч євро. У квітні 2019 року у Німеччині його затримали за запитом українських правоохоронців і екстрадували до України.
Дмитро Крючков винним себе не визнає
Детально про Дмитра Крючкова: хто він такий і у яких розкраданнях його підозрюють – читайте у матеріалі 24 каналу
За що судять Крючкова: дивіться відео
Дебати між Зеленським і Порошенком: про що домовилися штаби кандидатів
19 квітня відбудуться дебати між кандидатами у президенти Володимиром Зеленським та Петром Порошенком. Формат дебатів прописаний у 62 статті Закону України "Про вибори Президента України".
Читайте також: Дебати між Зеленським та Порошенком: що відомо
Про що говорить Закон?
– Дебати призначають, якщо Центральна виборча комісія призначить другий тур.
– У дебатах беруть участь кандидати особисто.
– Дебати проводяться за гроші з державного бюджету (1 година теледебатів коштує приблизно 6 мільйонів гривень).
– Відбутися дебати повинні в останню п'ятницю перед днем повторного голосування (19 квітня 2019 року) з 20.00 до 21.00.
– Прямий ефір дебатів транслюватиметься зі студії "UA:Перший" та на "UA:Українське радіо".
– Інші канали можуть ретранслювати дебати безкоштовно.
Дебати можна буде також дивитися онлайн у нас на сайті чи на YouTube-каналі 24 каналу.
Що відомо про формат дебатів?
– За 10 хвилин до прямого ефіру буде жеребкування, яке визначить, хто із кандидатів виступає першим.
– Вступне слово матиме кожен кандидат на 5 хвилин.
– Дискусія триватиме 36 хвилин безперервного ефірного часу.
– На завершення відбудеться підсумковий виступ кожного кандидата (не більше, ніж 5 хвилин).
– Запитання кандидата: до 1 хвилини.
– Відповідь кандидата: до 3 хвилин.
– Репліки кандидатів: до 30 секунд (за наявності ефірного часу).
Якщо прийде лише один кандидат, весь ефірний час для передвиборної агітації дістанеться саме йому.
10 фактів про теледебати кандидатів на посаду президента
Про що домовилися Порошенко і Зеленський?На 19 квітня НСК "Олімпійський" уже замовлений.
Зеленський неодноразово наголошував, що він прийде саме на стадіон. У свою чергу, Петро Порошенко заявляв, що прийде і на Суспільне, і на "Олімпійський".
ЦВК і Суспільне розглядатимуть можливість зміни часу проведення дебатів на 21:00, щоб кандидати могли провести дебати на "Олімпійському" окремо і до ефіру на "Суспільному".
Наразі дебати на НСК "Олімпійському" заплановані на 19:00, а на Суспільному – на 20:00.
Дебати на стадіоні як форма передвиборної агітації – повне право кандидатів, закон цього не забороняє. Але і покарання за відсутність на дебатах на Суспільному не передбачає. Тож поки достеменно невідомо, де та як відбуватимуться дебати Петра Порошенка та Володимира Зеленського.
"Укрзалізниця" купує російські деталі за завищеною у 5 разів ціною
ПАТ "Укрзалізниця" закуповує деталі російського виробництва за завищеною у 2-5 разів ціною. Відбуваються такі закупівлі через створення штучних умов на тендерах для потрібних фірм. Наприклад, у вересні 2018 року філія "Центр забезпечення виробництва" ПАТ "Українська залізниця" провела тендер на закупівлю локомотивних швидкостемірів та запчастин до них на загальну суму 25 мільйонів 500 тисяч гривень. Про це написав проект "Залізниця без корупції".
Читайте також: Корупція в "Укзалізниці" затьмарює розкрадання в "Укроборонпромі": шокуючі цифри
Участь у тендері взяли 2 учасники – ТОВ "Електротех" та ТОВ "НТП "Трансінвест". Їхні пропозиції відрізнялися лише на 1 тисячу гривень, але "конкуренти" не знижували ціни. Обидві фірми подали ідентичні довідки і листи погодження та пропонували продукцію одного виробника – ВАТ "Электромеханика" з російського міста Пенза.
Аналіз цін показав, що вартість продукції суттєво відрізняється від ціни на ці товари в Росії, наголосили в "Залізниці без корупції". Так, швидкостемір 3СЛ2М залізниця купувала по 86 тисяч гривень. А в Росії він у роздріб коштує 38 тисяч рублів (близько 17 тисяч гривень). Таким чином "Укрзалізниця" закупила деталі майже у 5 разів дорожче, ніж їх продає виробник.
Швидкостеміри 3СЛ2М, які "Укрзалізниця" купила в Росії за 86 тисяч гривень за штуку
При цьому в Україні не виготовляють локомотивні швидкостеміри і запчастини для них. Адже для цього треба пройти довгу процедуру погодження виробництва і допуску до застосування. Окрім того, в кінці 2018 року "Центр забезпечення виробництва" вирішив збільшити обсяг замовлення до 30,1 мільйона гривень. Через це переплата могла зрости до 2/3 її вартості.
До речі, ТОВ "НТП "Трансінвест" було зареєстроване у Києві в середині 2014 року. Зареєстрував компанію мешканець окупованого Криму Максим Ковальчук. За місцем реєстрації знайти компанію неможливо: в документах вказаний тільки номер чотириповерхової адміністративної споруди – вулиця Пріорська, 21.
Попри це, у листопаді 2018 року "Центр забезпечення виробництва" замовив фірмі запчастини до дизелів тепловозів за 4,26 мільйона гривен. І компанії були поставлені запчастини виробництва російського ВАТ "Коломенський завод".
Відповідно до укладеного договору, ціна однієї форсунки дизеля Д-49 становила 10 тисяч 800 гривень. В Україні такі форсунки продають по 1 тисячі 800 гривень,
– стверджують автори публікації.
Запчастина до дизеля, яку "Укрзалізниця" купила в Росії за 10 тисяч 800 гривень
Загалом на цьому контракті "Укрзалізниця" переплатила більш ніж у 5 разів. З такою ж накруткою були закуплені й контактори для локомотивів, зазначають розслідувачі. "Загалом за 5 років свого існування "НТП "Трансінвест" уклало договори з "УЗ" на суму 450 мільйонів гривень. При цьому проти фірми відкрито низку проваджень, які ведуть у ГПУ, і в НАБУ, і в Донецькій поліції", – зауважили автори розслідування. І це – лише один приклад з цілої низки подібних.
6 спортсменів увійшли до топ-100 найвпливовіших людей світу
Щотижневий американський журнал Time опублікував щорічний список 100 найвпливовіших людей світу. До нього увійшли відразу шестеро спортсменів.
Читайте також: Злодій-невдаха пограбував родину Наполеона Бонапарта та намагався краденим оплатити суші
До списку увійшли футболіст "Ліверпуля" Мохамед Салах, баскетболіст Леброн Джеймс, тенісистка Наомі Осака, гольфіст Тайгер Вудс, футболістка Алекс Морган та легкоатлетка Кастер Семеня. Однозначно – заслужили.